Архів новин 2004 - 2012
Відійшов у вічність Ярослав Дужий...
5 березня 2009 року відійшов у вічність істинний українець, друг і справжній могилянець
Пан Ярослав Дужий був одержимий і, водночас, прагматично спрямований на велику мету – Незалежна Україна. Але не просто незалежна, а розумна, багата, талановита, щаслива. Сам він, попри долю вигнанця з Батьківщини, жив і почувався щасливим. Я ніколи не чув від нього жодної нотким скигління чи будь-яких нарікань. "Треба, будемо робити", - такий принцип він сповідував у всьому. Успішний інженер, людина, перед якою були відкриті широкі можливості потужно адаптуватися в американське життя, він цим також скористався сповна. Але одержимість Великою ідеєю невідхильно визначала його життєві пріоритети – він був душею детройтської української громади, моральним авторитетом. За його ініціативою в Америці реалізовано багато відважних українських проектів.
Він і в особистому житті був красивим та надійним. Разом з панею Олею виховали прекрасних дітей, жили якось відкрито і в задоволення. А це ознака сильних людей.
А з якою щирістю Ярослав Дужий перейнявся ідеєю відродження Києво-Могилянської академії. Він був одним із наших найпристрастніших прихильників, умів запалювати інших на таке ж розуміння нагальної потреби України у високоосвічених, патріотичних молодих людях. Пан Ярослав дуже пишався причетністю до справи розбудови Академії, ніколи не забуду з якою вдячністю і гордістю прийняв він найвищу відзнаку могилянської громади - «Медаль святого Петра Могили». Він завжди хвилювався, коли зустрічався зі студентами, виступав перед ними, приглядався, прислухався. І в його очах світилася радість, радість людини, яка прожила велике благородне життя.
Вічна пам’ять нашому незабутньому другові!
Вся Могилянка низько схиляє голови у скорботі.
Світла пам’ять!
В’ячеслав Брюховецький, Почесний президент НаУКМА