Свобода університетів як запорука свободи суспільства

Про міжнародну конференцію «Шляхи свободи. У двадцятиріччя незалежності України та відродження КМА: досягнення та виклики».

Протягом двох днів у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» працювала міжнародна конференція «Шляхи свободи. У двадцятиріччя незалежності України та відродження КМА: досягнення та виклики». Вона була організована як форум для обговорення динаміки розвитку України, здобутків та проблем її освітньої сфери, вироблення чітких рекомендацій щодо реформування вищої освіти в Україні.

Відкриваючи конференцію, Надзвичайний та Повноважний Посол США в Україні Джон Теффт наголосив: «Доля України та доля її університетів переплітаються. Не можна ставити барикади навколо університетів, вони є невід’ємною частиною суспільства і мають грати роль лідерів».

Учасники конференції - європейські та українські інтелектуали, керівники провідних університетів Європи та Північної Америки, політики та дипломати, - були одностайні в думці, що свобода у державі починається зі свободи (автономії) університетів, а освітня (ширше – інтелектуальна) інтеґрація є необхідною умовою інтеґрації політичної.

Посол США в Україні (1993-1998 р.р.) Вільям Грін Міллер підкреслив:«Інтелектуальна свобода та автономія університетів є абсолютно необхідною умовою для збереження свободи у суспільстві.»

Ключовими питаннями, запропонованими для дискусії, були наступні:

•Головні досягнення та виклики закордонної політики Євросоюзу та України у 2010-2012 р.р.

•Університет як простір автономії та фактор розвитку громадянського суспільства: реалії сьогодення та основні виклики.

•Свобода досліджень. Від інакодумців до публічних інтелектуалів.

•Свобода слова: зв'язок між академічним дискурсом та публічною сферою.

Символічно, що відкривав конференцію круглий стіл, присвячений проблемам євроінтеґрації України. На спільну думку учасників, дорога до свободи в галузі освіти є водночас шляхом до європейської інтеграції України. Саме питанням європейської перспективи був присвячений виступ Раїси Богатирьової, секретаря Ради національної безпеки та оборони:"Уряд усвідомлює, яку роботу необхідно провести в країні, щоб наблизитися до членства в ЄС. Це може стати нашою об’єднавчою ідеєю. Ми розуміємо, що на перешкоді нашого членства в ЄС стоять як внутрішні виклики в ЄС, так і внутрішні чинники в самій Україні; скажімо, економічно та ментально Україні необхідно адаптуватися до вимог «старих членів» Євросоюзу. Уряд намагається мінімізувати ці ризики, які стоять на перешкоді європейській перспективі для України».

Проте, ключові дискусії конференції точилися на круглому столі, присвяченому питанням університетської автономії. Виступи учасників унаочнили величезну різницю в умовах існування українських та закордонних університетів. Подеколи колегам з європейських та північноамериканських університетів було важко усвідомити той ступінь несвободи та тотального контролю з боку держави, що складають тло існування українських університетів.

Робін Фаркухар (University of Carleton, Канада), описуючи роль університетів, сказав: «Канадійські університети є «совістю суспільства», конструктивним критиком суспільства, поборником правди. Якби ми не мали університетської автономії, свободи дій у використанні ресурсів, ми б не могли виконувати цю роль».

У сучасному глобалізованому світі визначальним є людський ресурс, тому такою важливою є роль університетів у підготовці цього ресурсу – у фахові та ціннісному аспектах. Підневільні, контрольовані університети не здатні бути ані інноваційними науковими центрами; ані виконувати свою суспільну роль – бути експертами, «конструктивними критиками», центрами вироблення вільної думки Тому, основою майбутніх реформ у сфері освіти мають стати автономія університетів (академічна, управлінська, фінансова), інтеграція науки та освіти, перетворення університетів у наукові експертні центри, та якнайширше застосування в академічному середовищі англійської мови, без якої Україна приречена на самоізоляцію.

Круглий стіл «Свобода досліджень» зібрав європейських, американських та українських інтелектуалів. Інакодумство учасники розглядали в тому числі в контексті індивідуальної відповідальності, мужності у відстоюванні особистої позиції, оскільки іноді обставини вимагають йти проти усталеного, традиції, навіть свого оточенчя. Підсумовуючи дискусію, модератор круглого столу, д.ф.н. професор Володимир Моренець наголосив, що простір інтелектуальної свободи, абсолютно необхідний, - це ще й простір відповідальності. Про деякі речі – речі кореневі, засадничі (такі, як національна ідентичність, людська тотожність) говорити стало несучасним, «немодним». І це вимагає особистої сміливості – говорити про речі «немодні», проте важливі.

Жвава дискусія була пов’язана зі свободою слова в Україні, питаннями підготовки фахових журналістів, професійної відповідальності медійників. У дискусії взяли участь Брайан Боннер, головний редактор Kyiv Post, Євген Федченко, директор Києво-Могилянської школи журналістики; Андрій Куликов, ведучий програми "Свобода слова" на ICTV ; Костянтин Квурт, "Інтерньюз-Україна", Катерина Мяснікова, президент Незалежної Асоціації Телерадіомовників, Вахтанг Кіпіані, медіа-експерт, Віталій Портников (TBI). У конференції взяли участь: секретар РНБО Р.Богатирьова, віце-президент Європарламенту Марек Сівець (Польща), Гігі Тевзадзе (ректор Університету ім Іллі Чавчавадзе, Грузія), Арно Ренуар (віце-президент Університет Paris-Dauphine, Франція), Робін Фаркухар (президент University of Western Ontario, Канада), Девід Бішоп (почесний бібліотекар Northwesretn University, США), Богдан Шляхта (декан факультету міжнародних студій Ягеллонського університету, Польща), Член комітету закордонних справ Європарламенту Павел Роберт Коваль (Польща), Надзвичайний і Поважний Посол США Джон Теффт, Посол з особливих доручень Чеської республіки Петр Марец,Надзвичайні і Повноважні Посли Австрії, Канади, Македонії, Норвегії, Польщі, Франції, Швейцарії, представники влади (народний депутат Ю.Мірошніченко) та опозиції (Б.Тарасюк, В.Огризко, Л.Оробець), ректори українських ВНЗ з Києва, Харкова, Миколаєва, Сум, представники провідних українських медіа.

Завершилася конференція прекрасним концертом всесвітньовідомого композитора Валентина Сильвестрова «Присвята Сковороді»: у виконанні Муніципального камерного хору «Київ» прозвучали твори Сильвестрова та інших українських композиторів.

Переглянути деякі фото конференції можна тут.