Код: 315331

Назва:

Сучасна українська та зарубіжна історіографія

Анотація: Курс складається з двох блоків. 1. «Основні напрями української історіографії ХІХ–ХХ ст.» Розгляд і порівняльний аналіз основних напрямів розвитку української історіографії у ХІХ–ХХ ст. Історіографія – функціональний елемент панівних ідеологічних систем, що впливали на процес становлення української нації. Інструментально-функціональний аналіз пізнавальних структур, які водночас були компонентами формування світоглядних систем, ідеологій, політичних програм. 2. «Нові напрями й методи в сучасній західній історіографії.» Трансформація історіографії за останні тридцять років унаслідок перегляду епістемологічних основ історичного знання у ситуації «кризи» гуманістики в цілому. Зміни предметного поля, провідної тематики, методологічних принципів, теоретичних моделей історіографічних досліджень; комплекси дискусійних проблем. Теоретичні питання розглядатимуться у тісному взаємозв’язку з конкретними дослідженнями в мікроісторії, історичній антропології, історії повсякдення, новій біографічній історії, гендерних дослідженнях, історичній демографії, «новій соціальній історії» тощо.

Тип дисципліни: нормативна

Рік навчання: ІІІ

Семестр: осінній

Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин – 120 год.; аудиторні години – 42 год.; лекції – 24 год.; семінарські заняття – 18 год.; самостійна робота - 78 год.)

Форма контролю: екзамен

Викладач(і): Яременко М.В., д.і.н., доцент

Результати навчання: У результаті вивчення дисципліни студент повинен:
- знати історію трансформації західної історіографії в останні десятиліття, зміни в сучасній українській історичній науці;
- уміти застосовувати методологічний арсенал сучасних напрямків історіографії при роботі з науковою літературою та при проведенні досліджень; розуміти тенденції розвитку сучасної української історичної науки.

Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Вступ до історії, історія сексуальності, історія повсякдення.

Зміст дисципліни: ознайомлення студентів із трансформацією історіографії за останні тридцять років, що відбувалися внаслідок принципового перегляду епістемологічних основ історичного знання у ситуації «кризи» гуманістики в цілому; розгляд зміни предметного поля, провідної тематики, методологічних принципів, теоретичних моделей історіографічних досліджень, а також комплексу дискусійних проблем; знайомство із такими напрямками як мікроісторія, історична антропологія, історія повсякдення, нова біографічна історія, гендерні дослідження, «нова соціальна історія» тощо; розгляд розвитку сучасної української історіографії.


Рекомендована література: Доманська Е. Історія та сучасна гуманітаристика. Дослідження з теорії знання про минуле / Ева Доманська / Переклад В. Склокін. – Київ, 2012.
Нові перспективи історіописання / За ред. Пітера Берка. Переклад Т. і А. Портнови. – Київ, 2004.
Топольський Є. Як ми пишемо і розуміємо історію: Таємниці історичної нарації / Єжи Топольський /Переклад Н. Гончаренко. – Київ, 2012.
Українська історіографія на зламі XX і XXI століть: здобутки і проблеми. – Львів, 2004.
Docendo discimus – Навчаючи вчимося. Методологія нових ділянок історичного знання та її впровадження у навчальні практики. До 25-річчя кафедри історії НаУКМА / Наук. ред. Наталя Яковенко, упор. Наталя Яковенко, Степан Бліндер. – Київ: Дух і Літера, 2020.
Burke P. What is Cultural History? 2d ed. – Cambridge–Malden, MA: Polity, 2008.
Writing History. Theory and Practice / Ed. by Stefan Berger, Heiko Feldner and Kevin Passmore. 2nd ed. - New York, 2010


Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 70 балів (опитування, виступи на семінарах, письмові завдання); підсумковий контроль – 30 балів (письмовий залік).

Мова навчання: українська