6 липня в голландському місті Гаага завершилася 18-а щорічна конференція-модель ООН TEIMUN-2005 (The European International Model United Nations). 188 студентів із 55 країн світу приїхали до "столиці" міжнародного права

6 липня в голландському місті Гаага завершилася 18-а щорічна конференція-модель ООН TEIMUN-2005 (The European International Model United Nations). 188 студентів із 55 країн світу приїхали до "столиці” міжнародного права для участі в цій унікальній конференції. Україна на ній була представлена трьома студентами – двоє із яких – могилянці.

З 30 червня по 6 липня майже дві сотні студентів з 5 континентів вправлялися у навичках роботи таких міжнародних органів як Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН, Міжнародний Суд Справедливості, Рада ЄС, НАТО. До Гааги приїхали студенти із Бангладеш, Філіппін, Бутану, Камеруну, Коста Ріки, Єгипту, Гани, Кенії, Малі, Руанди, Китаю, Сінгапуру, Тайваню, Гвінеї, Танзанії та майже всіх європейських країн. Конференція проходила у форматі засідань вищезазначених органів – так як це відбувається насправді, лише з тією різницею, що місця делегацій з різних країн посідали не дипломатичні чи інші представники держав, а студенти – майбутні лідери, політики, дипломати. (image)Протягом цілого тижня делегати у своїх радах обговорювали запропоновані їм питання ти вирішували поставлені перед ними проблеми в межах компетенції того органу, в роботі якого вони брали участь. Більшість фактажу, який подавався в кейсах, базувався на правдивих даних та реальній політичній ситуації в регіоні чи в державі. Закінчувалися тижневі дебати, суперечки та лобіювання прийняттям декларації, резолюції, рішення суду чи іншого документу, оригінал якого підписували повноважні представники кожного із вищевказаних органів, після чого організатори передавали ці документи відповідним представникам  "справжніх” органів, роботу яких імітували учасники конференції. Перед початком дискусій та обговорень поставленої перед делегатами проблеми кожна із рад зустрічалися із фахівцями та експертами у даній галузі та обговорювали деталі роботи того чи іншого органу.

Україну на конференції представляло троє студентів – двоє з яких – могилянці – Юлія Бабенко (ФСНСТ-2) (image) та Володимир Сологуб (ФПвН-5). Був присутній ще один український студент, який закінчив Львівський Національний Університет ім. І.Франка, а зараз навчається в Норвегії – Олександр Мартиненко. Так, Юлія брала участь в роботі Генеральної Асамблеї ООН, а Володимир – в роботі Міжнародного Суду Справедливості. Тема України звучала не тільки у цих двох органах, де були наші студенти – роботі цілого органу було присвячене питання, пов’язане із Україною.

Загалом варто віддати належне організаторам конференції, які теж, до речі, є студентами і роблять це виключно на добровільних засадах. Окрім того, що робота самої конференції проходила чітко, як по годиннику, до того ж і культурна програма теж була вдало продумана та спланована. Урочисте відкриття конференції проходило в Палаці Миру (The Peace Palace) – офіційного місця засідання Міжнародного Суду Справедливості. (image) Серед промовців були зокрема, мер Гааги Wim Deetman та міністр юстиції Королівства Нідерландів Piet Hein Donner. В один із наступних днів роботи конференції перед студентами виступив Прем’єр-міністр Королівства Нідерландів Jan Peter Balkenende. o:p>

Незважаючи на те, що формат роботи конференції був строго офіційним (включаючи одяг), (image) атмосфера серед учасників панувала дружня та невимушена, особливо це проявлялося на вечірках після закінчення сесійної роботи. Після тижневої напруженої роботи та гарячих дискусій залишилося багато приємних вражень, море корисної інформації, безліч нових навиків та знань, але головне – купа натхнення на подальшу роботу та професійний розвиток. o:p>

Дуже би хотілося, щоб наступного року Києво-Могилянську Академію на цій конференції представляло не менше учасників, адже це, звичайно ж, ще одна, дуже ефективна та надзвичайно інноваційна форма навчання, під час якого здобуваються не лише певні знання, але і виробляються навички роботи із представниками найрізноманітніших культур із найрізноманітнішим світоглядом. А хіба не це головне у завтрашньому дні – знайти спільну мову у світі, який невпинно та стрімко глобалізується?

Володимир Сологуб,

студент ФПвН-5