Архів новин 2004 - 2012
В НаУКМА відбувся показ фільму Сергія Буковського «Живі»
5 грудня в НаУКМА відбувся показ фільму С. Буковського «Живі» в рамках Міжнародної конференції «Геополітика, примирення та пам’ять»
5 грудня в НаУКМА відбувся показ нового фільму Сергія Буковського «Живі» (2008 рік) в рамках Міжнародної конференції «Геополітика, примирення та пам’ять». І хоча прем’єрний показ фільму відбувся тільки 21 листопада в Українському домі та Будинку кіно, проте навіть за цей короткий час фільм набув значного суспільного резонансу в Україні та світі.
«Живі» належить до тих фільмів, які не залишають глядача байдужим. Примітно, що фільм став складовою Міжнародної конференції, проведеної в НаУКМА, яка зібрала відомих науковців для розв’язання проблем українського минулого. Тема Голодомору як акту геноциду належить саме до таких проблем.
Вражають кадри з архіву відомого британського журналіста Ґарета Джонса, який уперше у світовій пресі назвав голод в Україні спланованим терором і геноцидом сталінського режиму (їх режисерові передала племінниця пана Джонса Маргарет Сіріол Коллі, яка мешкає у Великобританії).
Фільм поєднує кілька планів: трагедію геноциду розкрито через призму внутрішньої української біди, яка забрала життя сотень тисяч людей. Із другого боку, цей фільм демонструє тогочасну історичну зовнішньополітичну ситуацію, на тлі якої змальовано Голод в Україні. Історія Ґарета Джонса інтимізує фільм, робить його щирим і гострим водночас, адже деякі фрагменти побудовано на щоденникових записав журналіста.
Правда, трапляються у «Живих» і зворушливі до глибини душі кадри, на яких зображено людей, котрі пережили Голодомор в Україні. Парадоксально, але очі цих «Живих» випромінюють особливе сяйво життєвої радості та гармонії. Цим людям уже за вісімдесят, і саме тому вражає той оптимістичний, життєрадісний і дотепний погляд, яким вони сьогодні дивляться на нас і наші проблеми. Можливо, і справді, людина, яка стояла перед прірвою смерті, здобуває перемогу над нею, і доля дає їй довге життя.
Наразі цей фільм демонструється в США, тому сам режисер не зміг бути на його показі в Могилянці. Але, незважаючи на це, можна сказати, що це був знаковий показ, важливий для життя університету (зала на другому поверсі в КМЦ була повна, фільм прийшли подивитися не лише учасники конференції, а й студенти, викладачі НаУКМА, друзі Могилянки).
Дмитро Дроздовський,
прес-центр НаУКМА