Могилянський експериментатор

Інтерв’ю президента НаУКМА Сергія Квіта стосовно внутрішнього конкурсного відбору в НаУКМА

Інтерв’ю президента НаУКМА Сергія Мироновича Квіта в газеті "Дело"
Понеділок, 28 липня 2009 р.

Сергію Мироновичу, чому цього року тестування проводилось у будній день, а не традиційно — у вихідні?
Це було пов’язано з тим, що ми реагували на накази міністерства (Міносвіти. — «ДЕЛО»). Була певна послідовність дій: коли вузи повинні були приймати сертифікати, коли мали оголосити результати, дати можливість вибрати собі університет, визначитися з контрактним навчанням.

Окрім цього, тестування в «Могилянці» нічим не відрізнялося від минулорічного?
Відрізнялося. Наші абітурієнти цього року виконували не ті тести, що були спеціально розроблені академією. Ми запропонували їм завдання, які вже виконувались ними на зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО). Це стосувалось усіх предметів, окрім тестів з англійської мови й історії Києво-Могилянської академії. Адже вони не виносилися на всеукраїнське зовнішнє тестування.

Тести однакові —результати різні

Чи порівнювали ви результати, які показали абітурієнти на тестуванні у «Могилянці», з балами у їхніх сертифікатах?
Звісно. Ми провели такий експеримент з тестуванням з науковою метою. Минулого року при університеті був створений науковий центр з дослідження проблем тестування, який очолив В’ячеслав Брюховецький (почесний президент НаУКМА. — «ДЕЛО»). Результати порівняння результатів тестувань стали несподіванкою. Дуже багато молодих людей не підтвердили свій рівень, хоча вони виконували абсолютно однакові тестові завдання.

Чому так сталося, на вашу думку?
Цьому треба дати наукове пояснення. Очевидно, що результати залежать від того, яким чином проходить тестування: чи на нього виносити лише один предмет, чи всі разом. Конкретні результати дослідження на основі цьогорічного тестування ми представимо у наукових публікаціях, також подамо дані у Міністерство освіти. Взагалі становлення національної системи ЗНО повинно відбуватися із ґрунтовним науковим супроводом.

Український центр оцінювання якості освіти (Центр) оприлюднив заяву, в якій йдеться, що завдання ЗНО використано таким чином, що порівняння результатів є некоректним. Центр припускає, що в НаУКМА здійснили внутрішнє тестування з їхніми тестами «лише для того, щоб знівелювати серед громадськості негативне враження від вступної кампанії, що була проведена цього року в університеті, виправдати доцільність «внутрішнього конкурсного відбору». Що скажете на таку заяву?
Я вважаю, що наукові дослідження не мають нікого дратувати. Вони можуть тільки обговорюватись, мають прийматися конкретні рішення. Має бути професійний консенсус. Ми не повинні шукати винних. Позиція пана Івана Лікарчука (керівника Центру. — «ДЕЛО») для мене виглядає дивною і не зовсім зрозумілою, чесно кажучи.

Чому?
Пан Лікарчук наперед ображається. Він знає, що ми проводимо дослідження, наперед боїться результатів. Але метою цих досліджень з нашого боку не є звинуватити когось. Ми намагаємось з’ясувати умови, в яких відбувається становлення системи незалежного оцінювання.

Чому «Могилянка» провела власне тестування, незважаючи на заборону Міністерства освіти?
За проведення внутрішнього конкурсного відбору (так називають власне тестування в НаУКМА. — «ДЕЛО») проголосував на академічній конференції весь колектив нашого вузу. Нагадаю, що рішення про запровадження ЗНО в Україні було прийнято президентом Віктором Ющенком на підставі позитивного досвіду організації вступних кампаній до НаУКМА.

Чим тестування, яке проводила «Могилянка», є досконалішим на ЗНО?
На результати ЗНО старшокласники чекали місяцями. У той час як бали, які набрали учасники нашого конкурсного відбору, в цьому році оголосили через 3 години після його закінчення. Точніше, за цей час було зроблено весь підрахунок — з урахуванням сертифікатів ЗНО. Я можу зрозуміти, чому так довго перевірялись завдання зовнішнього тестування — їх перевозили із області в область, їх перевіряли люди з різних регіонів, для того щоб попередити можливі порушення. Але все-таки треба, щоб тестування було комплексним і проходило протягом одного дня. Причому, вранці написали — після обіду отримали результати. Ну і декілька днів можна виділити на видачу сертифікатів.

У «Могилянки» був конфлікт з міністерством з приводу обов’язкового тестування з англійської мови, який проводить ваш вуз. Чому цього тестування не можна відмінити?
Тому що без англійської мови не може бути Болонського процесу. У Західній Європі його ключове поняття полягає в мобільності. Тобто студент може їхати в одну країну вчитись, потім — в іншу. Кожна країна має власну мову, і чим більше мов ми знаємо, тим краще. Проте запорукою мобільності студента виступає знання англійської мови. У нашому вузі є курси, які викладають іноземні викладачі або українські, але теж англійською мовою. Крім того, студенти, готуючись до семінарів, мають читати велику кількість англомовних джерел, бо українською мовою вони не перекладені.

Чи може університет піти на поступки тим студентам, які не вивчали у школі англійську мову?
У нас немає скарг від абітурієнтів. Ніхто не приходить зі словами: «Я вчив німецьку, а ви не хочете приймати у мене документи». Тому що наші абітурієнти — дуже специфічні. Вони мають всю інформацію про наш вуз. Вони знають, що тут треба складати англійську мову. Той, хто хоче поступити у «Могилянку», але не вчив у школі англійську, надолужує цю мову перед вступом власними силами. За 16 років існування відродженої академії жодної скарги з приводу мови не було. Тому не треба вигадувати проблему там, де її не має.

Чи мають пільги при вступі до вашого вузу абітурієнти-медалісти?
Цього року на 510 місць державного замовлення у нас було 1002 медалісти. Ми не можемо враховувати, що вступник — медаліст. У нас невеликий університет, тому часто відбуваються накладання різних пільгових категорій, які можуть заповнити всі можливі місця. Наявність медалі може виступати лише додатковим аргументом. Проте ми враховуємо всі пільги, які регламентуються Міністерством освіти і науки, включно з чорнобильцями, сиротами та інвалідами.

Кого ж тоді приймаєте за особливими умовами?
Наприклад, переможців всеукраїнських олімпіад, призерів конкурсів-захистів Малої академії наук. Також — кращих випускників наших колегіумів за рекомендацією педагогічних рад закладів. Але вони мають бути у верхніх 60% рейтингу по своїй спеціальності.

Які результати абітурієнта враховувались при вступі?
Ми враховували бали сертифікату, тобто в ідеальному варіанті максимум по 200.
І плюсували з нашим сегментом балів, здобутих абітурієнтом на тестуванні в НаУКМА. Цього року в нас найбільше можна було набрати 96 балів. У сумі виходив рейтинг на певну спеціальність.

Як змінився середній конкурс по вузу у порівнянні з попереднім роком?
У минулому році середній конкурс становив 6,6 людини на місце, в цьому році збільшився до 7,8.

На які спеціальності були найвищі конкурси?
На першому місці в цьому році опинилася спеціальність «фінанси і кредит», на другому — «право», на третьому — «політологія».

Це традиційно для вашого вузу?
У попередні роки на першому місці було «право». Суттєво зріс попит на «політологію». Це можна зрозуміти, адже ми живемо у надзвичайно політизованому суспільстві.

Як змінилася кількість контрактників у порівнянні з минулим роком?
Про це можна буде говорити у серпні, коли буде підписано наказ про їхнє зарахування. Якщо контрактники будуть відверто слабкими, ми маємо право не заповнювати всі контрактні місця. На сьогоднішній день у нас навчається 22% контрактників і 78% бюджетників. Такого співвідношення в Україні ніде немає, в НаУКМА найбільша кількість бюджетників по країні. Це соціальна політика вузу, адже не всі, кого ми хочемо зарахувати, спроможні платити за навчання.

Зовнішнє тестування має бути комплексним

Як оцінюєте першу спробу провести всеукраїнське ЗНО?
Перші кроки у запровадженні тестування зроблені успішно. Соцопитування показують, що українці більше довіряють саме такому способу вступу до вузів, аніж старій системі. Вона себе вичерпала з багатьох причин, одна з яких — тотальне хабарництво.

Що, на вашу думку, потрібно змінити у системі ЗНО?
Тести на зовнішньому тестуванні мають бути інтегрованими, або ж комплексними. Щоб за їх допомогою можна було перевірити здібності, а не тільки знання випускників шкіл. Цього року до ЗНО старшокласник міг готуватися тільки по двох предметах. А на решту зовсім не звертати уваги. Натомість могилянські тести комплексні. Протягом трьох з половиною годин, які виділяються на тестування, людина повинна проявити психологічну мобільність, показати, що може переключатися з англійської мови на математику, на природничі та гуманітарні дисципліни.

Чи пропонувала НаУКМА Міністерству зробити зовнішнє тестування на зразок могилянського?
Так. На днях ми з В’ячеславом Брюховецьким підписали листа до Міносвіти, в якому пропонуємо використовувати наш університет як майданчик для створення загальнонаціональної системи зовнішнього оцінювання.

Які проблеми цьогорічного ЗНО обов’язково потрібно вирішити до наступного року?
Дуже важливо, щоб була вирішена соціальна проблема, пов’язана із залученням вчителів до участі в зовнішньому тестуванні. Було багато скарг з приводу того, що вчителі були незадоволені умовами і часто працювали мало не у примусовому режимі. А вони мають бути зацікавленими у цій праці, сприймати тестування як можливість підзаробити та підвищити свою кваліфікацію. Окрім того, обов’язково треба ліквідувати пільгові категорії вступників.

Чому?
Я їх сприймаю так: держава почуває свою провину перед певними категоріями громадян, яким вона чимось не допомогла, і цю вину вона компенсує правом пільгового вступу до університетів. Але ж є багато інших молодих людей, які добре підготовлені до навчання. Звісно, у їх числі можуть бути і чорнобильці, і інваліди. Такі вступники здатні просунути вперед вищу освіту, науку і загалом нашу державу.
Перелік пільгових категорій настільки великий, що у ньому немає сенсу. Адже якщо університети будуть заповнювати місця тільки пільговими категоріями, я маю на увазі тих абітурієнтів, які не мають належної підготовки, то ми створимо великі проблеми для розвитку науки. Держава може допомагати пільговим категоріям абітурієнтів матеріально, сприяючи підготовці до вступу у вузи.

До речі, деякі країни мають великий досвід у проведенні ЗНО.
Дійсно, наприклад, у Грузії проводять дуже рішучі реформи у вищій та середній освіті. Недавно я був у Тбілісі на першому випуску нашого тбіліського колегіуму ім. Грушевського (від НаУКМА), розмовляв з багатьма вчителями, батьками, університетськими професорами і ректорами з цього приводу. Хочу сказати, що нам бракує грузинської рішучості. Ми хочемо реформувати нашу систему освіти, нічого не поламавши з того, що було. А так не буває.

Як проходить вступ у грузинські вузи?
У Грузії теж проводять зовнішнє тестування. Правда, їм легше, бо там менше випускників шкіл. Всіх їх в один день збирають у кількох великих залах, ставлять відеокамери. Як мені розповідали грузинські викладачі, вони під час тестування слідкують за процесом, сидячи перед моніторами камер. Спостерігати за написанням дітьми тесту можуть також і батьки випускників.

Що слід зробити Україні для подолання корупції у вузах?
Треба запровадити ринкові відносини у вищій освіті. У нас існує понад 900 вузів. Це нонсенс — Україна не може цього потягнути. Потрібно запроваджувати все більше автономії для вузів. Одна з головних ознак автономії — видача вузом власного диплому. Якщо вузи видають свій диплом, вони за нього відповідають. Абітурієнти зрештою будуть прагнути одержати диплом якісного університету, а корумповані вузи неминуче закриватимуться. Для наших західних партнерів «диплом державного зразка» — це явище авторитарного, посттоталітарного і постколоніального плану.