Код: 318252

Назва:

Структурний психоаналіз в суспільних та політичних науках

Анотація: Мета курсу полягає у поглибленому вивченні структурного психоаналізу Жака Лакана (1901-1981), французького філософа й психоаналітика, та його послідовників у ХХ-ХХІ столітті, які застосували психоаналітичні підходи для аналізу сучасної політики. Лаканівський структурний психоаналіз упродовж останніх десятиліть лишається найвпливовішим із психоаналітичних методів інтерпретації політичних процесів у працях таких всесвітньо відомих філософів та авторів політичних теорій, таких як Джудіт Батлер, Славой Жижек, Ален Бадью та ін. Курс ознайомлює із засадничими поняттями психоаналізу Жака Лакана, які широко використовуються в гуманітарній аналітиці політичних процесів сьогодення: три регістри: Уявне, Символічне, Реальне; Великий Інший та Суб’єкт-Зобов’язаний-Знати; об’єкт а та синтом; нестабільний означник та переозначування та ін. Дається уявлення про загальний психоаналітичний інструментарій, до якого входять ці поняття: несвідоме, суб’єкт бажання, аналітичний процес, перенос або трансфер, топіка психоаналізу та ін. Розглядається діяльність основних шкіл та напрямків, що розвивають структурний психоаналіз в політичній теорії: французька школа, яка синтезує лаканаліз із марксизмом (А. Бадью, Л. Альтюссер, Ж.А. Міллер, С. Лазарю), британська школа (ессекська традиція — Я. Ставракакіс та його послідовники; кембриджська — С.Кей), люблянська школа (С. Жижек, Р.Мочник, М. Долар, Р.Салецл, А.Зупанчич, М. Божович), пострадянський “лакано-лефтизм” (В. Софронов, А.Смулянський, С. Жеребкін та ін.) Арткулюються основні проблеми “структурного психоаналізу в політиці”: колективне несвідоме, структуроване як мова політичного дискурсу; гегелівська діалектика Пана і Раба в контексті дискурсу аналітика; психоаналіз ідеологій та ідеологічні фантазми; політекономія насолоди в політиці та “plus-de-jouir” за аналогією доданої вартості; закон у контекстах теорій Символічного, Супер-Его, Мертвого Батька; психоаналітичні артикуляції “правих”, “лівих” політичних ідентичностей, центризму та ін.

Тип дисципліни: вильного

Рік навчання: 2

Семестр: 4

Кількість кредитів: 5

Форма контролю: залік

Викладач(і): д. культ., проф. О.О. Кирилова

Спосіб навчання: аудиторне

Зміст дисципліни: Мета курсу полягає у поглибленому вивченні структурного психоаналізу Жака Лакана (1901-1981), французького філософа й психоаналітика, та його послідовників у ХХ-ХХІ столітті, які застосували психоаналітичні підходи для аналізу сучасної політики. Лаканівський структурний психоаналіз упродовж останніх десятиліть лишається найвпливовішим із психоаналітичних методів інтерпретації політичних процесів у працях таких всесвітньо відомих філософів та авторів політичних теорій, таких як Джудіт Батлер, Славой Жижек, Ален Бадью та ін. Курс ознайомлює із засадничими поняттями психоаналізу Жака Лакана, які широко використовуються в гуманітарній аналітиці політичних процесів сьогодення: три регістри: Уявне, Символічне, Реальне; Великий Інший та Суб’єкт-Зобов’язаний-Знати; об’єкт а та синтом; нестабільний означник та переозначування та ін. Дається уявлення про загальний психоаналітичний інструментарій, до якого входять ці поняття: несвідоме, суб’єкт бажання, аналітичний процес, перенос або трансфер, топіка психоаналізу та ін. Розглядається діяльність основних шкіл та напрямків, що розвивають структурний психоаналіз в політичній теорії: французька школа, яка синтезує лаканаліз із марксизмом (А. Бадью, Л. Альтюссер, Ж.А. Міллер, С. Лазарю), британська школа (ессекська традиція — Я. Ставракакіс та його послідовники; кембриджська — С.Кей), люблянська школа (С. Жижек, Р.Мочник, М. Долар, Р.Салецл, А.Зупанчич, М. Божович), пострадянський “лакано-лефтизм” (В. Софронов, А.Смулянський, С. Жеребкін та ін.) Арткулюються основні проблеми “структурного психоаналізу в політиці”: колективне несвідоме, структуроване як мова політичного дискурсу; гегелівська діалектика Пана і Раба в контексті дискурсу аналітика; психоаналіз ідеологій та ідеологічні фантазми; політекономія насолоди в політиці та “plus-de-jouir” за аналогією доданої вартості; закон у контекстах теорій Символічного, Супер-Его, Мертвого Батька; психоаналітичні артикуляції “правих”, “лівих” політичних ідентичностей, центризму та ін.


Рекомендована література: Альтюссер Л. За Маркса. М.: Праксис, 2006.

2. Андрус О. Лакан, політика та пост-позитивізм: сучасна соціальна критика // Інтернет-журнал Спільне (Commons) [https://commons.com.ua/uk/lakan-politika-ta-postpozitivizm]

3. Алеман Х. Об освобождении. Психоанализ и политика. М: Горизонталь, 2019.

4. Бенвенуто С. Мечта Лакана. Лакан и Витгенштейн. СПб: Алетейя, 2007.

5. Бадью А. Бег по замкнутому кругу // Інтернет-журнал LIVA [https://liva.com.ua/finitude-badiou.html]

6. Бадью А. Етика. Нарис про розуміння зла. К.: Комубук, 2016.

7. Бадью А. Загадочное отношение философии и политики. М.: ИОИ, 2013.

8. Бадью А. Похвала політиці. К.: Ніка-Центр, 2019.

9. Бадью А. Століття. Львів: Кальварія; К.: Ніка-Центр, 2014. 304 c.

10. Бадью А. Философия и событие. М.: ИОИ, 2013.

11. Гимельштейн Я.Г. Возможности использования теории Жака Лакана в разработке методологии исследования политических процессов на микроуровне // Вопросы теории и практики. Тамбов, Грамота, 2012. №3. С.49-52.

12. Дельоз Ж., Ґваттарі Ф. Капіталізм і шизофренія. Т.1: Анти-Едип. К.: Карме-Сінто, 1996.

13. Дельоз Ж., Ґваттарі Ф. Травня 68-го не відбулось // Спільне / Commons. [https://commons.com.ua/ru/travnya-68-go-ne-vidbulos].

14. Долар М., Божович М, Зупанчич А. Истории любви. СПб.: Алетейя, 2005.

15. Дьяков А.В. Политика и практика лакановского психоанализа // Mixtura verborum' 2009: боли нашего времени. Самара: СамГУ, 2009. С. 96-114.

16. Жеребкина И. Женское политическое бессознательное. – СПб.: Алетейя, 2002. – 223 с.

17. Жижек С. 13 опытов о Ленине. - М., Ад Маргинем, 2003 г.

18. Жижек С. Возвышенный объект идеологии: Пер. с англ. — М.: ХЖ, 1999. – 236 с.

19. Жижек С. Ирак. История про чайник. - М., Праксис, 2004.

20. Жижек С. Год невозможного. – М., Европа, 2012.

21. Жижек С. Дражливий суб'єкт: відсутній центр політичної онтології. – К.: ППС, 2007.

22. Жижек С. Метастази насолоди: шість наpисів пpо жінку й пpичинність: Пер. зі словенс. – К.: Альтернативи, 2001.

23. Жижек С. Никто не должен быть отвратительным // Интернет-журнал Скепсис [https://scepsis.net/library/id_683.html]

24. Жижек С. О насилии. – М., Европа, 2010.

25. Жижек С. Против прав человека. - М? Свободное Марксистское издательство, 2005.

26. Жижек С. Размышления в красном цвете. - М., Европа, 2011.

27. Жижек С. То, что вы всегда хотели знать о Лакане (но боялись спросить у Хичкока). М.: 2004.

28. Касториадис К. Воображаемое установление общества. М.: Гнозис; Логос, 2003. 1975.

29. Кирилова О.О. Стратегії переозначування суб’єкта. Дис... канд. філос. наук. 17.00.01 — теорія та історія культури. К.: КНУТШ, 2005.

30. Кожев А. Введение в чтение Гегеля. Идея смерти в философии Гегеля / Пер. с фр. и посл. – И. Фомин. М.: Издательство “Логос”; 1998.– 208 с.

Форми та методи навчання: лекції,семінари,самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Тема обирається студентом у віповідності із напрямком його наукових досліджень (магістерської дисертації). Завдання: на конкретному політичному кейсі застосувати теоретико-методологічний інструментарій лаканівського психоаналізу. Вимоги: · авторська позиція, наукова коректність; · вміння оперувати психоаналітичною термінологією та методологією; · коректні посилання на джерела; · регламент доповіді — 20 хв., обсяг тез — 4-6, оформлення цитати і списку літератури відповідно до держстандарту.

Мова навчання: українська