Хто і чому підтримує Могилянку

Коментарі учасників Благодійного вечора-2017

Україна потребує людей вільної думки, креативних навичок, але, водночас,  наукової дисципліни. Я думаю, що якраз таких людей випускає Києво-Могилянська академія. Це символ, кузня майбутнього України, тож було б незрозумілим не підтримувати Академію.

Могилянка – це потужна інституція, яка має бути вшанована всіма громадянами України. Для мене, як киянина, це просто честь – мати можливість долучитися до того, що відбувається в Могилянці, до її розбудови, до її підтримки. Виклик, який стоїть перед Могилянкою - поєднати те, що символізує гасло «Час плинний, а Києво-Могилянська академія – вічна», з розвитком, з перспективою, із прогресом.

Сергій Гусовський, офіційний партнер Благодійного вечора

Інвестування у розвиток Києво-Могилянської академії – це перспективна  для України справа. Для перспектив потрібна освічена молодь. Чому КМА? Бо це ВНЗ дуже високого рівня.

Сергій Міщенко, голова правління компанії «ІЛТА»

Якщо Могилянка буде продовжувати грати свою роль революціонера, який не погоджується зі старою консервативною системою та створює щось нове, вона відіграватиме достойну роль в освіті України. Я маю дуже багато сентименту до Академії, саме тому, що вона була причиною дуже багатьох позитивних речей у моєму житті. І я маю щодо КМА таке відчуття «хорошого боргу», який треба віддавати. Зараз багато хто говорить про те, що в Україні важко змінити існуючу систему, яка є і дуже неправильною, і потребує фундаментальних  змін. Так от: Могилянка є одним з небагатьох місць, де  непотрібно робити ніяких радикальних змін, тому що все з самого початку було побудовано правильно. Це те місце, куди треба залучати ресурси, інвестувати гроші, тому що тут створюється чудовий продукт у вигляді уже 15 000 студентів та випускників  з «правильними» головами та «правильними» серцями. Треба продовжувати це робити.

Тарас Лукачук, випускник НаУКМА, президент компанії Jacobs Douwe Egberts у регіоні Східна Європа, Близький Схід і Африка

Я вірю в те, що Могилянка будує ту Україну, в якій я хочу жити. Вона справді розбудовує цю країну, тут дуже приємна атмосфера, це той світ, про який ми можемо мріяти. Для мене велика честь бути до цього причетним, робити малесенький вклад моєї фірми у розвиток Могилянки. Сподіваюся, у Академії будуть великі успіхи, і ми перевершимо те, що зараз має Гарвард, Оксфорд, Кембридж. Могилянка буде набагато кращою в Україні.

Роль Могилянки в освіті України є дуже великою. Це абсолютно нова модель освіти, якої раніше в Україні не було. Випускники Могилянки дуже відрізняються в кращий бік від випускників інших вишів. Вони активніші, вони розуміють світ, вони розуміють місце України у світі. І вони просто справжні українці, врешті-решт.

КМА - місце, що мене сформувало. Думаю, що Могилянка - це такий своєрідний транзистор: незважаючи на свій дуже маленький фізичний розмір, має надзвичайний вплив. Це інституція,  що задає вектор руху та є саме тим осередком, з яким неможливо не рахуватися. Могилянка - принципово важлива річ, на котру варто звернути увагу іншим, бо вона  будує фантастичні зв’язки з випускниками, які об’єднуються з власної волі в спільноту, адже кожен відчуває  вічний могилянський вплив на себе.

Олеся Островська –Люта, випускниця НаУКМА, керівник НКММК «Мистецький Арсенал»

Не було б Могилянки - не було б сучасної нової України, тієї, про яку ми мріємо, тієї, про яку українці мріяли впродовж багатьох століть. Могилянка в цьому плані відіграє чи не найважливішу роль: вона формує тих, хто здатен взяти на себе відповідальність за це суспільство і за цю державу. Не втомлююсь повторювати, що станом на сьогодні в Україні існують два фронти: один - на сході нашої держави, де Україна зі зброєю в руках захищає своє право на свободу і гідність; і другий - це система освіти і виховання, завдяки якій впродовж короткого періоду часу нам необхідно сформувати українця нової якості, здатного жити вільно і гідно.

Андрій Зелінський, випускник НаУКМА, військовий капелан

Могилянка – саме те місце, де вільно називати одне одного друзями, навіть якщо це пан посол чи пан віце-прем’єр-міністр. Це те середовище, яке об’єднує людей. Могилянка є, була і буде майданчиком для об’єднання мислителів України і світу для творення нових ідей і продуктивної праці. 

Роман Тичківський, випускник НаУКМА, керівник Української Академії Лідерства, представник фонду  Western NIS Enterprise Fund

Насамперед, я – випускниця Могилянки. Сьогодні В’ячеслав Степанович Брюховецький дуже влучно сказав про любов до Академії і про те, що Академія повинна об’єднувати найкращих людей. Власне, саме це мотивує інвестувати свій час на розвиток Могилянки – робити все від тебе залежне, щоб більше молоді могло здобувати кращу в Україні освіту. І я дуже вдячна Києво-Могилянській академії за те, що вона дає можливість випускникам повертатися  і створювати тут свої проекти, залучає їх до творення гідної справи.

Найважливіший урок, який мені дала Могилянка – це бути патріотом України. Ще одна річ – це не боятися робити добрі справи.

Валерія Казадарова, випускниця НаУКМА,засновниця компанії «Таланти для бізнесу»

Ще 26 років тому я й подумати не міг, що КМА стане такою, якою ми її зараз знаємо. Проте, вже зовсім скоро я дійшов висновку, що цей університет буде абсолютно новим явищем у вищій освіті України. І от з того часу моє ставлення й оцінка не змінились. Та, попри все, сьогодні Могилянка  - флагман новацій у вищій школі. Так,  не все вдається, не все йде гладко,  але, у будь-якому випадку, те,  що започаткувала НаУКМА вже сьогодні, а, може, навіть з елементами майбутнього,  переймають і деякі інші ВНЗ. Могилянка - це надія на те, що відбуваються кардинальні зміни в освіті. Ось тому варто інвестувати в Академію та її студентів.

Роль освіти для розвитку країни, особливо в часи війни, є визначальною. Це фактор, що визначає майбутнє, це наша інвестиція в майбутнє. Те, яким суспільство буде завтра, визначається тим, якою є освіта сьогодні. Роль Могилянки в моєму житті була теж визначальною. Вона - одне з найкращого, що відбулось зі мною. Я справді переконана, що Могилянка -кращий український виш.

Марія Берлінська, випускниця НаУКМА, ініціаторка створення Школи аеророзвідки

Коли почалася війна, я пішов з Могилянки в добровольчий батальйон і 3 роки, до літа 2017,  служив там. Зараз займаюся громадською роботою: я є координатором організації учасників АТО «Спілка ветеранів війни з Росією». Ми займаємося реабілітацією хлопців-ветеранів, працевлаштовуємо їх, намагаємся домовитись про відпочинок, про лікування, захищаємо їх права. Сьогодні я запрошений університетом на Благодійний вечір, і це велика честь для мене, саме як ветерана, як учасника АТО. Дуже радий тут опинитися, зустріти старих знайомих, викладачів, поспілкуватися. Могилянка для мене була і вчителем, і духовним наставником, і другом. Тут я здобув не тільки знання (а знання справді ґрунтовні, з багатьох сфер як моєї спеціальності, так і для розвитку особистості). Але, крім цього, в Могилянці я завжди відчував особливий дух – дух інтелігентності, дух вишуканості, дух українства, - не шароварництва, не примітивного, а шляхетного українства. Це такий провідний навчальний заклад, який дає не тільки фахові знання, певну спеціальність, а виховує молоду людину патріотом.

Ми живемо у світі так званих стартапів. Такі компанії як, наприклад, Apple, Uber, Airbnb, Dropbox та інші – всі почалися від ідеї однієї особи, від тих людей, які визначали ціль і працювали для успіху. Всі вони порушили прийняті норми. Всі почали від малого ринку, від малої справи, і всі надали надзвичайну послугу, новий сервіс, створили нові ринки.

Двадцять п’ять років тому, коли В’ячеслав Брюховецький, такий собі Стів Джобс України, але у сфері освіти, розпочав свою справу відновлення Києво-Могилянської Академії, - чи це не був правдивий стартап, чи Могилянка не порушила норми вищої освіти в Україні? Могилянка впровадила нові норми, ініціювала новий Закон «Про вищу освіту». На руїнах радянського минулого Академія постала як університет, де освіта і наука творяться на світовому рівні. З тих перших кількох сотень студентів постав великий університет, який має більше 11 тисяч випускників.

Випускники Могилянки є всюди, і вони є лідерами і в державних установах, і в культурних інституціях, і в бізнесі. Багатьох з них ми бачимо сьогодні тут, на Благодійному вечорі. Дякую, що ви з нами!

Подумаймо, який вклад Могилянки у створення змін у країні, у створення громадянського суспільства і нового покоління. Пройшло 25 років, багато досягнуто. Тепер перед Могилянкою, як і перед всією Україною, стоять наступні 25 років. Ми входимо в наступний етап розвитку університету і Української держави. Києво-Могилянська Академія має стати найкращим університетом Східної Європи. Це наша ціль, і ми до того прямуємо. Америка має Гарвард, Англія має Оксфорд, Франція має Сорбонну, а Україна має Києво-Могилянську Академію.

Я думаю, що Києво-Могилянська академія працює  на найвищому рівні, який може бути в Україні. Між Посольством Республіки Польща та НаУКМА налагоджена тісна співпраця, зокрема,  з Центром європейських та польських студій.

Ми розуміємо, що освіта на такому високому рівні, який дає Могилянка, є дуже і дуже важливою для Української держави,  і її потрібно підтримувати як Польщі, так і Європейському союзу.

Ян Пєкло,  Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні

Я переконаний, що Могилянка відіграє особливу роль у вихованні нових лідерів. Коли я вступив до Могилянки, я був однією людиною, а коли я з неї випустився - я би себе, напевно, не впізнав. Це такий трансформаційний досвід - не тільки з точки зору атмосфери, якості навчання чи тих цінностей, що Могилянка пропагує. Вона впливає на формування правильних рис у людині. І цей унікальний трансформаційний досвід періодично підсилюється революцією чи соціальними подіями, у яких Могилянка завжди бере участь. Академія завжди була університетом з позицією, у жодного іншого вишу немає такого загального бажання змінити державу. Це особливо видно, коли у вирішальні, переломні для країни моменти студенти стають разом до спільної справи. Для мене це було найціннішим досвідом,- окрім безпосередньо всього того, чому я тут навчився у своїй професійній сфері. Це, безумовно, визначило те, ким я є зараз. Тому я відвідую такі заходи, як Благодійний вечір - це такий мій маленький жест вдячності моїй Могилянці.

Крім того, не хочеться поривати з Академією і з іншої причини. Зараз освіта не закінчується із закінченням школи чи університету. Всі ми живемо у світі, який постійно змінюється. І я не можу сказати, що я закінчив Могилянку - і все, можна видихнути та зупинитися у своєму розвитку. Кожен зараз має постійно вчитися новому та регулярно повертатися до навчальних аудиторій. І тому, якщо ми не інвестуємо в освіту, то нам немає куди і немає за чим повертатися. Ми в цьому разі не встигаємо за конкурентним ринком, який постійно змінюється. І Могилянка має так само рухатися вперед - разом з усім світом, не зупинятися на місці, не спочивати на лаврах, а динамічно розвиваючись, впроваджувати нове, і вчитися не тільки в українських конкурентів, а «ловити» найкращі тенденції світового ринку. І ми, випускники, в цьому маємо допомагати своїй Alma Mater, в тому числі нашою благодійністю.

Костянтин Пєрєсєдов, випускник НаУКМА, голова Асоціації випускників НаУКМА

Києво-Могилянська академія є дуже високоякісною як освітньою, так і науковою установою. Ми маємо приклади успішних спільних наукових проектів, і норвезькі університети зацікавлені у розвитку цих проектів. Ми підтримуємо вищу освіту та науку в Україні, й Києво-Могилянська академія є дуже висококваліфікованою у цих сферах.

Уле Тер'є Хорпестад,  Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні

Той дух свободи, який тут, у Могилянці, був ще на початку дев’яностих, - він дуже гарно зайшов у ці стіні, і оселився у багатьох із нас, могилянців. І мені здається, що люди, які закінчили Могилянку, зовсім інші, і їх уже є багато. Моя особиста історія у цьому сенсі, напевно, показова: я прийшов в Академію після першого курсу Інституту іноземних мов, це був дуже модний виш. Мої однокурсники приходили до КМА з найпрестижніших факультетів КДУ, скажімо. Тобто це люди, які свідомо відмовилися від того, що укоренилося, устоялося, було звичним, люди шукали чогось нового. Люди, які зібралися у Могилянці, особливо в той час, у дев’яності, були абсолютно інші. Ми готові були міняти свою долю. Ну а заради чого? Всім хотілося чогось кращого для нашої країни і нашого університету. Це те, що відрізняє перші випуски. Я не кажу, що ми кращі чи гірші, просто ми - інші.

В освіту треба інвестувати завжди, і в час війни, і в час миру. Немає жодної країни, яка б не інвестувала в освіту та стала багатою. Такого ніхто не зміг зробити, особливо у світі сучасних технологій. Західний світ століттями проходив оцю дистанцію становлення своєї освіти . Але зараз, завдяки сучасним технологіям, цей шлях можна пройти за десятиліття. А технології неможливі без освіти, тому єдиний шанс України рости швидше, ніж економіки навколо – це тільки через технології. Все дуже просто, банально, насправді.

Ми підтримуємо вищу освіту в Україні; частиною цієї роботи є підтримка Києво-Могилянської академії. Мої українські колеги розповідали про її хорошу репутацію. Ми підтримуємо вищу освіту через дуже конкурентні програми, які ми надаємо. Університети повинні конкурувати і Києво-Могилянська академія є дуже успішною в змаганнях за участь у цих програмах.

Хуана Мера Кабейо, перший радник Представництва ЄС в Україні, керівник відділу «Економічна співпраця, соціальний та регіональний розвиток»

Києво-Могилянська академія є однією з провідних інституцій в Україні. Американський Уряд співпрацює з нею вже  впродовж 25 років, адже вона виховує лідерів в бізнесі, політиці та науці. Це яскравий символ теперішнього та майбутнього України. Я зустрів багато чудових випускників Академії  та теперішніх студентів. Випускники стали лідерами та майбутні студенти стануть лідерами.

Мохаммед Мотівала, заступник аташе з питань культури Посольствф США в Україні

Більше відгуків наших благодійників та друзів