Освітньо-наукова програма Культурологія

Деталі

Категорія: Спеціальність 034 Культурологія

A. Мета освітньої програми

Освітньо-наукова програма другого (магістерського) рівня вищої освіти у галузі знань «03 – Гуманітарні науки» зі спеціальності ««034 – Культурологія» розроблена кафедрою культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія» у відповідності до державних і галузевих нормативних документів і затверджена Вченою радою НаУКМА як складова внутрішнього стандарту вищої культурологічної освіти, згідно з яким університет здійснює підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальністю «034 – Культурологія» в галузі знань «03 – Гуманітарні науки». Цей документ є чинним у межах НаУКМА до затвердження і впровадження відповідного галузевого стандарту вищої освіти.

B. Характеристика програми

При розробці освітньої програми враховано специфіку другого (магістерського) рівня вищої освіти у галузі знань «03 – Гуманітарні науки» зі спеціальності «034 – Культурологія», зокрема необхідність поєднання загальногуманітарної, наукової та професійної і практичної складових, а також загальні особливості навчального процесу в НаУКМА, до яких належить, зокрема, надання студентові можливості самостійно формувати індивідуальний навчальний план; отримувати додаткову спеціалізацію та/або опанувати сертифікатну програму; прослухати оригінальні авторські курси, у тому числі – у провідних вітчизняних і зарубіжних науковців; поглибити рівень освіти шляхом вивчення дисциплін інших напрямів (дисципліни вільного вибору); вдосконалити знання англійської мови; опанувати низку давніх та сучасних іноземних мов. Належна мовна підготовка, що здійснюється у НаУКМА, уможливлює читання та інтерпретацію першоджерел та дослідницької літератури з культурологічної тематики. В процесі навчання студенти забезпечуються ґрунтовними знаннями з історії світової культури, сучасної культурологічної думки, розуміння специфіки давнього та сучасного українського та світового мистецтва. Навчання на магістерській програмі спрямовано також на вдосконалення навичок самостійного критичного мислення, аналітичних здібностей, здатності до комунікації, творчої діяльності та здійснення академічних студій на рівні більш поглибленому порівняно із бакалаврським. Опанування магістерського рівня культурологічної освіти в НаУКМА передбачає поглиблену фахову підготовку і цілеспрямоване формування у студентів навичок науково-дослідної, науково-організаційної та професійно-педагогічної діяльності.

C. Здатність до працевлаштування та подальшого навчання

Навчання на магістерській програмі «Культурологія» в НаУКМА спрямоване на здобуття студентами не лише теоретичних знань, а й формування у них різноманітних практичних навичок. Воно прищеплює уміння застосовувати загально-гуманітарні та фахові знання у тих сферах практичної діяльності, що вимагають таких аналітичних і гуманітарних навичок, як комунікація, письмо, переклад, пошук, аналіз і презентація інформації тощо. Попри поглиблений спеціалізований характер та спрямованість на підготовку студентів до самостійної науково-дослідної, науково-організаційної та професійно-педагогічної діяльності в обраній галузі, зміст і мета магістерської програми НаУКМА з культурології не обмежується формуванням лише вузькофахових компетенцій викладача і дослідника культури та мистецтва. Зокрема, магістри-культурологи НаУКМА підготовлені не тільки до викладання культурології та культурологічних дисциплін та подальшого навчання на PhD-програмах з культурології та загальногуманітарних спеціальностей, а й до практичної діяльності ширшого спрямування, до виконання організаційних, видавничих, управлінських, експертно-консультативних, проектувально-аналітичних функцій у відповідних наукових, культурних та освітніх інституціях, фондах, громадських організаціях, видавництвах тощо. Магістри-випускники програми «Культурологія» НаУКМА здатні здійснювати аналіз, оцінку і прогнозування культурних, соціальних та політичних процесів із застосуванням фахових знань; готувати аналітичні матеріали із гуманітарних питань; розробляти і реалізовувати проекти культурного та гуманітарного спрямування. Знання іноземних мов і здобуті під час навчання додаткові спеціалізації (зокрема, з перекладознавства, зв’язків з громадськістю, політології, соціології тощо) відкривають ширші за пов’язані з безпосереднім фахом перспективи.

Магістри культурології НаУКМА підготовлені до здійснення таких видів діяльності, що відповідають Державному класифікатору видів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД), як:

1. Функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури;
2. дослідження і розробки в галузі гуманітарних наук;
3. Діяльність із охорони та використання пам'яток історії, будівель та інших пам'яток культури;
4. дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки;
5. діяльність щодо зв’язків з громадськістю;
6. надання секретарських послуг та послуг з перекладу;
7. допоміжна діяльність у сфері державного управління;
8. загальна середня освіта;
9. позашкільна освіта;
10. освіта дорослих та інші види освіти;
11. вища освіта;
12. діяльність громадських організацій;
13. рекламна діяльність; 
14. діяльність туристичних агентств. 

Магістр культурології НаУКМА може виконувати таку роботу та обіймати такі посади, що відповідають Державному класифікатору професій ДК003-95:

1. викладач вищого навчального закладу (асистент);
2. науковий співробітник (молодший науковий співробітник);
3. консультант із суспільно-політичних питань (у партіях та інших громадських організаціях);
4. редактор-перекладач;
5. професіонал у сфері управління проектами і програмами;
6. оглядач чи аналітик.

Зазначене створює умови для працевлаштування випускників кафедри культурології НаУКМА не лише за фахом, а й для поєднання викладацької та наукової роботи в галузі культурології з діяльністю в інших сферах. Поєднання ґрунтовних гуманітарних і спеціальних знань із світоглядною культурою та навичками аналітичного, системного критичного мислення відкриває перспективи для їх соціальної адаптації та самореалізації в управлінських, медійних структурах, у різноманітних фондах та фундаціях гуманітарного спрямування тощо.

D. Методика викладання

Засадничим принципом викладання в НаУКМА є стимулювання самостійної та продуктивної дослідницької діяльності студентів, підтримка фахової активності й прагнення до нових знань, відкритості до комунікації і взаємодії в рамках міжнародної академічної спільноти. Таким чином, навчання на кафедрі культурології в НаУКМА є студентоцентрованим та проблемноорієнтованим. Важливу роль у процесі навчання відіграє широкий вибір дослідницьких та ознайомчих практик. Якості та ефективності освітнього процесу має сприяти урізноманітнення форм атестації роботи студентів. Основними формами проміжної атестації є: опитування, тестування, презентація, самостійна робота, контрольна робота, залік, усний та письмовий екзамен тощо. Підсумкова атестація здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти в галузі гуманітарних наук за спеціальністю «034 – Культурологія» здійснюється в НаУКМА у формі публічного захисту магістерської роботи.

Е. Програмні компетентності

Навчання на магістерській програмі на кафедрі культурології в НаУКМА передбачає формування у її випускників низки компетентностей.

Їх інтегральна компетентність полягає у здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі культурології або у процесі навчання, що передбачає застосування набутих знань з теорії, історії культури та мистецтв.

До загальних компетентностей випускників магістерської програми НаУКМА з культурології належать:

1. Розуміння етичних засад педагогічної та наукової діяльності та готовність дотримуватися їх у процесі виконання виробничих функцій.
2. Вміння ефективно використовувати засоби фахової усної та письмової комунікації державною та іноземною (передусім – англійською) мовами.
3. Здатність обирати і застосовувати найбільш ефективну методологічну стратегію дослідження.
4. Здатність готувати аналітичні матеріали із суспільствознавчих і гуманітарних питань.
5. Здатність розробляти та управляти реалізацією гуманітарних проектів.
6. Здатність працювати автономно.
7. Володіння навичками та культурою ведення наукових дискусій.

В процесі навчання намагістерській програмі з культурології студенти НаУКМА отримують низку спеціальних (фахових) компетентностей:

1. Розуміння суспільної ролі культуролога.
2. Знання історії власної національної та світової культури та співвідношення процесів минулого із сучасністю.
3. Знання сучасних концепцій культури, головних тенденцій розвитку культурологічної теорії.
4. Володіння головними методами та дослідницькими підходами у культурології.
5. Вміння працювати з джерельною базою в різних галузях культури.
6. Навички критичної роботи з дослідницькою літературою з культурології та суміжних наукових дисциплін.
7. Вміння брати участь у міждисциплінарних дослідженнях.
8. Вміння брати участь у відкритих дискусіях з культурологічної проблематики.
9. Здатність читати спеціальну культурологічну літературу іноземними мовами (не менше двох)
10. Навички усної наукової комунікації іноземними мовами з використанням відповідної термінології.
11.  Вміння реферувати, рецензувати й коментувати дослідницьку літературу з культурологічної проблематики.
12. Вміння популяризувати культурологічні знання.
13. Володіння методикою викладання культурологічних дисциплін.
14. Вміння враховувати точки зору, що ґрунтуються на різних світоглядних, конфесійних та соціокультурних засадах.
15. Знання тенденцій розвитку сучасного мистецтва.
16. Вміння знаходити нові джерела та формулювати дослідницькі проблеми.

F. Програмні результати навчання

Відповідно до наведеного вище переліку програмних компетентностей успішне завершення навчання на магістерській програмі НаУКМА з культурології передбачає досягнення таких програмних результатів, як набуття її випускниками:

1. Володіти культурологічною термінологією. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології.
2. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм.
3. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами.
4. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури.
5. Впорядковувати множинність емпіричних фактів                                       у відповідності з логікою становлення культури.
6. Знаходити необхідний матеріал для організації культурологічного дослідження.
7. Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури.
8. Розробляти стратегічні проблеми культурної політики на міжнародному та національному рівнях.
9. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для вирішення проблематики фундаментальних досліджень.
10. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо).
11. Використовувати інформаційні та комунікаційні технології для управління соціокультурними процесами.
12. Визначати способи дослідження та регулювання різноманітних форм культурного розвитку.
13. Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці.
14. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні.
15. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами.
16. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту встановлювати його зв’язок з пріоритетними напрямками розвитку сучасної науки.