Мартос Іван Романович
- Деталі
- Дата публікації: Вівторок, 02 серпня 2011, 13:30
- історик, поет
Мартос Іван Романович (бл. 1760, сот. м .Глухів Ніжинського полку, тепер райцентр Сумської обл. - 4.04.1831, х. Парк-Трудолюб Миргородського пов. Полтавської губ., тепер с. Трудолюб Миргородського р-ну Полтавської обл.) - історик, поет. Походив із козацької старшини Лохв. сотні Лубенського полку. Праправнук Мартина Матроса, лубенського полкового судді (1698-1706), син значк. товариша Романа Матроса, двоюрідний брат історика О.І.Матроса. Навчався в Києво-Могилянській академії, по закінченні якої (1778) був секретарем у гетьмана К. Розумовського. З 1796 до 1816 - столоначальник і директор департаментів у Міністерстві юстиції (Санкт-Петербурга). Дружив і листувався з етнографом, істориком, агрономом В. Ломиковським, письменником В. Капністом, міністром юстиції Д. Трощанським, близько знався з сенатором В. С. Томарою. З 1813 - колезький радник. Кавалер орденів св. Анни II ст. і св. Володимира IV ст. 1815 пішов у відставку, захопився дослідженнями літописної спадщини Київської Русі. 1819-29 чернець Києво-Почаївської лаври, збирав і переписував історичні документи в київських монастирях та архівах. Уклав каталог бібліотеки Д. Трощанського в с. Кобинці. 1810-16 -учасник петербурзьких "масонських лож". Захоплювався містицизмом. Цікавився творчістю Г. Сковороди. З 1830 переїхав до свого друга В. Ломиковського в Парк-Трудолюб, де й помер. Похований у Трудолюбці на родинному цвинтарі Ломиковських. На знак своєї поваги до друга В. Ломиковський спорудив на його могилі пам'ятник, автором якого є відомий скульптор І. П. Мартос, дядько Матроса. Поховання не збереглося. Пам'ятник на могилі зруйновано за радянської доби; його фрагмент довго лежав у с. Трудолюб без догляду. Знайшов його 1986 краєзнавець Л. О. Розсоха. Зараз пам'ятник зберігається в історико-краєзнавчому музеї с. Шахворостівка Миргородського району Полтавської області.
За матеріалами енциклопедичного довідника
"Києво-Могилянська aкадемія в іменах XVII-XVIII ст."