Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 55

Архів новин 2004 - 2012

 

 

«Що буде написано у Вас на могилі?»

Дата публікації: 04.11.2011, 13:37

Таким майстер-класом 1 листопада почав випускник НаУКМА, Керуючий партнер CMG Роман Казанко традиційний і багаторічний осінній гостьовий курс для студентів ФЕН

«Що буде написано у Вас на могилі?»

 

Таким майстер-класом почав випускник НаУКМА Роман Казанко традиційний і багаторічний осінній гостьовий курс для студентів Факультету економічних наук Могилянки.

 

«Для мене зустріч із Романом Казанком була дуже цікавою. Вдало була підібрана тема, бо Роман фактично зачепив найважливіші зараз для мене та більшості моїх друзів питання: сенс життя, що робити після закінчення Могилянки, чи їхати вчитися за кордон, яку роботу обрати, які перспективи перебування в Україні? Як на мене, влучним було питання про сенс життя та результат, який ми хочемо отримати вкінці. Не зважаючи на нестандартний підхід до постановки цього питання, саме така форма викликала більший інтерес та довіру. Роман вже пройшов ті етапи, які чекають на більшість із нас, студентів. Тому його досвід, висновки є надзвичайно корисними, цікавими. Також мене дуже зачепила щирість зустрічі. Певно, причиною цього є наша спільна належність до Могилянки. Тому я надзвичайно вдячна за можливість брати участь у таких зустрічах».

Марина Корнілова, студентка МП «Економічна теорія», 1 курс

 

 

Роман Казанко

Кредо:

«Просто вражає, чого можна досягти, коли тобі байдуже, кого за це похвалять», Гарі Трумен

«Чини з іншими так, як хочеш, щоб вони чинили з тобою»

 

Випускник ФЕН НаУКМА 2002 року, отримав ступінь MBA у Києво-Могилянській бізнес-школі 2005 року. Нині він – Керуючий партнер CMG (група автомобільних компаній, що надає повний спектр обслуговування: Арма-Моторс, Вікінг-Моторс, Карсет, Датсан-Моторс, Трансформ Авто і Пікассо; офіційний дилер Renault, Dacia,  Volvo).

Зараз Роман Казанко реалізує себе в новому напрямі – створенні та виробництві українського продукту на базі Броварського заводу комунального устаткування. Від цього, за його словами, незважаючи на великі труднощі, отримує колосальне задоволення. Ще навчаючись на першому курсі, почав здобувати практичний досвід, працюючи погодинно. На 2 та 3 курсах був головою Студентської колегії НаУКМА, має великий досвід громадської діяльності. Чотири роки працював у команді Києво-Могилянської бізнес-школи. Після закінчення навчання в Академії Роман неодноразово виступав партнером НаУКМА у реалізації студентських і загальноуніверситеських проектів,  а також як експерт-консультант, і меценат. Мріє у 36 років відійти від оперативного управління, займатись більше стратегією, виховувати дітей і насолоджуватись життям.

 

 

 

Пропонуємо вашій увазі бліц-інтерв’ю з могилянцем Романом Казанком

 

 

Пане Романе, щойно відбувся Ваш майстер-клас для студентів економічного факультету. Яку мету Ви перед собою ставите та яких результатів очікуєте від студентів?

 

Я хотів поділитися з теперішніми студентами-могилянцями своїм досвідом: що робити, коли ти закінчив університет, і куди рухатися далі. Для того, аби досягти висот у житті, треба навчитися правильно діяти. Ключове моє завдання – трохи ворухнути мозок студентам, щоб вони зараз почали думати про завтра. Як сказав Джон Ґолсуорсі “Якщо ви не думаєте про майбутнє, у вас його і не буде!” Подібні зустрічі не спрямовані на те, аби зробити нас розумнішими, вони спрямовані примушувати наш мозок думати. Участь у майстер-класах не лише допомагає здобувати нову інформацію, а й генерувати ідеї в подальшому.

Міжнародний досвід свідчить, що проведення таких заходів є дуже розповсюдженою практикою. Багато університетів у всьому світі постійно когось запрошують з реального бізнесу для того, аби залучити їхній практичний досвід. Насправді, в житті та кар’єрному зростанні є багато речей, в яких можна помилятись. Ніхто не застрахований від помилок, особливо молода людина. Мені ці помилки довелося виправляти тоді, коли я почав працювати. Якщо є можливість раніше їх побачити та усвідомити, треба користуватися такою нагодою, аби вчитися на чужих помилках, як роблять мудрі та успішні люди.

 

Нині склалася така ситуація, що між знаннями, які дає вища освіта та потребами ринку праці існує істотна різниця.  Чи подібні майстер-класи направлені на те, щоб зменшити цей розрив?

 

Фактично нині від студентів вимагається значно більше навичок та знань, ніж дає класична навчальна програма. Часто в процесі навчання робляться не ті наголоси, реалії вимагають інших підходів. Майстер-класи та подібні до них заходи можуть зменшити розрив між теорією та практикою, освітою та роботою, дозволяють студентам краще зрозуміти вимоги ринку. Мій особистий досвід свідчить, що зустрічі з працедавцями, як-от сьогоднішня, є дуже корисними для становлення майбутнього професіонала. Одного разу в 2000 році я прийшов на майстер-клас, який Павло Шеремета проводив у Могилянській бізнес-школі, тоді я відкрив для себе багато нових, важливих речей. З того часу я пропрацював з Павлом чотири роки, був на більшості його майстер-класів, начебто все чув. Але нещодавно пішов знову і сидів весь час з відкритим ротом, оскільки шаленно багато речей для мене були новими. Відкривайтесь до нового, і воно до вас прийде!

Безперечно ефективність такого спілкування залежить від людини, яка слухає. Хтось взагалі може нічого для себе не візьме, ніякого висновку не зробить. Це не залежить від того, ти студент чи ти бізнесмен, адже безліч майстер-класів проводяться і для бізнесменів.  Все залежить від людини, від особистості. Існує різниця між "послухати" і "почути". Той, хто почув, почне втілювати почуте в життя, використає отриману інформацію з користю для себе та інших.

 

Відомо, що закордоном допомога своїй альма-матер – це досить розповсюджена практика. Що мотивує вас активно допомагати своєму, нашому університету?

 

В світі дійсно існує практика, коли випускники допомагають рідному університету, але це здійснюється на досить меркантильних підставах: котирування вузу, який ти закінчив, фактично впливає на твою заробітну плату. В Україні поки що не діє цей підхід. Так, звичайно, те що ти закінчив Могилянку, може позитивно вплинути при влаштуванні на роботу, і твоє резюме все-таки розглянуть. Хоча останнім часом почали траплятись і не дуже схвальні відгуки роботодавців про могилянців.  Це ще одна причина, чому я хочу допомогти студентам якнайшвидше робити правильні для їхнього життя кроки, поділитись власним досвідом. В Україні зараз мало сильних брендів, а Могилянка є сильним брендом для України, хоча вона ще не є достатньо міцною. Фактично люди допомагають не вузові, а ідеології, яку він в собі плекає і несе.

Наша країна глобально дуже сильна, має великий потенціал, який ми марнуємо. І коли кожен з нас щось робить, він робить це, по-перше, не на повну потужність, а по-друге, маючи певні особисті зацікавлення. Коли я був головою студколегії НаУКМА, я зрозумів, що незважаючи на те, що ти працюєш на громадських засадах, ти можеш робити величезну купу гарних справ, що саме цікаве, довкола тебе все одно знайдуться люди, які будуть не задоволені твоєю роботою, треба рухатися далі і робити те, про що мрієш, у що віриш.

Випускники не байдужі, вони патріотично налаштовані, бо Могилянка – це та соломина в Україні, за яку ти можеш схопитися, яка може дати багатирську силу. І випускники це відчувають, бо вони тут навчалися і знають, що ця «могилянська» ідеологія-філософія може змінити ситуацію безпосередньо в їхній рідній країні.

 

Чи плануєте Ви й надалі проводити свої майстер-класи для студентів ФЕН, а може і для студентів інших факультетів Могилянки? 

 

Однозначно так, хоча нині мені критично не вистачає часу навіть на роботу, не кажучи вже про збільшення подібних зустрічей. Я проводжу їх тільки в Академії, тільки для певних людей, з якими апріорі я можу швидко порозумітись – для студентів рідного ФЕН і в Києво-Могилянській Бізнес-школі.

А ще моя участь у  майстер-класах має персональний характер - це вияв моєї глибокої подяки і поваги до багатьох  викладачів Могилянки і особисто до декана ФЕН Наталії Юріївни Іванової. Економістам пощастило з таким викладачем і деканом.

 

Розмову вела Анастасія Дзюбан,

Прес-центр НаУКМА

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна