Код: 316697

Назва:

Бароко і українська література XX-XXI ст.

Анотація: Курс має на меті презентувати різнопланове глибоке проникнення барокового коду в естетику та поетику літератури останніх двох століть, а простеження зв'язків текстів ХХ-ХХІ ст. із бароковими це один із шляхів розкриття "метафори нашого часу", (С. Павличко). Так, українська культура ХХ-ХХІ ст. остаточно закріпила за частиною художніх образів епохи Бароко статус національних архетипів (вертеп, театр, козак Мамай, мандрівний філософ, школяр-пиворіз, смерть з косою тощо), навіть сама доба ХVII-XVIII ст. стала певним архетипом національної свідомості. Найяскравішою у творах української літератури ХХ ст. є рецепція шкільної і народної драми XVII-XVIII століть, як одного із найяскравіших виявів барокового стилю на теренах України, репрезентатора українського Бароко, що було пов'язане з культивуванням театральності як парадигматичної ознаки Бароко в усіх сферах культурного життя епохи. Барокове театральне дійство як концепт, як тема чи метафора відтворювалося в літературних творах ХХ-ХХІ ст. на різних текстових рівнях: формальному, тематичному, сюжетному, ідейному, образному тощо. У курсі окреслюються особливості рецепції та трансформації естетичних принципів і засад поетики Бароко, і зокрема барокової драми, в літературі ХХ-ХХІ ст. і творчості окремих письменників, тексти яких переосмислюють барокові символічність, алегоричність, метафоричність, формальний пошук тощо. До аналізу залучені тексти українських письменників ХХ ст. від 1900 до 2020-х років, зокрема, Панаса Мирного, Людмили Старицької-Черняхівської, Миколи Куліша, Аркадія Любченка, Ігоря Костецького, Юрія Косача, Віктора Домонтовича, Олександра Ільченка, Василя Земляка, Валерія Шевчука, Юрія Андруховича, Ярослава Верещака, Артема Вишневського, Володимира Єшкілєва тощо.

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 3

Семестр: 6

Кількість кредитів: 3 (90 годин, із них 28 аудиторних: 20 - лекційних, 8 - аудиторних; 62 - самостійна робота))

Форма контролю: залік

Викладач(і): к.філол.н., ст. викл. Пелешенко Наталія Іванівна

Результати навчання: ПРН-2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати матеріал курсу, присвячений рецепції культури Бароко в українській літературі ХХ-ХХІ ст.
ПРН-13. Знати й розуміти систему та загальні властивості літератури як мистецтва слова, основні етапи та закономірності історичного розвитку української літератури, зокрема літератури Бароко, Модернізму, Постмодернізму тощо, жанрово-стильові особливості української літератури окресленого часового проміжку; визначати їхнє місце в літературному процесі.
ПРН-14. Аналізувати та інтерпретувати тексти української літератури, послуговуючись основними поняттями і термінами сучасного літературознавства, розуміючи основні тенденції та досягнення шкіл і напрямів літературознавства від Античності до сьогодення в контексті світової та української філософсько-естетичної думки. Зокрема ідеться про теорії, які дозволяють проінтерпретувати присутність барокового тексту в модерністському та постмодерністському.
ПРН-18. Знати й розуміти основні поняття й концепції теорії літератури та літературної компаративістики, уміти застосовувати їх під час вивчення курсу "Бароко і українська література ХХ-ХХІ ст."
ПРН-22 Дотримуватися принципів академічної доброчесності.

Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: - Українська література-1 (давня) - Теорія літератури - Вступ до літературознавства

Зміст дисципліни: У курсі під час аналізу обраних прозових і драматичних творів української літератури ХХ-ХХІ століття підтверджується теза про те, що бароковий текст актуалізувався в національному письменстві ХХ ст. із утвердженням модерністських чи постмодерністських стильових тенденцій (твори химерної прози тяжіють як до модерністичного письма, так і до постмодерного), типологічно близьких до епохи Бароко, в якій культивувалася театральність у всіх сферах культурного і суспільного буття. Тобто, бароко "входило" в українську літературу ХХ ст. кількома хвилями тоді, коли визрівала комунікаційна взаємодія художніх епох нереалістичного типу, або, як сказав би А. Дж. Тойнбі, коли "дім" нашого письменства був готовий до барокових гостин. До аналізу залучені тексти українських письменників ХХ ст. та початку ХХІ-го, зокрема, містерія Панаса Мирного "Спокуса", драматичні твори Людмили Старицької-Черняхівської "Вертеп" і "Милость Божа", опис вистав і теоретичні праці Леся Курбаса, п'єси Андрія Паніва "Червоний вертеп. Травневі інтермедії" та Володимира Ярошенка "Менажерія, або Шпана", повість Аркадія Любченка "Вертеп", п'єси "Спокуси несвятого Антона", "Близнята ще зустрінуться", "Дійство про велику людину" Ігоря Костецького та "Дійство про Юрія Переможця" Юрія Косача, роман "Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця" Олександра Ільченка, дилогія Василя Земляка "Лебедина зграя" та "Зелені Млини", роман "Три листки за вікном", романи і п'єси Валерія Шевчука, повість "Самотній вовк (Вовкулака)" та оповідання Володимира Дрозда, роман Юрія Андруховича "Перверзія", драми Я. Верещака, А. Вишневського, Павла Ар'є тощо. У ході курсу виокремлюються типологічні риси барокової драми, представлені в творах української літератури ХХ ст. Серед найпоширеніших є: орієнтація на вертикальний (іноді й горизонтальний) триярусний поділ сцени чи скриньки (небо-земля-пекло); введення інтермедій (інколи взятих із записів XVII XVIII ст., а переважно створених за бароковою моделлю); використання хору як форми художньої умовності та машинерії (deus ex machina), тобто технічних конструкцій, які "забезпечували" вирішення конфлікту за допомогою чудесної сили; активне залучення елементів comedia del'arte (комедії масок). Також це прийом "театру в театрі"; жанровий і мистецький синкретизм; алегоричні образи, позбавлені барокової усталеності та ієрархічності; семантичні опозиції (життя/смерті, добра/зла, світла/темряви, верху/низу, внутрішнього/зовнішнього), коли почергове домінування одного з членів антиномії співвідносяться з коливаннями культурно-історичних епох; актуалізація концептів театру, гри, вистави, сцени, ярмарку, карнавалу, а також мотивів theatrum mundi (весь світ - театр) та Vanitas (від лат. "Vanitas, vanitatum, et omnia vanitas", що перекладається як "марнота марнот і все марнота", і є актуалізацією в бароковому просторі головного лейтмотиву книги Еклезіаста).


Рекомендована література:
1. Андрухович Ю. Переверзія. Львів : Класика, 2000. 292 с.
2. Андрухович Ю. Дезорієнтація на місцевості. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1999. 121 с.
3. Андрущенко М. Парнас віршотворний. Києво-Могилянська Академія і український літературний процес XVIII ст. Київ : Українська книга, 1999. 208 с.
4. Домонтович В. Болотяна Лукроза. Дівчина з ведмедиком. Болотяна Лукроза. Київ : Критика, 2000. С. 261 300.
5.
6. Дрозд В. Вибрані твори у 2 Т. Київ: Радянський письменник, 1989. - Т.1. 462 с.
7. Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід. Київ : Фенікс, 2012. 512 с.
8. Земляк В. Лебедина зграя. Зелені Млини. Київ: Радянський письменник, 1977. 624 с.
9. Ільченко О. Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця. Український химерний роман з народних уст. Ільченко О. Твори: В 2-х т. Київ : Дніпро, 1979. Т.1. 693 с.
10. Ісіченко Ігор, архиєпископ. Бароко - мистецький стиль і літературна епоха. Архиєпископ Ігор Ісіченко. Духовні виміри барокового тексту. Літературознавчі дослідження, Харків : Акта, 2016. С. 59 71.
11. Корнієнко Н. Лесь Курбас: Репетиція майбутнього. Київ : Факт, 1998. 468с.
12. Кравченко А. Художня умовність в українській радянській прозі. Київ : Наукова думка, 1988. 128 с.
13. Кримський С. Менталітет українського бароко. Українське бароко: У 2 т. Харків : Акта, 2004. Т.1. С. 21 47.
14. Любченко А. Вертеп. Вибрані твори. Київ : Смолоскип, 1999. С. 265-330.
15. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. Киев : Мистецтво, 1981. 288 с.
16. Наливайко Д. Українське бароко: типологія і специфіка. Українське бароко: У 2 т. Харків : Акта, 2004. Т.1. С. 9 19.
17. Нога Г. Звичаї тії з давніх школярів бували... (Український святковий бурлеск XVII-XVIII ст.). Київ : Стилос, 2001. 187 с.
18. Пелешенко Н.І. Інтермедії до драми Якуба Гаватовича в романі О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і чужа молодиця". Сміхова культура старої України. Збірник наукових статей / Упорядкував архиєпископ Ігор Ісіченко. Харків : Акта, 2020. С. 176 196.
19. Пелешенко Н. Бароко в типологічних концепціях першої половини ХХ ст.: Дмитро Чижевський і Віктор Петров (Домонтович). Слово. Символ. Ритуал: Збірник на пошану архиєпископа Ігоря Ісіченка з нагоди його 60-річчя; Праці з історії української літератури. Харків : Акта, 2016. С. 22 55.
20. Пелешенко Н. Мальва Кожушна: велика розпусниця, прощена грішниця, Богоматір… Слово, яке тебе обирає : Зб. на пошану професора Володимира Моренця. До 60-річчя від дня народження / упоряд. В. Панченко. - Київ : Вид. дім "КМА", 2013. С. 230 244
21. Сулима М. Вертеп у стильових шуканнях української літератури на зламних етапах її розвитку. Проблеми літературознавства і художнього перекладу. Збірник праць і матеріалів. Львів, 1997. С. 147 154.
22. Сулима М. Елементи поетики бароко в українській поезії 20-их років. Радянське літературознавство. 1988. №6. С. 19 27.
23. Сулима М. Українська шкільна або ж барокова драма XVII-XVIII століття і драма перших років революції"Проблеми літературознавства і художнього перекладу. Збірник праць і матеріалів. Львів, 1997. С. 154 158.
24. Сулима М. Українська барокова драма. Українське бароко: У 2 т. Харків : Акта, 2004. Т.2. С. 469 486.
25. Сулима М. Українська драматургія ХVII-ХVIII ст. Київ : Фоліант, 2005. 368 с.
26. Чижевський Д. Історія української літератури від початків до доби реалізму. Тернопіль : Презент, 1994. 478 с.
27. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи. Дмитро Чижевський. Українське літературне бароко / підготовка тексту О. Мишанич. Київ : Обереги, 2003. С. 345 357.
28. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Київ : Орій при УКСП Кобза, 1992. 230 с.
29. Чижевський Д. Поза межами краси (до естетики барокової літератури). Дмитро Чижевський. Українське літературне бароко / підготовка тексту О. Мишанич. Київ : Обереги, 2003. С. 373 393.
30. Чижевський Д. Реалізм українській літературі /Підготов. тексту, фах ред., передмова М. Наєнка. Київ : Вид. центр "Просвіта", 1999. 120 с.
31. Чижевський Д. Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України. Дмитро Чижевський. Українське літературне бароко / підготовка тексту О. Мишанич. Київ : Обереги, 2003. С. 358 372.
32. Чижевський Д. Український літературний барок. Нариси. Дмитро Чижевський. Українське літературне бароко. Київ : Обереги, 2003. С. 19 267.
33. Чужинова І. Новітня інтермедія в українському театрі 1920-х років: метаморфози жанру. Вісник Львівського університету. Серія мистецтво. 2015. Вип.16. Ч.1. С. 158 167.


Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Максимальна кількість балів - 100: участь у семінарських заняттях - 4х10=40 есей - 30 презентація опрацьваної теми зпрограми курсу - 30

Мова навчання: українська