Андріа Урушадзе: «Якщо Україна сказала «ні» корупції, то треба сказати «ні» і корупції в системі охорони здоров’я»

17 вересня в НаУКМА відбувся круглий стіл «Реформа охорони здоров’я – уроки Грузії для впровадження в Україні».

Спікерами фахової дискусії були:

Каха Бендукідзе – грузинський політик і бізнесмен, екс-міністр економіки, екс-міністр з координації реформ Грузії;

Андріа Урушадзе – екс-міністр охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення Грузії;

Фредерік Сайрус Редер – німецький економіст у медичній галузі, керуючий директор компанії «Healthcare Solutions», яка займається системами охорони здоров’я, що перебувають у стані трансформацій;

Костянтин Надутий – начальник управління реформ системи охорони здоров`я МОЗ України.

 

На зустрічі були присутні лікарі, управлінці у сфері охорони здоров`я, представники міжнародних організацій, громадські діячі, юристи.

Під час круглого столу було презентовано книгу «Реформи охорони здоров’я в республіці Грузія: від радянської руїни до охорони здоров’я на ринковій основі», ініціатором написання якої був Ф. Редер. Він був вражений результатами грузинських реформ, здійснених за відносно короткий термін. «Для мене Грузія виявилась антитезою, противагою тому, що пострадянську систему охорони здоров’я не можна реформувати», – підкреслив він.

 

Власне координацію медичної реформи у 2006-2011 р. здійснював Каха Бендукідзе.

Він виділив три складові цього процесу: госпітальна реформа, участь держави в охороні здоров’я та функціонування фармацевтичного ринку. Зокрема реформу фармацевтичного ринку, на думку експерта, в Україні можна здійснювати «хоч завтра». Комплексні ж зміни потребують суттєвого збільшення витрат держави на медицину.

Зараз Україна витрачає на ці потреби близько 3% ВВП, бажана цифра складає 8%, а в ідеалі – 17%. Профінансувавши медичне страхування найбільш малозабезпеченим верствам населення, Грузія досягла якісних змін в системі охорони здоров`я. Такий механізм змінив ситуацію докорінно. «Якщо до реформ найбідніші отримували від держави найменше соціальних послуг, то після них все стало навпаки», – сказав Каха Бендукідзе.

На його переконання, участь страхових компаній змінила ситуацію так, що продуктом системи охорони здоров’я стало не лікування (а відтак особисті інтереси працівників медичних установ), а саме охорона здоров’я населення.

 

Андріа Урушадзе, екс-міністр охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення Грузії, почав свій виступ словами: «Якщо Україна сказала «ні» корупції, то треба сказати «ні» і корупції в системі охорони здоров’я». Він зауважив, що в Грузії корупція в площині соціальних реалій не сприймалася негативно: грузини вважали, що даючи хабарі, вони оплачують послуги лікарів, які цього заслуговують.

Однак від цього страждала економіка. У цьому контексті Урушадзе акцентував увагу на дієвості обраного курсу: «Реформувати медичну інфраструктуру, безумовно, швидше і ефективніше у взаємодії з приватним сектором, ніж, коли держава тримає монополію на управління медичними закладами».

Серед якісних змін, які відбулися в медицині після здійснення реформи, пан Урушадзе виокремив такі: відсутність цільових податків на охорону здоров’я, розпуск санітарної інспекції, самоуправління у лікарнях. Статистичні дані, наведені експертом, свідчать, що, починаючи з 2003 р., середня тривалість життя у Грузії збільшилась, зменшилась смертність, є успіхи у боротьбі з туберкульозом, повністю подолано малярію.

 

У заключному слові Костянтин Надутий, начальник управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ України, сказав: «Багато з того, про що ми почули сьогодні, ми зможемо реалізувати в Україні».

 

Орися Грудка, студентка ФСНСТ

 

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна