Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 55

Архів новин 2004 - 2012

 

 

Дата публікації: 21.12.2004, 17:09

Система оцінювання студентами НаУКМА якості викладання навчальних курсів та професійного рівня викладачів давно стала традицією - її запроваджено з перших років існування відродженої Академії

Система оцінювання студентами НаУКМА якості викладання навчальних курсів та професійного рівня викладачів давно стала традицією - її запроваджено з перших років існування відродженої Академії.

Не секрет, що практика подібного анонімного анкетування є давньою традицією фактично всіх університетів країн Заходу, натомість керівництво вітчизняних вищих навчальних закладів досі не наважується побачити результати навчального процесу очима основного «споживача» – студентства.

Ось що думає з цього приводу віце-президент з навчально-наукових студій НаУКМА, професор, доктор філо-логічних наук Володимир Пилипович Моренець:

  – Система анонімного опитування студентів – це абсолютно нормальна, абсолютно потрібна річ, джерело динамічного і здорового розвитку науково-навчального закладу. Чому подібну практику досі не запроваджено в інших українських університетах? Вочевидь, там бояться негативної реакції студентства, внаслідок чого доведеться робити якісь висновки: вдаватися до змін у педагогічному складі, до перегляду змісту курсів тощо. Річ у тім, що на відміну від західних університетів, де оцінювання роботи викладача студентами є абсолютно неодмінним елементом освітньої діяльності закладу, де контракти з викладачами щорічно переглядаються, підставою чого є також оцінка  курсу студентами як один із ви-рішальних показників, у навчальних закладах України здебільшого діє морально застаріла система:  викладачеві, який рік у рік читає лекції за пожовтілими конспектами, фактично байдуже, що про нього думає оця його аудиторія, адміністрація закладу йому в тому «благісному стані» фактично потурає, бо так спокійніше жити…

  – Як відомо, в Києво-Могилянській академії оцінювання студентами якості викладання також не є суто формальним процесом…

Звичайно – адже кожного разу результати опитування  обговорюються на засіданнях кафедр. Щорічно ми робимо серйозні висновки з цих результатів при переукладанні контрактів. Треба сказати, що наслідки цього процесу для викладацького складу дуже вагомі. Є викладачі, з якими я як завідувач кафедри не продовжував контракт на підставі низької оцінки їхньої роботи з боку студентів. Деякі викладачі, які отримали досить низьку оцінку, були позбавлені доплат і премій. Це – як гостре попередження. На всіх факультетських та кафедральних засіданнях цей параметр –  один із найочевидніших і найсуттєвіших.

Враховувати  результати опитування студентів при формуванні навчального плану та при укладанні контракту з викладачем є прямим обов'язком декана факультету, завідувача кафедри.

Власний досвід – найкращий учитель.

Сам Володимир Пилипович має не тільки викладацький, а й «студентський» досвід проведення подібного анонімного анкетування і вважає цю форму самоконтролю якнайпродуктивнішою, адже мав змогу переконатися в цьому особисто, коли 2003 р. навчався на інтенсивних курсах англійської мови в Іллінойському університеті в Чикаго:

  – Анкетування там є елементом навчального процесу. Перед здійсненням контрольних замірів, тобто перед головними контрольними, перед іспитом або заліком у нашому розумінні, викладач роздає кожному членові групи анонімну анкету. В ній сформульовані основні показники якості процесу викладання: оцінки роботи викладача, методичного забезпечення і т. д. За якихось 10 хвилин викладач збирає заповнені анкети, вкладає їх до конверту й передає до свого секретаріату. Секретаріат (у нашому розумінні – навчально-методична частина) виводить середнє арифметичне з думок цієї групи і виставляє оцінку викладачеві. Після чого адміністрація навчального підрозділу вирішує, чи варто з цим співробітником продовжувати контракт і який саме.

Віце-президент із міжнародного співробітництва НаУКМА Катерина Максим також мала нагоду на власному досвіді пересвідчитися в ефективності оцінювання рівня задоволеності студентів якістю викладання – у Школі управління бізнесом італійського університету Луїджі Бокконі.

  – Студенти мали заповнити анкету – в електронному вигляді, на зразок добре всім відомого опитування на інтернет-сайтах – наприкінці кожного курсу, після іспиту, причому результати іспиту виголошувалися лише після закінчення анкетування. Анонімна анкета складалася з кількох запитань: чи цікавий був курс, чи приніс він користь слухачам, наскільки високий рівень знань викладача з даної дисципліни тощо. Нам також пропонували висловлювати власні коментарі та побажання щодо вдосконалення методики викладання. Наші оцінки не лишалися без уваги: деяких викладачів із досить низьким рейтингом навіть попросили залишити місце роботи… А побажання студентів щодо вдосконалення курсів і їх наповнення враховувались у підготовці навчальних планів МВА наступного року.

Пані Катерина тепер застосовує набутий досвід у викладацькій діяльності: вона розробила власний опитувальник для маґістрантів kmbs, котрим читає нині курс логістики. Цей опитувальник має допомогти виявити найважливіші для студентів теми для удосконалення власного курсу, для підвищення  його актуальності.

 

В kmbs зазвичай оцінюється кожен курс, кожен семінар, навіть - кожна з тем будь-якого з семінарів. Адже, як говорить керівник школи Павло Шеремета, "клієнт має бути щасливим"-  анкетування ж виявилося чи не найкращим засобом дізнатися, чи дійсно це так. Причому, на відміну від державних вузів, наслідки подібного рейтингового опитування можуть суттєво вплинути на подальше життя того чи іншого викладача в системі kmbs.

Анкети, що містять в собі пропозицію оцінити індивідуальний рейтинг кожного з викладачів та змістове наповнення й практичну корисність курсу або семінару,  роздаються учасникам програми після того, як було складено іспит - але до розголошення виставлених за нього оцінок, щоб уникнути найменшого натяку на необ'єктивність.

Бажаним є отримати від учасників програми розширені коментарі та побажання - для цього в анкетах відведено спеціальні розділи.

Магістранти та учасники бізнес-семінарів виставляють оцінки викладачам за десятибальною шкалою: ідеальною кількістю балів вважається  9,5 - 9,7. Якщо людина набрала менше за 7 балів - їй, за образним висловом пана Шеремети, показують "жовту картку". У цього викладача є ще один шанс: за умови наполегливої роботи над підвищенням свого професійного рівня і, відповідно, кількості отриманих балів, він може розраховувати на продовження контракту. Якщо ж середнє арифметичне із зароблених викладачем оцінок не перевищує 5 - "червона картка", а, отже, й негайне розривання контракту та негативне паблісіті серед колег та ймовірних працедавців такому горе-професіоналу забезпечені.

Іноді трапляються в kmbs прикрі випадки, коли досвідчений викладач, вміло маніпулюючи аудиторією, так вибудовує свій (досить невиразний, зазвичай) курс, щоб на останніх заняттях викликати потужний емоційний відгук аудиторії - й підвищити, таким чином, свій рейтинг.  Щоб запобігти подібним - не самим, м'яко кажучи, прозорим - методикам психологічної дії на магістрантів, якість роботи викладача оцінюють також його колеги по бізнес-школі: досвідченому профі достатньо ненадовго завітати на заняття, щоб скласти уявлення про рівень лектора та якість викладання.

Викладачі, яких пан Шеремета залучає до роботи у своїх програмах, мають потужну мотивацію до співпраці з ним - причому не тільки й не стільки матеріальну: в kmbs у них з'являється можливість взяти участь у нових цікавих проектах, зустрітися з цікавими клієнтами та - найголовніше - підвищити свій рейтинг на ринку праці.

 

Не випадково чи не найважливішим в анкеті kmbs є запитання: "Наскільки ймовірно, що ви порадите Києво-Могилянську Бізнес-Школу другові чи колезі?"- як відомо, репутація в бізнесових колах коштує дорожче за гроші.

 

Віце-президент з навчально-наукових студій НаУКМА впевнений: "Я вірю, що нашому студентству не байдужа Могилянка як інституція".

- Дорогі студенти! - звертається до  могилянців Володимир Пилипович Моренець. - Можливо, вам здається, що анкетування - це така гра.  Жодною мірою ні! Відповідь на запитання анкет - це є ваша реальна участь у формуванні навчальних планів, нашого навчального педагогічного колективу, у поліпшенні рівня нашої наукової діяльності. Звичайно, оцінювання прочитаного курсу для вас - це поїзд, який вже пішов. Коли ви висловлюєтеся щодо курсу, ви висловлюєтеся щодо минулого. Але ж ви це робите в ім'я своїх наступників, в ім'я інституції. Якщо вам не байдуже - а я вірю, що нашому студентству не байдужа Могилянка як інституція, і що всі ми, тут присутні, беремо участь в її розбудові, - то це якраз той момент, коли студент, його голос важить надзвичайно багато.

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна