«Конституційна реформа та консолідована демократія»

«Конституційна реформа та консолідована демократія: роль громадянського суспільства, влади та опозиції»

5 березня 2008 року Лабораторія законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Європейської Комісії та Фонду Конрада Аденауера провели конференцію «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА ТА КОНСОЛІДОВАНА ДЕМОКРАТІЯ: РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ВЛАДИ ТА ОПОЗИЦІЇ».

Метою заходу було визначення за участі політиків, представників провідних аналітичних центрів, науковців та іноземних фахівців таких меж конституційної реформи, механізмів внесення змін до Конституції, які б давали відповіді на основні виклики сьогодення, відповідали загальносуспільним інтересам і забезпечували консолідацію суспільства.

Конференція складалася з двох подіумних дискусій на такі теми:
• Конституційна реформа: зміст і межі конституційних перетворень в контексті інтересів суспільства, влади і опозиції.
• Механізми внесення змін до Конституції України: проблеми та напрями вирішення.

Відкривав конференцію Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ, який наголосив на тому, що конституційна реформа та конституційний процес в Україні на сьогодні є однією з тем, які найбільше обговорюються у вітчизняній політиці та серед політично активних громадян, й має всі шанси стати лейтмотивом всього 2008 року. Втім, не дивлячись на надзвичайну суспільну важливість цього процесу, українське громадянське суспільство, на думку Ігоря Когута, не є репрезентованим в структурах, які визначають напрям перебігу конституційного процесу. Для того, щоб виправити ситуацію,  був створений Громадянський конституційний комітет, покликаний не лише долучити суспільство до конституційної реформи, а й репрезентувати позицію громадян задля того, щоб політичні актори враховували відповідні суспільні настрої.

Юта ГЮЦКОВ, керівник відділу НУО та громадянського суспільства Секретаріату Ради Європи, наголосила на важливості участі громадянського суспільства, асоціацій громадян, створених для захисту їх прав, в процесах, подібних до тих, що мають місце в сучасній Україні. Вона нагадала, що в межах Ради Європи з 1992 року діють спеціальні механізми співпраці з неурядовими організаціями різних країн (в тому числі – і України).

Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, поділився з присутніми власними враженнями щодо нинішньої ситуації в Україні. На його думку, дискусії навколо конституційної реформи, які відбуваються в нашій країні протягом кількох останніх місяців, мають певні спільні риси з конституційним процесом та розробкою «листів федералістів» в США часів американської революції. Як і тоді, зараз навряд чи можна говорити про можливість віднайдення якогось ідеального рішення. Тому результатом конституційного процесу має стати лише компроміс основних політичних сил, що представляють відповідні групи населення України. Також Ніко Ланге наголосив на тому, що при розробці конституційних змін вкрай важливим є наявність незалежних видань, які б детально пояснили громадянам сутність змін Основного Закону, що готуються. Таких видань на даний момент в Україні бракує.

Голова Центральної виборчої комісії України Володимир ШАПОВАЛ, який є одним з членів робочої групи, що готує проект нової редакції української конституції, висловив своє бачення ситуації. Перш за все, сказав він, необхідно визначитися з константами. Першою такою константою є те, що потреба системних змін конституції є нагальною. Друга – конституційні зміни 2004 року є юридичною профанацією та політичним знущанням. Третя константа – конституція 1996 року містила як низку нових норм, так і безліч радянських рудиментів, що створювало певні суперечності, які використовували політичні сили у власних інтересах. Нарешті, ще однією константою є те, що Україна перебуває в перехідному періоді, що закінчиться лише з реальною появою дієвого громадянського суспільства. Враховуючи зазначені обставини, необхідно вибудовувати процес конституційної реформи, ключовим параметром якої буде щирість осіб, що готуватимуть відповідні проекти.

Томас МАРКЕРТ, Заступник секретаря Венеціанської комісії, навпаки, наголосив на тому, що конституційна реформа в Україні не є очевидною необхідністю. Так, зазначив він, досягти більшої децентралізації влади можливо і в умовах діючої редакції Основного Закону. Крім того, значно поліпшити ситуацію політичного управління можуть досі не проведені реформи: юридична, адміністративна, реформа системи прокуратури. Вже з завершенням цих реформ доцільно буде переходити до конституційних змін. І хоча сутність цих змін повністю є вибором України, Томас МАРКЕРТ закликав не повертатись в них до попереднього устрою, а натомість поглиблювати ефективний розподіл повноважень між гілками влади.

Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру політико-правових реформ, підтвердив, що більшість українських експертів схиляються до того, що діюча конституція містить в собі низку проблемних моментів, серед яких - порушення балансу стримувань і противаг, неможливість проведення муніципальної реформи, розширення повноважень прокуратури та деякі інші. Однак навіть прийняття нової конституції чи змін до неї не гарантуватиме її виконання та усунення проблем. Крім того, позиції ключових гравців політичного процесу викликають підозри про те, що вони прагнуть не стільки виправити проблемні моменти конституції, скільки перерозподілити владні повноваження на свою користь. Тому необхідно виробити механізм залучення громадськості до конституційного процесу, й вже згадуваний Громадський конституційний комітет може стати елементом такого механізму.

Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ наголосив на тому, що діюча редакція Основного Закону чітко говорить про те, яким чином можна вносити зміни до конституції, однак політичні сили все одно більше говорять не про сутність можливих змін, а про механізми їх здійснення. Як людина, що була причетна до конституційної реформи 2004 року, він розповів, що вносячи ті зміни, їх автори сподівались на те, що головні політичні гравці, діючи за новою системою повноважень, знаходитимуть консенсус, однак такі сподівання не справдилися. Натомість політики прагнуть чергового перерозподілу влади, яке може мати наслідком перезаснування української державності. 

Народний депутат України Сергій ГОЛОВАТИЙ виступив з тим, що конституційний патріотизм українців має ґрунтуватися на чинній редакції Основного Закону, з якою наша держава була визнана Радою Європи. Також він повідомив, що ще 1997 року Венеціанська комісія виробила цілу низку пропозицій щодо конституційних змін в Україні, однак з того часу ніхто з політиків їх серйозно не розглядав. Всі ці пропозиції можна реалізувати в межах діючої редакції Конституції, що й слід зробити.

Сергій РАХМАНІН, редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня», також висловив сумнів щодо того, що змінена конституція буде повністю виконуватися. Тож він висловив власну позицію, згідно з  якою діючу конституцію не слід взагалі змінювати протягом найближчих 10 років. Це дозволить з’ясувати її реальні недоліки та визначити курс майбутніх змін, якщо такі будуть необхідні. Також він зазначив, що в політиці завжди знайдуться сили, які закликатимуть до зміни існуючих правил гри.

Модератором другої частини конференції був Ніко ЛАНГЕ, Директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Ця подіумна дискусія почалася з виступу судді Конституційного Суду України у відставці, завідувачого кафедри державно-правових наук  Національного університету «Києво-Могилянська академія» Миколи КОЗЮБРИ, який є ще одним членом робочої групи, що розробляє проект можливих конституційних змін. Він зізнався, що від самого початку не був прихильником конституційної реформи, хоч і не вважав конституцію 1996 року досконалою. Однак конституційний процес був започаткований референдумом 2000 року, й питання врешті-решт постало на порядку денному. Також він відзначив, що дивним виглядає те, що переважна більшість політиків, які критикують нинішній процес, не надають робочій групі власних пропозицій й не налаштовані на пошук компромісу щодо проблемних питань. Микола КОЗЮБРА нагадав, що в 1995-1996 році також існувала значна критика створюваної тоді конституції.

Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО окреслив наявні в українському законодавстві механізми та процедури для зміни конституції. Він відзначив, що виходячи з наявних на сьогоднішній день конституційних способів зміни Основного Закону, виникає значний скепсис щодо того, що конституційна реформа відбудеться, й відбудеться в 2008 році.
 
Ігор ПОПОВ, Голова Правління Комітету виборців України, наголосив на тому, що українське громадянське суспільство має жорстко реагувати на нинішні пропозиції конституційної реформи, адже дане питання є надто важливим для всього суспільного життя. Також він відзначив, що діючому президенту так і не вдалося об’єднати суспільство та політикум навколо спільної ідеї про зміни Основного Закону, що ставить весь процес конституційної реформи під сумнів.

Народний депутат України Олесь ДОНІЙ в своєму виступі звернув увагу на те, що будь-яка серйозна реформа конституції в Україні призведе до значної суспільно-політичної конфронтації. Тож він зазначив, що навіть незначної реформи буде достатньо для того, щоб визначити єдиний центр виконавчої влади, що усуне більшість існуючих проблем. Він відзначив, що громадські ініціативи щодо розробки конституційних змін можуть бути використані політиками у власних цілях.

Ще один народний депутат України Юрій МІРОШНИЧЕНКО зазначив, що об’єктивна ситуація в суспільстві не дозволяє здійснити конституційну реформу виключно шляхом референдуму. Те ж саме стосується і внесення змін до Конституції України в парламенті. Тож прийняти конституційні зміни, на його думку, до президентських виборів неможливо. 
 Загалом у Конференції  взяло  участь близько 100 учасників та 20 представників ЗМІ.

Детальнішу інформацію розміщено за адресою: www.parlament.org.ua.
За додатковими матеріалами (тезами виступів, фотографіями, супровідними матеріалами) звертайтесь за телефоном: 531-3768 (контактна особа – Грищук Оксана)
або електронною поштою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Лабораторія законодавчих ініціатив
Адреса: вул. Нижній Вал 33, офіс 8, Київ, 04071
Тел.: (+38 044) 531 37 68
Факс: (+38 044) 425 25 33
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Веб-сторінка: http://www.parlament.org.ua