Код: 316095

Назва:

Історія правових учень

Анотація: Метою курсу "Історія правових учень" є вивчення основних етапів розвитку світової правової думки, зокрема в Європі, США та в Україні від стародавніх часів до початку ХХІ ст. Простежуються витоки передусім західної правової традиції, формується уявлення про розвиток її доктринального підгрунтя, становлення та здобутки правової науки (зокрема, загальнотеоретичної юриспруденції) та її вплив на юридичну практику. Основну увагу приділено дослідженню загального контексту розвитку того або іншого вчення чи правової школи. їх звязку із сучасними їм правовими реаліями та попередніми правовими доктринами, методології, яка використовувалась їх представниками, ролі та значенні певної теорії, концепції, ідеї для подальшого розвитку правової думки. Враховуючи обмежений обсяг годин, детально досліджуються лише окремі. найбільш суттєві правові теорії та концепції.

Тип дисципліни: нормативна професійно орієнтована

Рік навчання: 1

Семестр: осінній (1)

Кількість кредитів: 3 кредити ЄКТС (90 годин, з них аудиторних - 30, самостійна робота - 60)

Форма контролю: екзамен

Викладач(і): Звєрєв Євген Олександрович, к.ю.н.

Результати навчання: У результаті вивчення курсу "Історія правових учень" студент повинен:
знати основні підходи до періодизації історії правових учень, основні поняття і категорії, що використовуються цією наукою;
знати фундаментальні правові теорії (їх сутність та історію формування), а також бути ознайомленим зі змістом найбільш важливих робіт (першоджерел), в яких висловлена та чи інша концепція;
вміти характеризувати той чи інший історичний період з точки зору панівних правових теорій і концепцій;
вміти критично оцінювати зміст тієї чи іншої концепції/теорії, визначати її вплив на подальший розвиток правової думки (зокрема, на методологію пізнання і дослідження правових явищ) та на юридичну практику, а також характеризувати її звязок із іншими правовими теоріями/ концепціями;
вміти працювати з основними видами джерел із історії правових учень. здійснювати дослідження за обраним напрямком, формулювати дослідницьке питання (гіпотезу дослідження).

У результаті вивчення курсу студент повинен продемонструвати програмні результати навчання (ПРН), визначені стандартом підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 081 Право та НаУКМА (пп. 3.1- 3.21).

Спосіб навчання: Аудиторний: здобуття необхідних знань на лекціях і в процесі самостійної роботи, а також на семінарських заняттях.

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Для успішного засвоєння студентами 1 р.н., здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 081 Право передбачається вивчення таких супутних дисциплін як Історія права і держави України, Загальна теорія права, Історія права і держави зарубіжних країн.


Рекомендована література: Основна література до курсу:

1. Історія вчень про державу і право: підручник. За ред. проф. Г.Г. Демиденка, проф. О.В. Петришина. НЮА імені Ярослава Мудрого. Харків: Право, 2009. 256 с.,
2. Крестовська Н.М., Цвіркун О.Ф. Історія вчень про державу і право: навчальний посібник. Харків: "Одіссей", 2008. 464 с.,
3. Дудченко В.В. Традиція правового розвитку: плюралізм правових вчень. Одеса: Юридична література, 2006.
4.Браян Таманага. Верховенство права: історія, політика, теорія. Пер. з англ. А. Іщенка. К.: Видавничий Дім "Києво-Могилянська академія", 2007. 208 с.
5. Колісніченко А.І. Історія держави і політико-правових вчень Стародавньої Греції та Риму. Миколаїв, 2002. 274 с.
6. Шульженко В.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових учень: підручник. К.: Юрінком Інтер, 1999. 304 с.


Додаткова:
1. Ціцерон Марк Тулій. Про дерджаву. Про закони. Про природу богів. Перек. з латин. В. Литвинова. Київ: Основи, 1998.
2. Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої "Політики". Київ: Основи, 2000.
3. Берман Г. Дж. Западная традиция права: епоха формирования. Пер з англ. М.: МГУ, 1998.
4. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. Пер. з нім . О. Погорілого. Київ: Основи.1994
5. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваженн держави церковної та цивільної. Пер. з англ. Р. Димерець, Н. Іванова, Є. Мірошніченко, В. Єрмоленко. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2000. 156 с.,
6.Локк Дж. Два трактати про врядування. Пер. з англ. О. Терех, Р. Димерець. Київ: Основич, 2001. 265 с.,
7.Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. Пер. з фран. І.О. Хома. Київ, 1999. 350 с.,
8. Гамільтон А., Медісон Дж.,Джей Дж. Федераліст. Коментар до Конституції Сполучених Штатів. Київ: Сфера., 2002. 542 с.
9. Тихолаз А.Г. Утилітаризм Джеремі Бентама та витоки англійського правового позитивізму. Наукові записки НаУКМА.Т. 19 . Спец. випуск, 2001. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія", С. 99-106,
10. Констан Б. Про свободу древніх у її порівнянні зі свободою сучасних людей. Лібералізм. Антологія. К.: Смолоскип. 2002.
11. Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи: історія комуністичної утопії. Пер. з польськ. Київ: Всесвіт, 1999.
12. Гегель Г.Ф. В. Основи філософії права, або природне право і державознавство. Пер. з нім. Р. Осадчук, М. Кушнір. К.: Юніверс, 2000. 329 с.
13. Кельзен Г. Чисте правознавство. Пер. з нім. О. Мокровольський. К.: Юніверс, 2004. 496 с.
14. Гаєк Фрідріх А. Конституція свободи. Пер. з англ. М. Олійник, А. Королишин. Л.: Літопис, 2002. 556 с.
15. Андрусяк Т.Г. Шлях до свободи: Михайло Драгоманов про права людини. Львів: Світ, 1998. 190 с.
16. Грушевський М. С. Хто такі українці і чого вони хочуть. К.: Знання України, 1991. 240 с.
17. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти томах. Київ: Дніпро, 2001.
18. Філософія і енциклопедія права в Університеті Святого Володимира. За ред. проф. І.С. Гриценка. У 2-х кн. Наукове видання. Серія "Памятки правничої думки Київського університету". К.: Либідь, 2011

Викладач надаватиме також інші джерела, необхідні для виконання певних видів завдань.

Форми та методи навчання: Робота студента на лекційних заняттях,метою яких є опрацювання матеріалу, поданого викладачем; робота на семінарських заняттях з виконанням практичних завдань та самостійної роботи студента

Методи й критерії оцінювання: Форма підсумкового контролю є екзамен (осінній семестр). Рівень поточних знань студентів оцінюється відповідно до методики визначення середньозваженої рейтингової оцінки успішності студента за усіма видами навчальних занять (відповіді на семінарах, контрольні роботи, тестові завдання, презентації). Метою оцінювання є визначення рівня засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу навчальної дисципліни. Рівень знань студентів оцінюється відповідно до вимог "Положення про рейтингову систему оцінювання знань і компетентностей здобувачів вищої освіти НаУКМА", затвердженого наказом НаУКМА від 06.07.2022 року, №250 та "Положення про критерії оцінювання знань здобувачів вищої освіти в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" від 29.12.2021 року. Викладачем під час лекцій заохочуються запитання студентів до нього, невеликі дискусії з питань теми заняття.

Мова навчання: українська