Студенти
Скоропадський Іван Ілліч
Скоропадський Іван Ілліч (бл. 1646, м. Умань Брацлавського воєводства - 3.07.1722, сот. м. Глухів Ніжинського полку) – гетьман Лівобережної України, покровитель і меценат КМА. Походив з православного шляхетного роду. Освіту здобув у КМА. Службу у Війську Запорозькому розпочав у гетьманів Правобережної України П. Дорошенка та М. Ханенка. Скоропадський проявив себе покровителем і меценатом КМА, матеріальне становище якої істотно погіршилося внаслідок руйнування краю у ході російсько-шведської війни, втрати маєтностей на Подолі, чуми. Зокрема, Скоропадський продовжив започатковану Мазепою традицію, згідно з якою КМА щорічно отримувала з Генерального військового штабу 200 рублів на утримання її викладачів. 1722 р. захворів і помер.
За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”
Семенніков (Зеркальніков) Порфирій Тимофійович
Семенніков (Зеркальніков) Порфирій Тимофійович (18.02.1623, м. Москва – 1695, м. Москва) – дяк Московського посольського приказу, вчений. Один із трьох росіян, що вчилися у КМА до 1648, тут навчався принаймні до 1658. У Москві підтримував зв’язки з київськими вченими. 2.01.1694 підписав грамоту про пожертвування маєтностей Київському Братському монастирю.
За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”
Плетенецький Олександр Хомович
Плетенецький Олександр Хомович, чернече ім’я Єлисей, ієромонаше Євфимій (бл. 1554, м. Львів – 29.10.1624, м. Київ) – архімандрит Києво-Печерської Лаври, вчений, один із засновників Київської братської школи. В 1594 прийняв чернечий постриг. 1599 року його обрано архімандритом Києво-Печерської Лаври і був ним до смерті і швидко повернув їй її колишню славу духовного осередку українського православ’я. Спираючись на козацтво, вернув відібрані уніатами маєтностями, налагодив чернече життя, а головне – перетворив Києво-Печерську Лавру на найвизначніший культурний центр України. З цією метою запросив до Києва відомих учених, проповідників, письменників, перекладачів, а також малярів та художників. Створив свій гурток, до якого входили З. Копистенський, П. Беринда, І. Борецький та інші, метою якого було обґрунтування догм православ’я, поширення освіти та наукових знань. Цьому слугувало і заснування Лаврської друкарні. Члени гуртка взяли участь у започаткуванні Київського братства (1615), вписалися до його реєстру і стали викладачами школи, а І. Борецький – її першим ректором. Саме за підтримки Є. Плетенецького Київська братська школа зміцніла і набрала значної ваги в українському культурно-освітньому русі.
За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”
Сагайдачний Петро (Конашевич-Сагайдачний)
Сагайдачний Петро (Конашевич-Сагайдачний) (бл. 1570, 1577 чи 1578, с. Кульчиці Самбірського пов. Руського воєвод., тепер Самбірського р-ну Львівської обл. – 10.04.1622, м. Київ) – дипломат, гетьман Війська Запорозького, один із засновників Київської братської школи, її покровитель і благодійник. 1620 року гетьман вступає до Київського братства зі всім своїм військом. Таким чином, братство і школа отримують могутній захист з боку гетьмана. А, помираючи в Києві від ран, заподіяних йому в Хотинській битві, Сагайдачний майже все своє майно й гроші заповів Київській, а також Львівській і Луцькій школам “на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічнії і потомні часи”.
За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”
Могилянський Олексій Васильович
Могилянський Олексій Васильович, чернече ім’я Арсеній (17.03.1704, м-ко Решетилівка Полтавського полку - 8.06.1770, м. Київ) – викладач, проповідник, митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії, письменник, благодійник КМА. Народився в сім’ї священника о. Василія. 1721 вступив до КМА. 22.10.1757 Могилянський висвятився на Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії. Прибув до Києва 9.06.1758. На цій посаді багато піклувався про матеріальне становище, виховання і навчання студентів КМА. Приділяв увагу вивченню іноземних мов. Для кращого вивчення німецької мови виписав для студентів німецьку газету. За його ініціативою розроблено й 1.04.1764 затверджено Інструкцію КМА, яка регламентувала її навчальний, виховний й організаційні процеси. 1767 зробив спробу звернути увагу монаршої особи на КМА. О. Могилянський жертвував власні кошти: закуповував нові книги для академічної бібліотеки, виділив 6000 рублів на нову бурсу на кам’яному фундаменті та 3000 рублів на покрівлю навчального корпусу. Помер у заміському митрополичому будинку в Києві на Шулявці.
За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”