Архів новин 2004 - 2012
Новації для вузів
Президент НаУКМА Сергій Квіт про системне реформування вищої освіти в Україні, підвищення конкурентоспроможності українських ВНЗ, автономію університетів, скорочення кількості вузів та введення платних послуг під час прес-конференції у «Главкомі»
3 вересня у прес-центрі інформаційно-аналітичного агентства «Главком» відбулась прес-конференція на тему: «Новації для вузів: від скорочення їхньої кількості до запровадження платних послуг для студентів». У заході взяли участь президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт та проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Бугров.
У прес-центрі «Главкому» свою думку з питань системного реформування вищої освіти в Україні, підвищення конкурентоспроможності українських ВНЗ, автономії університетів, скорочення кількості вузів та введення платних послуг висловив президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт.
Сергій Миронович зазначив: «Ми повинні вести мову про системні реформи, внаслідок яких і повинне відбутися природне скорочення кількості і збільшення якості українських університетів. Що треба зробити для цього? Ми повинні розглядати, придивлятися і намагатися адаптувати до наших умов ті процеси, які відбуваються у Західній Європі. Це те, що називається Болонським процесом. Якщо ви розглядаєте Болонський процес як його головну мету – підвищення якості та конкурентноздатності європейських університетів у порівнянні з північноамериканськими, то в центрі уваги тут перебуває університетська автономія. Тобто, автономія в дуже широкому сенсі: фінансова, академічна, адміністративна як мінімум. Університетська автономія лежить в основі будь-якої університетської реформи. Нам треба змінити наші університети, бо зараз вони є пострадянськими і не сфокусовані на наукові дослідження та здебільшого неякісні.
Перше – це автономія, а друге - інтеграція науки та освіти в Україні, які у нас концептуально розділені. Вважається чомусь, що в університетах треба навчати студентів, а в академічних інститутах НАН треба займатися науковими дослідженнями. Це системна помилка, тому що головне завдання університетів в усьому світі — це наукові дослідження і саме їх результати, які оцінюються по кількості публікацій і є головними критеріями в міжнародних університетських рейтингах. Тому українські університети за визначенням не можуть займати там ніякі провідні позиції, адже у нас неправильна структура університетів, вона не розрахована на наукові дослідження. І третє — це англійська мова, якою повинне розмовляти все академічне середовище, тобто всі наші науковці, викладачі, студенти, аспіранти.
Тоді ми можемо користуватися всіма тими джерелами та здобутками світової науки, тоді ми можемо бути конкурентноздатними, тоді наші праці також будуть читати наші зарубіжні колеги, партнери та конкуренти».