На вшанування пам’яті Наталі Даниленко

Наприкінці 2011 року на 87-му році життя відійшла у вічність велика українська патріотка, громадська діячка і меценатка, щира прихильниця Могилянки. Панахида відбудеться у Святодухівській церкві НаУКМА 11.01.2012 з 13.00 до 13.30

Від часу відродження Києво-Могилянської академії родина Наталі та Івана Даниленків була серед найщиріших і найактивніших прихильників університету. Ми глибоко вдячні цій родині за більш ніж 20-річну дружбу, за увагу та розуміння проблем університету, за ту велику роботу, яку вони здійснювали у Сполучених Штатах Америки, популяризуючи Могилянку та шукаючи підтримки для діяльності університету.

За ініціативи та безпосередньої активної участі пані Наталі Даниленко в Академії втілено багато різних заходів та довгострокових проектів, і найголовніше що їх вирізняло – це патріотичне спрямування. Завдяки підтримці родини Івана та Наталі Даниленків було започатковано і реалізовано низку проектів для студентів, скерованих на культурологічні, політологічні та історичні дослідження. Зокрема, проведено мистецький конкурс на портрет фундаторки Академії Галшки Гулевичівни, кілька років поспіль проводився конкурс студентських робіт з історії України та державотворення, досліджень шляхів демократизації українського суспільства.

Пані Наталя ініціювала і профінансувала створення в Україні, при НаУКМА, «Інформаційного центру українських жіночих організацій» та всі роки існування опікувалась формуванням бібліотеки цього Центру. Наталя та Іван Даниленки були активними учасниками благодійних проектів університету - підтримали видання енциклопедії «Києво-Могилянська академія в іменах» та реставрацію приміщення Бакалаврської бібліотеки НаУКМА. Пані Наталя була ініціатором і започаткувала власним коштом проект на підтримку студентів НаУКМА «Безкоштовні обіди», завдяки якому за всі роки існування проекту більше 500 студентів-сиріт та студентів з незаможних сімей мали гаряче харчування протягом навчального року. Завдяки діяльності пані Наталі Даниленко до фінансування проекту «Безкоштовні обіди» долучалися й інші меценати, що дозволяло розширювати коло підтриманих студентів.

За значний внесок у справу відродження і розвитку Києво-Могилянської Академії університетська громада мала честь вшанувати у 2006 році пані Наталю Даниленко найвищою почесною нагородою Академії «Медаллю ім. Святого Петра Могили».

Кожного року пані Наталя приїздила до України, була гостею Університету і активною учасницею багатьох наукових і культурних подій. Раділа успіхам, помічала недоліки. Завжди енергійна і оптимістично налаштована, молода душею - їй ніколи не можна було дати її роки. Вона зачаровувала своєю силою віри в Україну, надихала та додавала снаги всім нам у вирішенні проблем і подоланні перешкод.

До 80-річного ювілею п. Наталі Даниленко Могилянка зібрала привітання і відгуки колег та студентів про неї в одному з випусків видання НаУКМА «Академічна панорама» (травень 2005 р.). Такою, як її описала пані Олена Третякова, декан з роботи зі студентами, вона залишалась до останнього дня свого життя і такою залишиться у нашій памяті назавжди:

«Спробувати написати про пані Наталю Даниленко виявилося непросто. Ми знайомі вже майже п’ять років і весь цей час ця людина не перестає дивувати, а іноді й вражати.

Я спробувала для себе визначити найхарактернішу рису пані Наталі. … Енергійність? Чи як колись говорили: «активна життєва позиція»? Можливо, але це геть не визначає її особистість. Це — тільки штрих.

Патріотизм та відданість справі відродження України ? Так, це є, але не на рівні барабанних гасел і вимахувань прапорами, а у вигляді кропіткої і повсякденної роботи з людьми, з історичними джерелами, з державними і недержавними установами.

Проект «Благодійних обідів», започаткований сім’єю Даниленків та Лідією Кий не тільки дає змогу молодим людям підтримати свої сили на шляху отримання знань, цей проект вчить головному: «передай добро по колу», бо ми всі залежні один від одного.

Студенти, що мали змогу зустрітися і поспілкуватися з пані Наталею говорили про те, що завдяки її бажанню змінити світ на краще і вмінню не коритися складним обставинам, вони зрозуміли, що не треба скиглити і жалітися, треба вірити в добро і творити його самому і тоді світ обов’язково буде мінятися і разом з ним мінятимемося і ми…

Так яка ж головна риса пані Наталі? Можливо, жіночність? Ця гарна, вродлива жінка займається історією жіноцтва і своїм життям дає приклад як можна і треба вибудовувати свою особистість і не забувати унікальність свого призначення — бути жінкою. Думаю, що саме це є підставою для невщухаючої уваги чоловіків до пані Наталії, і головне, саме це дає змогу їй бути такою гармонійною парою з паном Іваном Даниленком, бо він підтримує її, оберігає, є найближчим другом і однодумцем.

Так яка ж риса все-таки є визначальною для пані Наталі? Нарешті, здається, вималювалася відповідь: почуття власної гідності. І від цього і увага і повага до інших, бажання зробити щось для свого народу і своєї країни, допомога іншим знайти свій шлях і не впадати у відчай. Я дуже рада тому, що наші студенти мають змогу бути знайомими з такими особистостями як пані Наталя і пан Іван. Можливо, тільки з часом вони зрозуміють наскільки такі люди підсвідомо впливають на наше ставлення до світу і самого себе…»

Наша довічна шана і довічна подяка Наталі Даниленко - щирій людині, патріотці, українці.

Від громади НаУКМА та Міжнародного благодійного фонду відродження Києво-Могилянської академії