Польські студенти на Євромайдані

Деталі

Дата публікації: П'ятниця, 20 грудня 2013, 16:30

12 грудня з Ягеллонського університету (Краків, Польща) приїхала підтримати Майдан група польських студентів-україністів.

Про свої враження із Києва розповідає Ольга Внуковська, одна з організаторок краківської маніфестації:

"Ми вирішили поїхати у Київ не тільки репрезентувати Краків та розповісти про акції українських студентів у Польщі.

Ми хотіли особисто підтримати людей, які стільки часу відстоюють свої права та мрії на Майдані.

Велике враження зробила на нас організація протесту, починаючи від медичної доромоги, забезпечення харчування чи хоча гарячий чай для всіх, яких вже змучило стояти.

Навіть дозволили нам стати волонтерами та передати приготовлений у Кракові прапор на сцені Майдану. Не знаю, скільки разів ми почули слова «дякую, що ви є», а дехто навіть намагався сказати нам щось польською мовою.

Майдан – це місце, якого спражнього вигляду не передасть жодне ЗМІ, а щоб почути цю незвичайну силу, енергію українців, треба просто там бути. Мушу сказати пр таке моє враження, що під час нашого перебування у Києві більше нам допомогли викладачі і студенти Києво-Могилянської Академії та звичайні люди, яких ми зустріли, ніж нам вдалося фактично допомогти.

Незважаючи на те я хочу ще раз підкреслити, що весь час повторювали у Кракові, а потім у Києві: «Вине є самі, нам небайдуже майбутнє України, ми слідкуємо за подіями та тримаємо кулаки за вас і вашу країну.

Єжи Ґедройць, польський видатний громадський діяч колись сказав, що «без незалежної України не може бути незалежної Польщі», це наша спільна історія, спільний шматочок Європи, і я просто не можу уявити собі майбутнє без добросусідських відносин між нашими двома країнами, без вільної і демократичної України."

Після зустрічі польських і могилянських студентів студенти факультету правничих наук діляться своїми враженнями про акцію підтримки.

Залишилось тепле відчуття і впевненість, що Україна найближчим часом стане ще ближчою до Європи, особливо з огляду на таку підтримку з боку наших закордонних друзів. Як вони сказали: "Ми просто не могли залишитись осторонь, постійно читаємо новини. Наш викладач доручив нам почесну місію – передати гроші на Майдан, а також зібрати їжу та теплі речі". Приємно, що є такі небайдужі, їхня віра в наші сили спонукає до дій (Ольга Котлярська).

Приїзд польських студентів на Майдан приємно здивував мене , адже Вони показали свою небайдужість і підтримку! В той час як частина українців , чия доля сьогодні вирішується на Майдані, сидить вдома і попиває чай) Я вдячна польським студентам за те , що Вони є НЕБАЙДУЖІ! Мені і моїм однокурсникам дуже сподобався час проведений з цими молодими та розумними людьми. Ми дізнались багато нового та цікавого. Також мене дуже приємно здивувала любов польських студентів до української літератури, української мови , народу, міст, загалом до України. Одна дівчина навіть зізналась мені, що кожні вихідні їздить до Львова, настільки вона закохана у це місто. (Аліна Шмир)

Наш Євромайдан став маленькою іскрою, що розпалили багаття у душах людей з різних країн світу.

"Майдани" з'явилися у 26 країнах світу, на яких люди виходять для підтримки України. І це підіймає наш бойовий дух, це дає нам наснаги боротися далі. Бо ми боремось за правду, справедливість, волю. І тому хотілося б виразити свою вдячність польский студентам. Вони були вражені атмосферою, що царювала на майдані, були захоплені силою, стійкістю людей, що відстоюють свою свободу, свою гідність, своє право жити у Європейській державі. Їх приїзд – це знак підтримки нашого майдану, підтвердження того, що ми на правильному шляху і нам слід йти далі – до перемоги! І я вважаю, приїзд багатьох людей з інших країн – це не тільки визнання наших поривань, а й засудження дій влади (Артур Вольф).

Було дуже цікаво поспілкуватися зі студентами польського університету та відчути підтримку, це відчуття, що ми не одні, про нас знають, про нас говорять,а, отже, ми переможемо! В їхніх очах виднілась небайдужість до українських подій та її майбутнього, саме за це я їм дуже вдячна. (Оксана Сокол)