Код: 343326

Назва:

Гостьовий курс-3

Анотація: Назва курсу: "ПОЛІТИЧНА ПОЛЯРИЗАЦІЯ В ДЕМОКРАТІЯХ: РУШІЙНІ СИЛИ, МОДЕЛІ ТА СТРАТЕГІЇ ЗМЕНШЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ НАПРУГИ" Мета курсу: сформувати глибоке розуміння політичної поляризації як явища, що суттєво впливає на еволюцію сучасних консолідованих та електоральних (дефектних) демократій (серед яких – Україна) і детермінує процес «демократичного відкату»; надати студентам знання про природу, механізми, наслідки та інструменти діагностики поляризації в демократичних суспільствах та навчити застосовувати теоретичні та практичні підходи до розробки стратегій деполяризації. Читають провідні фахівці. Тематика й обсяг цих курсів визначаються, коли є відповідні пропозиції від викладачів. Назва уточнюється перед початком триместру.

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 2

Семестр: 3 семестрі

Кількість кредитів: 3 ЄКТС 16 лекцій 12 семінарв

Форма контролю: залік

Викладач(і): Наталія Кононенко,кандидатка політичних наук,провідний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

Результати навчання: Результати навчання за програмою курсу:

Розуміння концептуального зв’язку між поляризацією, популізмом, демократичним відкатом

Аналіз соціальних явищ в розрізі міждисциплінарних підходів

Порівняння моделей поляризації

Розуміння українського контексту поляризації

Набуття практичних навичок деполяризації

Розвиток критичного мислення

Розуміння міжнародної перспективи

Спосіб навчання: аудиторне

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: авдання курсу можна сформулювати наступним чином: Визначення характеристик демократичних систем: Ідентифікувати ключові ознаки сучасних консолідованих і дефектних демократій, а також проаналізувати специфіку явища "демократичного відкату". Аналіз взаємозв’язків між політичними феноменами: Усвідомити взаємодію між демократичними процесами, популізмом, політичною поляризацією, суспільним дискурсом і явищем "демократичного відкату". Знайомство з методами діагностики поляризації: Вивчити сучасні підходи суспільних наук до діагностики політичної та соціальної поляризації. Порівняльний аналіз поляризаційних моделей: Дослідити особливості поляризаційних процесів і деполяризаційних практик у таких країнах, як Велика Британія, Данія, Естонія, Ірландія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Польща, США, Франція тощо. Дослідження українського контексту: Проаналізувати поляризаційні практики в Україні в період 1991–2021 років, акцентуючи увагу на соціально-політичних трансформаціях. Оцінка ризиків сучасної поляризації в Україні: Визначити потенційні ризики поглиблення поляризації в Україні під час і після завершення повномасштабної війни, з урахуванням соціальних, політичних і економічних чинників. Розробка практичних рекомендацій: Створити прототип деполяризаційної моделі, інструменту, практики чи політики, що відповідає сучасним українським викликам. Для того, щоб виконати завдання курсу, запропонуємо його наступні теми/модулі: (1) Демократія та поляризація: модуль передбачає уточнення визначень «ліберальної (консолідованої) демократії», «дефектної (електоральної) демократії», «популізму» і «поляризації». Особливу увагу має бути приділено аналізу взаємозв’язків між поляризацією, поширенням популізму, структурою суспільного дискурсу та ерозією демократії (чи «демократичним відкатом») (2) Міждисциплінарні підходи до вивчення поляризації у демократіях: тема знайомить із підходами соціальних наук, зокрема порівняльної політології, соціології, економіки, психології до діагностики та нейтралізації поляризації. Особливий фокус – на методах та інструментах діагностики поляризації в медійному дискурсі. Увага приділяється аналізу теоретичних рамок та методів дослідження поляризації у різних соціокультурних контекстах. (3) Моделі поляризації у демократіях (приклади США, Канади та країн Європи): розглядаються специфічні моделі поляризації в різних демократичних суспільствах. Здійснюється аналіз рушійних сил і предикторів поляризації, а також порівнюються стратегії деполяризації, їх ефективність та адаптованість у кожному конкретному випадку. (4) Поляризація в Україні: до та після 2022 року: цей модуль аналізує рушійні сили та особливості поляризаційних процесів в Україні. У фокусі – національна та громадянська ідентичності, роль еліт і суспільного дискурсу, соціально-економічні нерівності, справедливість розподілу ВВП. Особливу увагу має бути приділено впливу повномасштабної війни 2022 року на динаміку поляризації. (5) Інструменти нейтралізації та локалізації поляризації: розглядаються і розробляються практичні інструменти та інституційні підходи до зменшення рівня поляризації. Порівняльний аналіз прикладів із США, Європи та України дозволяє визначити і запропонувати ефективні моделі деполяризації, адаптовані до специфічних викликів сучасної України.

Зміст дисципліни: Актуальність (значення) курсу: на думку авторки-ініціатора курсу "Політична поляризація в демократіях: рушійні сили, моделі та стратегії зменшення напруги", цей міждисциплінарний предмет має стати важливим етапом як для формування світогляду студентів УКУ, так і для набуття спеціалізованих знань щодо розуміння сучасних викликів, які мають долати світові демократії, перебуваючи під впливом популістів в умовах гострої конкуренції із авторитарними політичними режимами. Особливо цінним для студентів (експертів, науковців та активних громадян) в країні із потенційно високими ризиками токсичної поляризації (якою є Україна, що перебуває не етапі формування демократичних інституцій) має стати аналіз вже апробованих деполяризаційних стратегій та здобудуття практичних навичок, необхідних для розробки та реалізації ефективних політик, спрямованих на зменшення напруги в суспільстві та зміцнення демократичних процесів. Читають провідні фахівці. Тематика й обсяг цих курсів визначаються, коли є відповідні пропозиції від викладачів. Назва уточнюється перед початком триместру.


Рекомендована література: Рекомендована література за курсом (повний перелік надається в силабусі):

Рябчук, М. (2019). Долання амбівалентності. Дихотомія української національної ідентичності – історичні причини та політичні наслідки. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 252 с. https://ipiend.gov.ua/publication/riabchuk-m-dolannia-ambivalentnosti-dykhotomiia-ukrainskoi-natsionalnoi-identychnosti-istorychni-prychyny-ta-politychni-naslidky/

Democracy Report 2024: Democracy Winning and Losing at the Ballot. (2024). University of Gothenburg: V-Dem Institute. https://v-dem.net/documents/43/v-dem_dr2024_lowres.pdf

Iyengar, S., & Westwood, S. J. (2015). Fear and loathing across party lines: New evidence on group polarization. American Journal of Political Science, 59(3), 690–707. https://eclass.unipi.gr/modules/document/file.php/DES316/Fear%20and%20Loathing%20across%20Party%20Lines%20New%20Evidence%20on%20Group%20Polarization.pdf

Iyengar, S. (2024). Affective polarisation: Assessing the state of the field. Keynote speech. The European Governance and Politics Programme. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=TpUTosVONi8

Gidron, N., Adams, J., & Horne, W. (2018). How ideology, economics and institutions shape affective polarization in democratic polities. Paper presented at the Annual Conference of the American Political Science Association. https://ces.fas.harvard.edu/uploads/files/events/GAH-Affective-Polarization-in-Democratic-Polities.pdf

Harteveld, E. (2021). Fragmented foes: Affective polarization in the multiparty context of the Netherlands. Electoral Studies, 71, 102332. https://doi.org/10.1016/j.electstud.2021.102332

Przeworski, A. (2019). Crises of Democracy. New York: Cambridge University Press, 2019.

Przeworski, A. (2024). Who Decides What Is Democratic?Journal of Democracy. 35(3), 5-16. https://doi.org/10.1353/jod.2024.a930423

Tyler, M., & Iyengar, S. (2023). Learning to dislike your opponents: Political socialization in the era of polarization. *American Political Science Review, 117*(1), 347–354. https://doi.org/10.1017/S000305542200048X










Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Оцінювання знань студентів: формати роботи – лекції, семінари та дискусії, міні-есе або рефлексії, тестування, групові проєкти (аналіз дискурсу політичних еліт, оцінка впливу соціальних медіа на поляризацію. вивчення деполяризаційних практик у певному регіоні тощо). Критерії оцінювання: глибина розуміння теоретичних концепцій; здатність аналізувати емпіричні дані та застосовувати їх для обґрунтування своїх висновків; оригінальність і практичність запропонованих рішень у деполяризаційних стратегіях. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною рейтинговою системою у відповідності до "Положення про критерії оцінювання знань здобувачів вищої освіти в НаУКМА"

Мова навчання: українська мова