Лабораторія генетики та клітинної біології кафедри біології

Наукова школа з генетики рослин (керівник: професор, д.б.н. Терновська Т.К.)

Напрямки досліджень:

Генетика злаків, інтрогресивна гібридизація пшениці, популяційна генетика рослин, генетика стійкості пшениці до біотичних та абіотичних чинників довкілля (стійкість до борошнистої роси та фузаріозу пшениці, стійкість до холодового стресу), механізми формування геномів алополіплоїдів, що мають гібридне походження.

Наукові завдання:

вивчення геномів гібридного походження щодо молекулярних механізмів забезпечення їхньої мінливості;
вивчення поліморфізму інтрогресивних ліній пшениці за морфологічними ознаками та генами транскрипційних факторів;
дослідження механізмів мінливості кластерів гліадинових генів як моделі формування пластичності геномів з інтрогресією у родоводі та генів стійкості до грибних захворювань;
моделювання співвідношень фенотипних розщеплень при генетичному аналізові геномів з інтрогресивними елементами.
встановлення поліморфізму між генотипами пшениці- носіями господарсько-корисних ознак
створення розмаїття унікальних 42-хромосомних ліній м’якої пшениці, що несуть гени стійкості до біотичних та абіотичних чинників довкілля, перенесені до її геному від дикорослих родичів пшениці.

Поточні проекти

«Детекція генетичної стійкості до фузаріозу, інтрогресованої до м’якої пшениці від егілопсу, з використанням сенсорних систем на основі молекулярно-імпринтованих полімерних мембран» Керівник: д.б.н. Терновська Т.К.

Анотація. Фузаріоз є одним з небезпечних та поширених по всьому світу захворювань зернових культур, зокрема пшениці. На відміну від інших розповсюджених грибних захворювань він не лише викликає втрату частини урожаю, а також робить врожай зернових непридатним для вживання людиною та тваринами через накопичення у зерні токсинів. Реєструвались спроби використовувати токсини фузаріуму у якості хімічної зброї. Стійких до фузаріозу сортів пшениці досі немає, хоча серед дикорослих родичів пшениці, зокрема Aegilops tauschii, таку стійкість зареєстровано. Пшениця Мігушової (Triticum miguschovae Zhir.), що включає в свій гексаплоїдний геном субгеном D від Ae. taucshii, є стійкою до фузаріозу та продукує з м’якою пшеницею фертильні гібриди, попередники інтрогресивних ліній, потенційно стійких до фузаіозу. Головна проблема при інтрогресії генів стійкості до фузаріозу полягає у відсутності високоспецифічного, некоштовного та придатного для оцінки у польових умовах методу оцінки рослин на стійкість до збудника. Протягом виконання проекту буде створено високочутливі та прості у застосуванні сенсорні системи для діагностики фузаріозу зернових, що ґрунтуються на виявленні зеараленону (токсичного вторинного метаболіту, який продукується грибами роду Fusarium.) Оптичні сенсорні системи будуть створені на основі наноструктурованих полімерних мембран, отриманих із застосуванням методу молекулярного імпринтингу. Завдяки високій стабільності молекулярно-імпринтованих полімерів (МІП) пропоновані сенсорні системи будуть придатними для високочутливого визначення зеараленону у польових умовах, а також для контролю якості продуктів харчування у домашніх умовах.

Термін виконання: 2017 – 2019рр.

«Розширення генетичного пулу м’якої пшениці за рахунок генофондів дикорослих рослин». Керівник: д.б.н. професор Терновська Т.К.

Термін виконання 2016–2020 рр.

Анотація. Проект виконується у рамках загального завдання перенесення до геному м’якої пшениці від її дикорослих родичів генів, що покращують стійкість пшениці до стресових чинників біотичної та абіотичної природи. Конкретною метою є розробка моделі співвідношень фенотипних класів для ознаки, що наявність її певних градацій у рослин пшениці пов’язано з їхнім інтрогресивних походженням. Розроблена модель має враховувала все цитогенетичні особливості геномів гібридного походження, які змінюють модель успадкування гена проти традиційної, заснованої виключено на менделюванні ознаки.

«Генетична природа динамічності геномів інтрогресивних ліній м’якої пшениці». Керівник к.б.н. с.н.с. Антонюк М.З.

Термін виконання 2016–2020.

Анотація. Дослідження проводиться для встановлення молекулярних механізмів генетичних та епігенетичних змін, які супроводжують формування геному при інтрогресивній гібридізації. Його метою є пошук можливості формалізації результатів оцінки генотипного розщеплення у популяціях F2 від схрещування інтрогресивних лінй, стійких до борошнистої роси з нестійкими лініями спільного походження. Для цього виконується пошук спільних рис (особливостей) картини успадкування стійкості до борошнистої роси, яка притаманна низці гексаплоїдних ліній м’якої пшениці, що їхнє походження пов’язане з геномно-заміщеними амфідиплоїдами, у геномі яких у наявності геноми S (Авродес), Ssh (Аврозис) та U (Авролата) трьох видів егілопсу, Aegilops speltoides, Ae. sharonensis та Ae. umbellulata відповідно.

«Молекулярна генетика розвитку морфологічних ознак колоса пшениці м’якої». Керівник: Наваліхіна А.Г.

Термін виконання 2018 р.

Анотація. Пшениці м'яка та тверда є одними із найважливіших культурних злаків, які займають друге місце за виробництвом зерна, поступаючись лише рису. Досягнення молекулярної генетики та геноміки останніх років дали можливість виконувати дослідження цих видів на молекулярному рівні. Більшість досліджень, які проводяться на сьогодні, спрямовані на з’ясування молекулярної будови генів, хромосомна локалізація яких була встановлена десятиліття тому. За цим етапом слід очікувати відкриття молекулярних механізмів, за якими ці гени виконують свої функції, а це дає нам нові можливості щодо модифікації функціональних властивостей таких генів та привнесення бажаних ознак до рослин, що культивуються. Проект присвячено дослідженню генів-регуляторів розвитку морфологічних ознак колосу пшеницевих — колір колосу, остистість, опушення та наявність воскової осуги. Ці ознаки є одними із факторів, які мають вплив на врожайність пшениці. Фенольні сполуки, які забезпечують темне забарвлення луски колоса, є важливими для стійкості рослин до низки патогенів, опушення та воскова осуга зменшують випаровування вологи із поверхні і забезпечують кращу посухостійкість, а ості є основним органом колоса, у якому відбувається фотосинтез та транспірація при дозріванні.

Виконані проекти

«Підвищення екологічної пластичності м’якої пшениці через індукцію рекомбіногенезу за участю інтрогресивного хроматину». Керівник д.б.н. Терновська Т.К. Термін виконання 2012-2014 рр.

Анотація. Проект присвячений вивченню генетичної мінливості інтрогресивних ліній, отриманих з залученням чужинного хроматину через посередництво штучних геномно-заміщених амфідиплоїдів Авродес, Аврозис, Авролата. Його метою було встановлення специфіки перенесення до геному м’якої пшениці фрагментів чужинного хроматину (інтрогресій) різного обсягу від різних дикорослих видів, родичів м’якої пшениці, яке відбувається на тлі присутності у геномі ініціальних гібридних рослин хромосоми 4Sl виду Aegilops sharonensis, відомою своєю гаметоцидною дією. Досолідження виконано з застосуванням молекулярно-генетичних, біохімічних, цитологічних, візуальних та статистичних методів. Отримано та вивчено складні гібриди з інтрогресивним геномом. Материнським компонентом схрещування був гібрид F1 від схрещування інтрогресивних ліній з хроматином від Aegilops speltoides, Ae. sharonensis, Ae. umbellulata, батьківським — різноманіття ліній, що походить від Аврозиса та мають чи не мають у складі геному гаметоцидну хромосому 4Ssh. Встановлено, що механізм дії гаметоцидної хромосоми полягає у фрагментації хромосом в гаметах, що не мають цієї хромосоми у своєму складі. Якщо гамета залишається життєздатною, вона продукує гібридний геном з розширеним потенціалом мінливості, джерелом якої є геном пшениці, геном егілопса – донора інтрогресій, а також нова мінливість, що виникає через підвищення рівня рекомбіногенної та мутагенної активності у геномах гібридного походження. Сформовані таким чином геноми були вивчені щодо контролю ознак морфології, біохімії, стійкості до борошнистої роси та мінливості за мікросателітними локусами. Встановлено підвищення пластичності гібридних геномів у порівнянні з мінливістю вихідних генотипів.

«Формування геному поліплоїдних злаків за умов штучної інтрогресії чужинного хроматину та у природних умовах». Керівник д.б.н Терновська Т.К.

Терміни виконання 2010–2014 рр.

Анотація. Досліджували природні та штучно створені гексаплоїдні популяції Triticinae з метою встановити тенденції у змінах геному на субхромосомному рівні та рівні поліморфізму за молекулярно-генетичними маркерами у представників підтриби Triticinae з різними способами статевого розмноження. Дослідження виконано з використанням молекулярно-генетичних, біохімічних, цитологічних, візуальних, статистичних методів. Вивчено два типи гексаплоїдних представників Triticinae: природні популяції пирію середнього (Thinopyrum intermedium) з перехресним запиленням та низка штучних алогексаплоїдів із самозапиленням, які мають однакову тетраплоїдну частину генома ААВВ та відрізняються один від одного третім субгеномом, М від Aegilops comosa або D від Ae. tauschii. Серед шести популяцій пирію виявлено високий рівень поліморфізму за генами Glu, що кодують запасний білок злаків. Встановлено частоти алелів різних генів та генотипів, сформованих за їхньою участю, показали, що виду притаманна змішана система схрещування. Всі популяції характеризуються поліморфізмом за якісними та кількісними ознаками морфології колосу. Показано наявність клинальної мінливості, прояв якої залежить від умов зростання рослин. Встановлено асоціації між деякими ознаками, які не є постійними у два роки дослідження. Штучні амфідиплоїди виявилися мономорфними за електрофоретичними спектрами компонентів п‘яти білкових систем: гліадини, глютеніни, альфа-амілаза, бета-амілаза, кисла фосфатаза. Електрофоретичні спектри білків штучних амфідиплоїдів мали всі компоненти спектра, властиві спектрам білків прабатьківських видів. За допомогою генів, що кодують згадані білкові системи, виявилися маркованими хромосоми 1, 4, 5, 6 та 7 гомеологічних груп Triticinae.

«Інтрогресивні процеси у геномі м’якої пшениці та їх застосування для генетичного аналізу Triticinae». Керівник к.б.н. Терновська Т.К.

Термін виконання 2010-2014 рр.

Анотація. Низку генотипів інтрогресивних ліній м’якої пшениці дослідили з метою встановити генетичний контроль деяких ознак м’якої пшениці та вивчити вплив геномних перебудов внаслідок інтрогресії чужинного хроматину на регуляцію експресії. Використано молекулярно-генетичні, біохімічні, цитологічні, візуальні, статистичні методи дослідження. Штучні геномно-заміщені та геномно-додані амфідиплоїди з різною геномною структурою та отримані на їхній основі інтрогресивні лінії м’якої пшениці слугували матеріалом для генетичного аналізу за ознаками морфології рослин пшениці: забарвлення зрілої колоскової луски, опушення колоскової луски, остистість колосу, наявність/відсутність воскової осуги на рослинах. Досліджені інтрогресивні лінії м’якої пшениці відрізняються одна від однієї та від рекурентного генотипу Аврори за одним чи кількома з 4-х генів, що беруть участь у контролі кольору зрілої колоскової луски та за одним, двома чи трьома генами опушення луски. Гени Bg2 та Hg2 успадковуються не вільно один від одного і розташовані, здогадно, у хромосомі 5U. Ідентифіковано ген-промотор розвитку остей, awnP, у хромосомі 6Sl Ae. sharonensis. Ген awnP гіпостатичний відносно гену В1, коли останній є у гомозиготному стані, і проявляється у генотипі del В1, забезпечуючи напівостистість або великі остевидні відростки. Встановлено наявність у хромосомі 6D сорту Аврора рецесивного гена-промотора остевидних відростків Ген гіпостатичний до В1, коли він знаходится у гомозиготному стані. Зміна домінантно гена – інгибітора воскової осуги на рецесивний стан відбувається у генах хромосоми 2Т Ae. mutica, яка вхоить до складу геному Авротики.

«Індукція рекомбіногенезу для перенесення чужинних генів у геном м’якої пшениці». Керівник к.б.н. Антонюк М.З.

Термін виконання 2010-2014 рр.

Анотація. Дослідження виконано на певнмих генотипах інтрогресивних ліній м’якої пшениці з метою розробки теоретичних основ хромосомної та субхромосомної інженерії та їхнього впровадження для мінімізації обсягу чужинного хроматину за умови збереження селекційно-цінної ознаки. Було використано молекулярно-генетичні та біохімічні методи дослідження. Роботу присвячено зокрема вивченню процесів рекомбіногенезу та створення нової мінливості за генами Gli у лініях м’якої пшениці, геном яких включає чужинний хроматин. Зі 130 проаналізованих генерацій, 122 містили у своєму спектрі компоненти інші у порівнянні з такими спектрів прабатьківських генотипів, що свідчить про нестабільність за генами гліадинів. Лінії проаналізовано на наявність внутрішньолінійної мінливості. Створено компендіум електрофоретичних спектрів гліадинів вивчених ліній. Молекулярними механізмами мінливості ДНК, що лежать в основі поліморфізму інтрогресивних ліній пшениці за генами Gli, визнано збільшення кількості повторів у мікросателітних локусах, які входять до складу генів Gli, та активізація руху транспозонів у геномах ліній, походження яких пов’язане з геномним шоком (інтрогресивні геноми). Поліморфізм α- та ω-гліадинів, за результатом секвенування поліморфних продуктів ампліфікації мікросателітів, зумовлений делеціями, інверсіями та однонуклеотидними замінами щодо рекурентного генотипу м`якої пшениці. Переважна більшість генерацій (45 з 49 вивчених) ліній характеризуються внутрішньогенераційною мінливістю за компонентами спектру, що продукуються при застосуванні техніки REMAP з використанням праймерів до консервативної ділянки ретротранспозону Sukkula та мікросателітної ділянки (CT)9G.

Загальна інформація

antonuk

Керівник - Антонюк Максим Зиновійович,

кандидат біологічних наук, доцент,

1 корп., кім. 14–18 (напівпідвальне приміщення)

т. 425–60–57,

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Лабораторію генетики та клітинної біології кафедри біології НаУКМА було створено 2007 року. Метою її створення стало забезпечення підвищення рівня підготовки фахівців-біологів через поєднання навчальної і дослідницької роботи у рамках загальної наукової концепції НаУКМА.

Лабораторію сплановано, устатковано й обладнано на європейському рівні. До її складу входять світлова, біохімічна, прокаріотична, семінарська та культуральна кімнати і допоміжні приміщення. Лабораторія, крім наукової, частково має функцію навчальної – на її базі відбуваються заняття студентів з курсу «Біометрія» та окремі пари з молекулярної генетики і мікроскопії.

Lab_1

Основні напрями діяльності лабораторії:

1. Наукова робота з залученням науковців і викладачів кафедри, аспірантів, студентів магістеріуму і бакалаврату, а також студентів-практикантів за такими напрямами:

інтрогресія чужинних генів у генофонд рослин, що культивуються
геномна інженерія та субхромосомна інженерія
генетичний аналіз з використанням методів геномної та хромосомної інженерії
популяційна генетика
генетика стійкості рослин
генетика кількісних ознак
розробка методологічних основ використання генетичних маркерів для генетичного аналізу рослин інтрогресивного походження.

2. Науково-навчальна робота зі студентами МП «Біологія» в рамках практичних курсів «Клітинна біологія», «Молекулярна генетика рослин», «Молекулярна цитологія рослин».
3. Організація і проведення міжнародної школи з клітинної біології.
4. Використання результатів наукових досліджень, одержаних у лабораторії, у навчальному процесі НаУКМА.

Публікації

Про нас

Дослідження

Публікації

2021

Cтатті

Спорогенез у гібридів першого покоління від схрещування пшениці м’якої і ліній з інтрогресіями від Amblyopyrum muticum / Плигун В. В., Антонюк М. З., Єфіменко Т. С., Терновська Т. К. // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2021. – Т. 4. – С. 13–20. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2021.4.13-20. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20851
Formation of awns in wheat lines with introgressions from Aegilops spp. caused by novel regulatory genes / A. Navalikhina, M. Antonyuk, V. Shpylchyn, T. Ternovska // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2021. – Т. 4. – С. 3–12. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2021.4.3-12. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/20856

2020

Sensor based on molecularly imprinted polymer membranes and smartphone for detection of Fusarium contamination in cereals / Tetyana Sergeyeva, Daria Yarynka, Larysa Dubey, Igor Dubey, Elena Piletska, Rostyslav Linnik, Maksym Antonyuk, Tamara Ternovska, Oleksandr Brovko, Sergey Piletsky and Anna El’skaya // Sensors. – 2020. – Vol. 20, Issue 15. – Article number 4304. – P. 1–20. – https://doi.org/10.3390/s20154304. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/18796
Цитологічна стабільність пшеничних амфідиплоїдів і сортів пшениці в мейозі І / Плигун В. В., Єфіменко Т. С., Антонюк М. З., Терновська Т. К. // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2020. – Т. 3. – С. 3–13. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2020.3.3-13. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/18852
Microsatellite loci polymorphism in Miguschova wheat and common wheat cultivars / N. Tytenko, T. Iefimenko, A. Navalikhina, V. Shpylchyn, V. Martynenko, T. Pasichnyk, M. Antonyuk // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2020. – Т. 3. – С. 14–19. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2020.3.14-19. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/18850

2019

Cтатті

Антонюк М. З. Хромосомоспецифічний мікросателітний аналіз інтрогресивних ліній пшениці м’якої, стійких до борошнистої роси / Антонюк М. З., Єфіменко Т. С., Наваліхіна А. Г. // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2019. – Т. 2. – С. 3–12. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2019.2.3-12 http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16298
Плоїдність геному та система схрещування в популяціях Thynopyrum intermedium / Антонюк М. З., Ліснічук А. М., Онук Л. Л., Шпильчин В. В., Пасічник Т. В., Терновська Т. К. // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2019. – Т. 2. – С. 13–21. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2019.2.13-21 http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16299
Єфіменко Т. С. Вплив умов загартовування на зимостійкість пшеничних ліній з інтрогресіями від амфідиплоїда Авротіка / Єфіменко Т. С., Мартиненко В. С., Терновська Т. К. // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2019. – Т. 2. – С. 22–31. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2019.2.22-31 http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16300
Identification of Oryza sativa’s Awn Development Regulatory Gene Orthologs in Triticinae Accessions / A. Navalikhina, M. Antonyuk, T. Pasichnyk, and T. Ternovska // Cytology and Genetics. – 2019. – Vol. 53, No. 4. – P. 267–275. – https://doi.org/10.3103/S0095452719040091
Наваліхіна А. Г. Неадитивна експресія регуляторів розвитку остей у ліній пшениці м’якої із інтрогресіями від Amblyopyrum muticum / Наваліхіна А. Г., Антонюк М. З., Терновська Т. К. // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2019. – Т. 25. – С. 142–146. – https://doi.org/10.7124/FEEO.v25.1155 http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17873
Титенко Н. С. Дискримінація мутацій іw2 та iw3, що викликають зміну фенотипу за восковою осугою, за допомогою IRAP- та REMAP-технологій / Титенко Н. С., Шпильчин В. В. // Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія. – 2019. – Т. 2. – С. 32–39. – https://doi.org/10.18523/2617-4529.2019.2.32-39 http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16302

2018

Cтатті

Introgression of Aegilops mutica genes into common wheat genome [electronic resourse] / T. S. Iefimenko, M. Z. Antonyuk, V. S. Martynenko, A. G. Navalihina, T. K. Ternovska // Cytology and Genetics. – 2018. – Vol. 52, Issue 1. – P. 21–30. https://doi.org/10.3103/S0095452718010048
Популяційна динаміка поліморфізму за маркерними ознаками у популяціях пирію середнього (Thinopyrum intermedium) / Антонюк М. З., Онук Л. Л., Ліснічук А. М., Мартиненко В. С., Пасічник Т. В. // Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. – 2018. – Т. 1. – С. 3–12. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14712
Успадкування стійкості до борошнистої роси у інтрогресивних ліній Авротіки / Терновська Т. К., Єфіменко Т. С., Наваліхіна А. Г., Антонюк М. З. // Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. – 2018. – Т. 1. – С. 13–20. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14711
Пасічник Т. В. Білковий поліморфізм компонентів схрещування при створенні пшеничних ліній з інтрогресіями від Triticum migushovae Zhir. / Пасічник Т. В., Антонюк М. З., Терновська Т. К. // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2018. – Т. 22. – С. 62–67. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16554
Антонюк М. З. Мінливість у послідовності гена Glu1 у популяціях пирію середнього як можлива адаптивна ознака / Антонюк М. З., Єфіменко Т. С., Терновська Т. К. // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2018. – Т. 22. – С. 96–101. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16545

2017

У фахових українських виданнях (з переліку наукових фахових видань України)

Терновська Т.К., Антонюк М.З., Штефюк Т.В., Мартинкно В.С. Неканонічне успадкування стійкості до борошнистої роси у інтрогресивних лініях м’якої пшениці. Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць, т.21. – Київ: Логос, 2017. – С. 41-46 (0,30 др. арк.).
Антонюк М.З., Єфіменко Т.С., Наваліхіна А.Г., Терновська Т.К. Моделювання співвідношень фенотипних класів для ознаки колір стиглої луски у гібридах пшениці інтрогресивного походження. Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць, т.21. – Київ: Логос, 2017. – С. 17-228 (0,30 др. арк.).
Наваліхіна А.ГН., Антонюк М.З., Терновська Т.К. Мінливіст спектрів CDDPмаркерів MYCта MYB у інтрогресивних ліній пшениці. Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць, т.19. – Київ: Логос, 2016. – С. 73-77 (0,30 др. арк.).

2016

У фахових українських виданнях (з переліку наукових фахових видань України)

Єфіменко Т.С. Поліморфізм інтрогресивних ліній Triticum aestivum/Amblyopyrum muticum за геном AGL21, промотором розвитку коренів / Т. С. Єфіменко, М. З. Антонюк, Т. К. Терновська // Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць, т.19. – Київ: Логос, 2016. – С. 25-28 (0,30 др. арк.).

Михайлик С.Ю. Варіабельність внутрішньогенних мікросателітних повторів генів α-, β та ω-гліадинів в інтрогесивних лініях пшениці / С. Ю. Михайлик, В. С. Мартиненко, М. З. Антонюк// Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць, т.19. – Київ: Логос, 2016. – С. 33-7 (0,32 др. арк.).33–37

Шпильчин В.В. Активність транспозона як чинник втрати функції гена Iw2(Т) у нащадків штучних амфідиплоідів Triticinae / В. В. Шпильчин, С. Ю. Михайлик, Т. К. Терновська // Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць, т.19. – Київ: Логос, 2016. – С. 51–54 (0,31 др. арк.).

Штефюк Т.В. Характеристика генетичної різноманітності інтрогресивних ліній пшениці за консервативними регіонами генів стійкості / Т. В. Штефюк, С. Ю. Михайлик, М. З. Антонюк, Т. К. Терновська // Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць, т.19. – Київ: Логос, 2016. – С. 55-60 (0,34 др. арк.).

Михайлик С.Ю. Біоінформатичний аналіз промоторної ділянки гена TAMSH7 /С.Ю. Михайлик, М.З. Антонюк // Наукові записки НаУКМА. – 2016. – Т. 184. – Випуск Біологія та екологія. – С. 3– 9 (0,52 др. арк.).

Єфіменко Т.С. Характеристика кореневої системи інтрогресивних ліній пшениці з генетичним матеріалом від Amblyopyrum muticum /Т.С. Єфіменко, МЗ. Антонюк, Т.К. Терновська // Наукові записки НаУКМА. – 2016. – Т. 184. – Випуск Біологія та екологія. – С. 10–15 (0,68 др. арк.).

У журналах, що входять до науко метричних баз даних (Web of Science core collection та (чи) Scopus, Index Copernicus)

Antonyuk M. Beta-amylase gene variability in introgressive wheat lines / Maxym Antonuyk, Abastasiia Navalikhina, Tamara Ternovska // J Appl Genetics. – 2016. – DOI 10.1007/s13353-016-0364-3/.

2015

У фахових українських виданнях (з переліку наукових фахових видань України)

Антонюк М.З. Мікросателітний аналіз стійких до борошнистої роси інтрогресивних ліній м’якої пшениці різного походження / М.З. Антонюк, Т.С. Штефюк, Т.К. Терновська // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2015. – Т. 16. – С. 21-25 (0,45 др. арк.)

Iefimenko T.S.Microsatellite analysis of homoeologous group 5 chromosomes of introgressive wheat lines Triticum aestivum / Amblyopyrum muticum / T.S. Iefimenko, G. Fedak, M.Z. Antonyuk, T.K. Ternovska // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2015. – Т. 16. – С. 83-86 (0,45 др. арк.)

У журналах, що входять до наукометричних баз даних (Web of Science core collection та (чи) Scopus, Index Copernicus)

Єфіменко Т.С., Федак Ю.Г., Антонюк М.З., Терновська Т.К. 2015. "Мікросателітний аналіз хромосом п’ятої гомеологічної групи інтрогресивних ліній пшениці Triticum aestivum / Amblyopyrum muticum" Цитология и генетика 49 (3): 51-60 (Scopus)

2014

У виданнях НаУКМА

Єфіменко Т. С. Молекулярні механізми стійкості рослин до низьких температур / Єфіменко Т. С., Антонюк М. З. // Наукові записки НаУКМА. – 2014. – Т. 158 : Біологія та екологія. – С. 3-13.

У фахових українських виданнях:

Порівняння хромосом 5-ї гомеологічної групи аврори та авротики з використанням специфічних мікросателітів / Єфіменко Т. С., Федак Ю., Антонюк М. З., Терновська Т. К. // Фактори експериментальної еволюції організмів : зб. наук. пр. / [редкол.: В. А. Кунах (гол. ред.) та ін.] ; НАН України, Ін-т молекулярної біології і генетики, Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова. – Київ : [Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова], 2014. – Т. 14 : Присвячено 180-річчю від часу заснування КНУ ім. Т. Шевченка. – С. 48-52.

Штефюк Т. В. Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси / Штефюк Т. В., Антонюк М. З. // Фактори експериментальної еволюції організмів : зб. наук. пр. / [редкол.: В. А. Кунах (гол. ред.) та ін.] ; НАН України, Ін-т молекулярної біології і генетики, Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова. – Київ : [Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова], 2014. – Т. 14 : Присвячено 180-річчю від часу заснування КНУ ім. Т. Шевченка. – С. 86-91 : табл.

Наваліхіна А. Г. Генетична мінливість інтрогресивних ліній м’якої пшениці за геном бета-амілази / Наваліхіна А. Г., Антонюк М. З., Терновська Т. К. // Фактори експериментальної еволюції організмів : зб. наук. пр. / [редкол.: В. А. Кунах (гол. ред.) та ін.] ; НАН України, Ін-т молекулярної біології і генетики, Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова. – Київ : [Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова], 2014. – Т. 14 : Присвячено 180-річчю від часу заснування КНУ ім. Т. Шевченка. – С. 67-71 : мал.

Михайлик С. Ю. Можливі молекулярні механізми мінливості гліадинових генів в інтрогресивних лініях пшениці / Михайлик С. Ю., Антонюк М. З., Терновська Т. К. // Фактори експериментальної еволюції організмів : зб. наук. пр. / [редкол.: В. А. Кунах (гол. ред.) та ін.] ; НАН України, Ін-т молекулярної біології і генетики, Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова. – Київ : [Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова], 2014. – Т. 14 : Присвячено 180-річчю від часу заснування КНУ ім. Т. Шевченка. – С. 62-66 : мал.

Shpylchyn V. Genetic analysis of artificial Triticinae amphidiploid Aurotica based on the glaucousness trait / V. V. Shpylchyn, M. Z. Antonyuk, T. K. Ternovska // Цитология и генетика. – 2014. – Т. 48, № 5. – С. 43-53.

Шпильчин В. В. Генетичний аналіз авротики (ААВВТТ) за ознакою наявність воскової осуги / Шпильчин В. В., Мартиненко В. С., Терновська Т. К. // Фактори експериментальної еволюції організмів : зб. наук. пр. / [редкол.: В. А. Кунах (гол. ред.) та ін.] ; НАН України, Ін-т молекулярної біології і генетики, Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова. – Київ : [Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова], 2014. – Т. 14 : Присвячено 180-річчю від часу заснування КНУ ім. Т. Шевченка. – С. 82-86 : мал.

2012

Штефюк Т. Мікросателітний аналіз інтрогресивних ліній м’якої пшениці, стійких до борошнистої роси / Т. С. Штефюк, М. З. Антонюк, Т. К. Терновська // Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. – 2012. – Т. 132. – С. 3–8.
Антонюк М. З. Ідентифікація генів-промоторів остистості в інтрогресивної лінії Triticum aestivum / Aegilops umbellulata / М. З. Антонюк, Д. О. Прокопик, В. С. Мартиненко, Т. К. Терновська// Цитология и генетика. – 2012. – Т. 46, № 3. – С. 10–19.
Терновська Т. К. Генетичний контроль морфологічних ознак колосу в інтрогресивних лініях м’якої пшениці / Т. К. Терновська, Т. С. Єфіменко, М. З. Антонюк, В. С. Мартиненко // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. Зб. наукових праць ІХ з’їзду УТГіС. – Т. 3. – Київ: Логос, 2012. – С. 175–180.
Антонюк М. З. Мінливість інтрогресивних ліній м’якої пшениці за електрофоретичними спектрами гліадинів / М. З. Антонюк, С. Ю. Михайлик, Т. К. Терновська // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. Зб. наукових праць ІХ з’їзду УТГіС. – Т. 4. – Київ: Логос, 2012. – С. 13–18.
Шпильчин В. В. Генетична нестабільність похідних Triticinae із штучним геномом / В. В. Шпильчин, М. Рьодер, А. Бьорнер, М. З. Антонюк, Т. К. Терновська // Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. Зб. наукових праць ІХ з’їзду УТГіС. – Т. 3. – Київ: Логос, 2012. – С. 201–205.
Антонюк М. З. Створення ліній м’якої пшениці з генетичним матеріалом від Aegilops mutica / М. З. Антонюк, Т. С. Єфіменко, В. С. Мартиненко, Т. К. Терновська // Abstracts of the International Scientific Conference “Breeding and Genetics of Agrocultural Crops: Traditions and Prospects”. October 17–19th, 2012, Odesa, Ukraine. – Р. 123–124.
Терновська Т. К. Феномен генетичної нестабільності інтрогресивних ліній та амфідиплоїдів пшениці / Т. К. Терновська, В. В. Шпильчин, М. З. Антонюк // Abstracts of the International Scientific Conference “Breeding and Genetics of Agrocultural Crops: Traditions and Prospects”. October 17–19th, 2012, Odesa, Ukraine. – Р. 197–198.
Antonyuk M. Common wheat genomic and chromosomal engineering for usage of genetic resistance potential of its wild relatives / Maxim Antonyuk, Tamara Ternovska // Disease Risk and Food Security. Proceedings of the 13th International Cereal Rust and Powdery Mildews Conference. 28 Aug.–1 Sep. – 2012. – P. 151–152.
Iefimenko T. Development of introgressive lines Triticum aestivum / Aegilops mutica resistant to powdery mildew by the method of chromosome mixing / Tetiana Iefimenko, Maxim Antonyuk, Tamara Ternovska // Disease Risk and Food Security. Proceedings of the 13th International Cereal Rust and Powdery Mildews Conference. 28 Aug.–1 Sep. – 2012. – P. 154–155.
Shpilchyn V. Genetic instability of amphidiployd Miosa (Triticum durum x Aegilops comosa, AABBMtMt) resistant to powdery mildew / Vitaliy Shpilchyn, Victoria Martynenko, Tamara Ternovska // Disease Risk and Food Security. Proceedings of the 13th International Cereal Rust and Powdery Mildews Conference. 28 Aug.–1 Sep. – 2012. – P. 164–165.

2011

Шпильчин В. В. Зміна прояву ознаки воскова осуга у генераціях амфідиплоїдів підтриби Triticinae / В. В. Шпильчин, Т. К. Терновська // Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. – 2011. – Т. 119. – С. 3–7.
Михайлик С. Ю.Генетична варіабільність інтрогресивних ліній м’якої пшениці за генами Gli / С. Ю. Михайлик, М. З. Антонюк, Т. К. Терновська // Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. – 2011. – Т. 119. – С. 8–14.

2009

Геномний стрес в інтрогресивних лініях як наслідок дії гаметоцидної хромосоми 4Sl / М.З. Антонюк, О.С. Маньковська, М.В. Бодильова, Т.К. Терновська // Фактори експериментальної еволюції організмів : зб. наук. пр. – К. : Логос, 2009. – Т. 6. – С. 34–39.
Гомеологічна належність генів, що контролюють осбистість в інтрогресивних ліній м'якої пшениці / Прокопик Д.О., Ющук А.І., Антонюк М.З., Терновська Т.К. // Наукові записки. Т. 93 : Біологія та екологія / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія" ; [редкол. тем. вип. : Терновська Т. К. (гол.), Великий М. М., Дідух Я. П. ... та ін. ; упоряд. тому : Куниця Н. І., Маслюківська О. П. ; рец. : Мельник В. І., Бариляк І. Р.]. – К. : [АГРАР МЕДІА ГРУП], 2009. – С. 10-16.
Терновська Т.К., Антонюк М.З., Маньковська О.С. Цитологічна стабільність та життєздатність інтрогресивних ліній з гаметоцидною хромосомою 4Sl та їх гібридів // Наукові записки. Т. 93 : Біологія та екологія / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія" ; [редкол. тем. вип. : Терновська Т. К. (гол.), Великий М. М., Дідух Я. П. ... та ін. ; упоряд. тому : Куниця Н. І., Маслюківська О. П. ; рец. : Мельник В. І., Бариляк І. Р.]. – К. : [АГРАР МЕДІА ГРУП], 2009. – С. 23-26.
Антонюк М.З., Бодильова М.В., Терновська Т.К. Genome Structure of Introgressive lines Triticum Aectivum/ Aegilops Sharonensis // Цитология и генетика = Cytology and Genetics. – 2009. – Т. 43, № 6. – С. 58-67.
Антонюк М.З., Прокопик Д.О., Терновська Т.К. The genetic control of the α -amylase isozymes of the durum wheat (Triticum durum Desf.) // Цитология и генетика = Cytology and Genetics. – 2009. – Т. 43, № 3. – P. 3–9.

Наука в НаУКМА