Архів новин 2004 - 2012
Закон України «Про вищу освіту»
Президент НаУКМА Сергій Квіт, учасник експертної робочої групи з доопрацювання нової редакції проекту закону надіслав свої пропозиції і зауваження до МОНМС
16 березня 2011 року Президент НаУКМА Сергій Квіт, який є учасником експертної робочої групи з доопрацювання нової редакції проекту Закону України «Про вищу освіту» надіслав свої пропозиції і зауваження до МОНМС. Експертна група запрошує до співпраці громадськість, студентство, всіх бажаючих, хто має конструктивні пропозиції до проекту Закону України «Про вищу освіту».
До Вашої уваги пропозиції президента НаУКМА С.М.Квіта.
Директорові Департаменту вищої освіти
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Болюбашу Я.Я.
Шановний Ярославе Яковичу!
Цей лист містить зауваження і пропозиції щодо розробки нового Закону України «Про вищу освіту» в рамках новоствореної експертної групи. Спочатку деякі концептуальні зауваження.
По-перше, зважаючи на те, що експертна група, створена Наказом МОНМС від 3-го березня 2011 р., має узгодити два запропоновані народними депутатами України законопроекти «Про вищу освіту» (реєстраційні номери 7486 і 7486-1) між собою, мені незрозуміло чому під час засідання цієї експертної групи 11 березня 2011 р. без обговорення взято за основу лише законопроект 7486-1. Адже законопроект 7486, зареєстрований представником Президента у Верховній Раді Мірошніченком Ю.Р., містить позитивні новації, особливо цікаві з погляду впровадження сутнісних реформ в системі вищої освіти.
По-друге, Ярославе Яковичу, під час першої зустрічі нашої експертної групи 11 березня 2011 р. Ви висловили своє бачення реформи вищої освіти в такий спосіб, що НаУКМА з класичного університету має перетворитися на академію. У зв’язку із цим нагадую Вам, що наш університет готує фахівців за 19 спеціальностями з усіх галузей знань. За підсумками 2010 р. (цитую за своїм річним звітом), НаУКМА був так представлений в університетських рейтингах:
1. Рейтинг «Компас-2010», за результатами опитування представників
компаній-роботодавців, експертів і випускників ВНЗ. НаУКМА посідає загальне четверте місце, зокрема за напрямами:
- 2 місце з бізнес-економічних спеціальностей
- 3 місце з юридичних спеціальностей
- 5 місце з інформаційних технологій.
2. Зведений рейтинг видань «Корреспондент» та «Комментарии»
(травень 2010 р.), за результатами оцінки якості підготовки випускників. НаУКМА посідає:
- 2 місце за підготовкою фахівців з управління персоналом, адміністративного персоналу, маркетингу та PR
- 3 місце з економіки та фінансів, юридичних спеціальностей
- 4 місце у сфері продажу
- 8 місце з інформаційних технологій.
3. Рейтинг працедавців журналу «Деньги» (березень 2010 р.) серед вищих
навчальних закладів України НаУКМА посідає:
- 1 місце з підготовки спеціалістів у гуманітарній сфері
- 2 місце з юридичних спеціальностей
- 3 місце з економічних спеціальностей.
4. Світовий рейтинг університетів Webometrics (січень 2010 р.) серед 18 тисяч
університетів позиція НаУКМА – 2055 (порівняно з липнем 2009 – підняття більш як на
тисячу позицій).
5. Європейський рейтинг університетів Webometrics (проводиться за національною ознакою) – 2 місце серед 18 українських університетів.
6. USETI (Програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні) провела аналіз
вступної кампанії 2010 р. в Україні за матеріалами системи «Конкурс». НаУКМА визнано лідером серед 525 вузів країни:
- за загальним конкурсом – 8,06 заяв на місце
- за середнім балом ЗНО —184, 91 (з відривом у 12 балів)
- за середнім балом атестату – 185, 88.
До того ж, НаУКМА – це єдиний український університет, який відкрив перші сім структурованих докторських програм (PhD). Наведена мною інформація свідчить про недостатню обґрунтованість ранжування українських ВНЗ, що було запропоноване у представленій учасникам експертної групи новій версії законопроекту МОНМС.
По-третє, на мій погляд, новий законопроект повинен не так регламентувати кожен крок ВНЗ, як відкривати для них нові можливості, за принципом: «дозволено все, що не заборонено». Нова версія законопроекту навпаки, свідчить про те, що діяльність українських ВНЗ відбуватиметься за принципами жорсткого централізованого управління. Окремі поступки на шляху поглиблення самоврядності, які були зроблені, не носять системного характеру. Тобто запропонований МОНМС законопроект надалі перекреслює ідею університетської автономії, принаймні у тому вигляді, в якому вона розуміється у країнах Європейського Союзу та Північної Америки. У свою чергу, така позиція МОНМС унеможливлює створення якісних українських університетів, конкурентоздатних на міжнародній арені.
По-четверте, згадана нова версія законопроекту вміщує окремі положення, що лише за формою нагадують нам про Болонський процес та євроінтеграцію української системи науки й освіти. Натомість за змістом вітчизняні університети надалі залишатимуться пострадянськими. Зокрема замість декларацій потрібно вжити реальних кроків в напрямку інтеграції науки та освіти.
Вважаю, що запропонований учасникам експертної групи оновлений проект Закону України «Про вищу освіту» потребує суттєвого доопрацювання, а подекуди – повної концептуальної зміни підходів.
Тепер конкретні пропозиції:
- Викласти ст. 5 у такому вигляді: «Мовою навчання у вищих навчальних закладах України є державна мова», оскільки запропонована МОНМС редакція суперечить Конституції України.
- Вилучити із ст. 6 рівень молодшого бакалавра, оскільки він розмиває перший цикл освіти. Визначення «молодший спеціаліст», присутнє у попередній редакції законопроекту (хоч також не ідеальне, адже цей рівень не відноситься до вищої освіти), більше відповідає європейським і світовим стандартам.
- Уточнити в ст. 7 «Освітньо-кваліфікаційні і освітньо-наукові рівні вищої освіти» п. 6, що здобуття освітньо-наукового рівня доктора філософії водночас передбачає здобуття наукового ступеня «доктора філософії».
- Вилучити із ст. 7 «Освітньо-кваліфікаційні і освітньо-наукові рівні вищої освіти» п. 7, що стосується доктора наук як певного освітньо-наукового рівня, адже відповідної освітньо-наукової програми, необхідної для його здобуття, не може існувати в принципі.
- Питання регулювання здобуття наукових ступенів доктора філософії та доктора наук перенести до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», адже саме там їхнє логічне місце.
- Додати до ст. 7 уточнення про те, що студент при переході з одного циклу вищої освіти на інший має право змінювати напрями навчання (це відповідає Болонському принципові завершеності кожного циклу освіти, а також є узвичаєною практикою в усіх університетах світу).
- Вилучити ст. 13 «Переліки спеціальностей вищої освіти» як таку, що зазіхає на академічну автономію ВНЗ, повністю унеможливлюючи міждисциплінарні програми.
- Вилучити із ст. 14 «Стандарти вищої освіти» пп. 6-10. Поняття державної складової стандартів вищої освіти має бути скасоване як посттоталітарний рецидив. Відповідальність за розробку стандартів слід покласти на ВНЗ, наукові установи та працедавців, безпосередньо пов’язаних із запитами ринку та потребами національної економіки.
- Із ст. 23 «Типи навчальних закладів» зняти вимогу наявності 12 спеціалізованих вчених рад, оскільки вона, з одного боку, звучить в контексті підміни понять (захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня «доктор філософії», або PhD, відбуваються в усьому світі за принципами створення одноразових рад, під кожну конкретну тему, тому головним критерієм тут має виступати не наявність спецрад, а наявність структурованих докторських програм, які повинні замінити такий анахронізм, як пострадянські аспірантури і докторантури), з іншого – є нічим іншим, як завуальованим кількісним показником, оскільки в невеликих за розмірами університетах, згідно з існуючими вимогами, не може бути багато спецрад по захисту дисертацій.
- До ст. 24 «Національний вищий навчальний заклад», п. 1, додати вимогу присутності ВНЗ у певних національних чи міжнародних університетських рейтингах, а також вимогу періодичного підтвердження своїх позицій у таких рейтингах, що визначатимуться спеціальною постановою Кабінету міністрів України.
- До ст. 24, п. 2 додати право ВНЗ створювати власні одноразові спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня «доктор філософії» (PhD).
- До ст. 24, п. 3 додати (конкретизувати) право університету приймати остаточне рішення про присудження наукових ступенів, присвоєння вчених звань та визнання закордонних дипломів про вищу освіту і наукові ступені. Це право має належати до прерогативи Вчених рад ВНЗ.
- До ст. 27 «Принципи управління вищим навчальним закладом», п. 2 додати право університету самостійно формувати та затверджувати власний штатний розпис у межах фактичного фінансування.
- До ст. 27, п. 2 додати право ВНЗ створювати свої навчальні і наукові підрозділи на підприємствах, в організаціях, установах, інститутах (які не входять до системи МОНМС) та спільно з ними.
- До ст. 27, п. додати право ВНЗ створювати власні форми та обсяги морального і матеріального заохочення працівників.
- Додати до ст. 45 «Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах», відрахування за плагіат.
- Уточнити пп. 4 і 8 ст. 65 «Фінансування вищих навчальних закладів» таким чином: «ВНЗ має право самостійно розпоряджатися всіма надходженнями в межах свого статуту, чинного законодавства та згідно з принципами університетської автономії. Використання цих надходжень не можуть регламентуватися КМУ та уповноваженим органом державної влади».
- До ст. 65 додати право ВНЗ залучати інвестиції, у т.ч. іноземні.
З повагою,
Президент НаУКМА Квіт С.М.