Актуальне інтерв`ю Міністра освіти України Сергія Квіта «Українська ІТ-галузь повинна витіснити металургію»

Деталі

Дата публікації: Вівторок, 08 липня 2014, 13:15

Часопис "Forbes" оприлюднив розмову з Міністром освіти і науки Сергієм Квітом – про нову редакцію закону "Про вищу освіту", про венчурний бізнес, долю українських стартапів і вступну кампанію на сході країни.

Наводимо фрагмент.

"– Чи мають, на вашу думку, науковці доступ до повноцінного міжнародного фінансування? Наприклад, індивідуально вони можуть звернутися до Fulbright тощо. А якщо науковцям потрібне фінансування на рівні проектів? Куди ви рекомендуєте звертатися?

– Насправді грантові програми для вищої школи та для проведення наукових досліджень тісно пов’язані між собою. Вони створюють інфраструктуру й уможливлюють самі дослідження. Із європейських фундацій треба згадати Horizon 2020 (спадкоємець Сьомої рамкової програми) та Erasmus+ (попередники – Tempus, Erasmus Mundus). Важливі європейські та американські організації – CRDF, CNRS, CERN, NATO. Окремо серед німецьких я б згадав службу академічних обмінів (DAAD), товариства ім. Ляйбніца (WGL) та ім. Макса Планка (MPG). Підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом наближає нас до більших європейських ресурсів. Переважно для участі у великих дослідницьких та університетських проектах потрібно створювати міжнародні консорціуми. Тобто подаються не дослідники, а об’єднання організацій. Це потребує специфічного досвіду, міжнародних зв’язків і відповідної академічної репутації.

Для участі в багатьох міжнародних проектах Україна має платити свої внески. Сьогодні часто це не під силу для вітчизняного бюджету. Наприклад, унаслідок переговорів, проведених Міністерством освіти і науки, наші європейські партнери погодилися, що Україна може платити впродовж шести років за вступ до Horizon 2020 лише 5% від суми внеску. Це становить близько 75 млн гривень за теперішнього курсу. Найгнучкішу грантову систему, пов’язану з вищою школою, пропонує DAAD. Тут можна здобути індивідуальний грант для підтримки наукового стажування й відкрити українсько-німецьку магістерську програму. Добре відомий в Україні згаданий вами Fulbright.

Серед нових успішних українських проектів варто згадати перший вітчизняий наносупутник PolyITAN-1, створений у Київській політехніці й виведений на орбіту 20 червня цього року. Це частина міжнародного проекту QB50, в якому беруть участь кілька десятків університетів."

Повністю прочитати можна за посиланням.