«Попереду у нас – наступні 400 років розвитку та досягнень»

Протягом чотирьохсот років свого існування Києво-Могилянська академія знала часи розквіту і забуття, небувалих інтелектуальних злетів і гірких поразок.

Історія нашого університету, його місія і візія глибоко вкорінені в історію України, залежні від неї і впливають на неї. За свою вікову історію Могилянка та її випускники грали визначальну роль на багатьох етапах історичного розвитку України.

У 1991 році, відроджена КМА стала символом і запорукою відродження України. Пізніше наш університет активно сприяв зламу старої пост-радянської системи в державі. Зараз, у час війни і великих суспільних трансформацій, після Революції Гідності, в країні існує величезний запит на реформи, зміну парадигми розвитку, побудову нової національної ідентичності. Могилянка намагається відповідати цим запитам.

Десятки наших колег працюють у органах державної влади, громадських організаціях, бізнесі, створюючи нові правила гри, нову систему стосунків «держава-суспільство». НаУКМА – ініціатор і автор переважної більшості освітніх реформ, які пройшли в незалежній Україні. Це важливо для країни, це важливо для всіх нас.

Адже ми глибоко переконані, що саме освіта і наука є надійною запорукою та гарантією стабільного розвитку і процвітання держави в сучасному цивілізаційному контексті. Відзначаючи 400-літній ювілей нашої Alma Mater, ми з впевненістю дивимось на наступні 400 років розвитку та досягнень, що у нас попереду.

Якими вони будуть? Україна входить у світ глобальних змін і глобальних протистоянь, де ключовими факторами успіху стають інноваційний розвиток і людський капітал. Зараз, як ніколи, процвітання країни залежить від людини – компетентної, критично мислячої, проактивної, відповідальної. Саме в цьому Могилянка як спільнота бачить свою головну місію : «Формування високоосвіченої, національно свідомої, чесної, небайдужої, творчої особистості, здатної незалежно мислити і відповідально діяти згідно з принципами добра і справедливості для розвитку відкритого і демократичного суспільства».

Як організація, університет буде розвиватися , перш за все, як інноваційний дослідницький університет ХХІ століття, котрий сприяє реалізації в Україні ідеї освіченої нації, рівноправного члена міжнародного суспільства. У цьому контексті ми бачимо своє завдання у творенні нових знань, ідей та смислів, інноваційних наукових досліджень, конкурентоспроможних у глобальному контексті.

Слава Україні!

Слава Києво-Могилянській Академії!

Андрій Мелешевич, президент НаУКМА

«Час плинний – Києво-Могилянська академія вічна!»

Заснування Києво-Могилянської академії припадає на тяжкий для нашого народу час. Наприкінці XVI – початку XVII століть відбувається аґресивне покатоличення козацького краю, що насамперед виражалося в наступі на православну віру, яку сповідували в той час більшість українців. Нечисленна українська шляхта усвідомлювала, що захист національних і людських прав народу вирішується не лише на полі бою, але й через освіту. Задля її поширення засновувалися братства і школи при них та при монастирях. Одна з таких шкіл існувала при Братському монастирі на Подолі в Києві. Функціонувала вона, очевидно, з 80-х років XVI століття, але перша знайдена на сьогодні письмова згадка про неї датується 15 жовтня 1615 року, коли знатна киянка Галшка Гулевичівна подарувала школі свої маєтності й щедрий матеріальний спадок.

І лишалась би вона одною з братських шкіл, більш або менш успішною і впливовою, яких чимало тоді було розкидано на українських землях. Якби не з’явилася в Києві ще одна видатна людина, митрополит Петро Могила, котрий 1632 року об’єднав дві такі школи – Братську і Лаврську в колеґіум з осідком на Подолі. І збудував для нього окреме приміщення, буквально поєднавши його з подарованим будинком Галшки. Визначальна риса цього закладу полягала в модерній, європейськоспрямованій програмі навчання. Петро Могила студіював у високих школах Речі Посполитої, Голандії, Франції, знав їхню систему освіти і почав її впроваджувати в Україні. Він розумів, що тільки так можна захистити ідентичність козацького народу і його традиції, водночас спрямувавши їх до європейскьких духовних ціннностей.

На щастя, подібне ж бачення мав і знаменитий ватажок запорожців Петро Сагайдачний. Він також здобував високу освіту в європейських університетах. Гетьман Сагайдачний з усім козацьким військом вступає до Київського братства і бере під свою опіку школу.

При такому спрямуванні й такій підтримці Братський колеґіум швидко й потужно розвивається і вже в останній чверті XVII століття дістає статус академії. Її славний шлях – то велика сторінка в історії становлення української нації. Києво-Могилянська академія потвердила неспростовну істину: все, що стоїть на міцному фундаменті, знищити неможливо.

А російське самодержавство раз за разом здійснювало руїнницькі заходи стосовно Академії, особливо після збройного виступу її вихованця гетьмана Мазепи, аж поки 1817 року не закрило її.

Постала на традиціях Києво-Могилянки Київська духовна академія рік за роком утверджувала свою міць і науковий авторитет. Та й вона була, здавалося – назавжди, знесена 1924 року наступниками самодержавної ідеї в іншій ідеологічній упаковці, російськими більшовиками.

Проте українці відродили свою державу в 1991 році, і всього за три тижні після прийняття акту про незалежність Україна проголосила відновлення діяльності Академії, від якої, здавалося, й слідів не лишилось.

І на фундаментах содіяного Галшкою Гулевичівною, Петром Сагайдачними, Петром Могилою, Іваном Мазепою, радуючи прихильників і поборюючи скептиків та лютих ворогів, повстав Національний університет «Києво-Могилянська академія», котрий також запропонував модерний шлях реформування української освіти.

Отак НаУКМА утвердив істину: «Час плинний – Києво-Могилянська академія вічна!»

В’ячеслав Брюховецький

Почесний президент НаУКМА