НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 315580

Назва:

Музейна археологія



Анотація: В рамках системно-комунікаційного підходу до вивчення музейної справи характеризуються предмети музейного значення і домузейні форми нагромадження історико-культурних цінностей у первісні та часи стародавніх суспільств. Висвітлюються особливості становлення археології як науки й організація музеїв в Україні, основні тенденції їхнього розвитку. Значну увагу приділяється фондовій та експозиційній роботі археологічних музеїв, аналізу найцікавіших виставкових проєктів.

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 3

Семестр: 5

Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин – 90 год.; аудиторні години – 28 год.; лекції – 16 год.; семінарські заняття – 8 год.; практичні заняття – 4; самостійна робота – 62год.)

Форма контролю: залік

Викладач(і): старший викладач Бондарець О.В.

Результати навчання: володіння ґрунтовними теоретичними та фактичним знаннями з музейної археології;
володіння навичками самостійної навчальної та наукової діяльності;
володіння необхідними предметно-професійними і соціальними якостями особистості бакалавра.

Спосіб навчання: аудиторний, позааудиторні практичні заняття

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: «Археологія та давня культура», «Музеєзнавство».

Зміст дисципліни: В руслі системно-комунікаційного підходу до вивчення музейної справи характеризуються предмети музейного значення та домузейні форми нагромадження історико-культурних цінностей в часи первісності та стародавніх суспільств. Висвітлено особливості становлення археології як науки та організації музеїв в Україні, основні тенденції їхнього розвитку. Значна увага приділяється науково-фондовій та експозиційній роботі археологічних музеїв.


Рекомендована література: Музееведение. Музеи исторического профиля. – М., 1988. – С.3-34.
Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія
України. – К.: Либідь, 1992. – С.24-40.
Омельченко Ю.А. Перша підсистема музейництва (теоретичні засади, витоки,
формування)// Культурологічні студії. – Вип.2. – К.: Видавничий дім «КМ
Academia», 1999. – С.288-311.
Омельченко Ю.А. Домузейні форми нагромадження та використання історико-
культурних цінностей// Vita antiqua. – 1999. - №1. – С.107-115.

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота, практичні та лабораторні роботи.

Методи й критерії оцінювання: Методи контролю успішності: метод спостережень викладача за роботою студентів під час аудиторних та поза аудиторних занять, методи усної перевірки та контролю знань, метод письмових робіт; Критерії оцінки: характер засвоєння знання (рівень усвідомлення, міцність запам’ятовування, обсяг, повнота і точність); якість виявлення знання студентом (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура мовлення); ступінь оволодіння відомими способами діяльності, уміннями і навичками застосування засвоєних знань на практиці; оволодіння досвідом творчої діяльності; якість виконання письмових робіт (зовнішнє оформлення, темп виконання, ретельність тощо).

Мова навчання: українська