Відбулася історична конференція до 400-ліття КМА

Деталі

Дата публікації: Вівторок, 27 жовтня 2015, 08:53

У НаУКМА відбулася міжнародна наукова конференція до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії “Ad Fontes – До джерел”.

У конференції взяли участь провідні науковці українських та зарубіжних університетів, зокрема Італії, Польщі, Росії, США та Канади.

Учасники конференції обговорили широке коло питань, пов’язаних з КМА, зокрема богословську і проповідницьку спадщину; риторику, візуальні та церемоніальні традиції; філософські традиції; відлуння КМА в релігії, культурі та історіографії.

До вашої уваги коментарі викладачів-учасників конференції.

Наталія Пилип’юк,

професор Альбертського університету (Канада):

“Мені дуже сподобалась конференція. Найбільше запам’яталося спілкування з колегами, їхня відданість історії цього закладу, їхнє бажання ділитися своїми знаннями і поширювати знання про Києво-Могилянську академію. На конференції ми обговорювали дуже цікаві теми. Для мене це нагода поспілкуватися з людьми, які досліджують подібні речі, і від яких я можу багато навчитися. Роль КМА в Східній Європі була надзвичайно важлива. Сьогодні, так як і в XVII столітті, це місце, де розвивається громадянське суспільство”.

Джованна Броджі-Беркофф,

професор Міланського університету (Італія):

“Поява Києво-Могилянської академії у XVII ст. змінила спосіб мислення у тогочасному українському суспільстві. У відродженій Києво-Могилянській академії завжди було особливе наукове середовище. Конференція “Ad Fontes – До джерел” – подія і святкова, і наукова. Вона показує, як розвиваються наукові дослідження, пов’язані з Києво-Могилянською академією і такі дослідження триватимуть ще багато років. У Києво-Могилянській академії чудові студенти і викладачі, які мають можливості для досліджень.”

Маргарита Корзо,

кандидат історичних наук, Інситут філософії РАН (Російська федерація):

“КМА від часу заснування була транслятором культурних досягнень Заходу на Схід. Люди, які тут навчались, мали змогу доторкнутися до цього культурного центру, а потім виступали носіями певних знань, ідей, цінностей. Мені здається, що сучасна Академія – це дуже важливий центр, судячи з того, які люди тут працюють. Роблю висновки перш за все щодо істориків, тому що це моє коло спілкування. Викладачі Академії своїм інтелектуальним багажем, своєю культурою створюють навколо себе певний простір. Коли цей простір збільшується, суспільство змінюється."

Марія Ґрація Бартоліні,

асистент-професор, Міланський університет (Італія):

“Києво-Могилянська академія відіграла в історії Східної Європи ключову роль, вона стала моделлю для створення навчальних закладів. Теперішня наукова спільнота Києво-Могилянської академії дуже потужна. Сьогодні Києво-Могилянська академія – це найкращий університет України з найвищими науковими стандартами”.

Анджей Гіль,

професор Люблінського католицького університету імені Івана Павла ІІ (Польща):

“Могилянка була унікальним явищем в рамках Речі Посполитої і Польської Корони, а тепер України. Середовище цього університету унікальне, воно об’єднує широке коло людей і впливає на формування суспільства. Важливо пам’ятати минуле, в якому Польща і Україна мали багато спільного. У цій конференції взяли участь багато науковців з України, Польщі, Росії, країн Західної Європи, США і ми змогли поговорити не лише про минуле, а й про майбутнє. Зараз ми маємо багато спільних проектів з КМА, тому що говоримо спільною мовою – мовою науки”.

Барбара Скіннер,

ад'юнкт-професор Університету штату Індіана (США):

“Роль Києво-Могилянської академії в історії Східної Європи є винятковою, оскільки цей заклад є частиною освітнього розвитку Європи і одночасно Росії. КМА зіграла величезну роль у історії освіти, бо освітній рівень тут завжди відповідав європейським стандартам, більше того – саме Академія перевела історію освіти в Україні у модерний період. Я була дуже рада взяти участь у конференції і поспілкуватися з колегами. Я дуже ціную інтелектуальну віддачу від співпраці з викладачами Києво-Могилянської академії”.