Відверта розмова з Олексієм Резніковим про наше місто

Деталі

Дата публікації: Середа, 15 червня 2016, 23:59

Олексій Резніков, заступник голови КМДА, секретар Київської міської ради, заслужений юрист України, завітав до НаУКМА, щоб розповісти про самоврядування і реформи у м. Києві та дати відповіді на питання, що хвилюють громаду.

Нижче – ключові тези виступу Олексія Резнікова.

Про Статут територіальної громади міста Києва

Статут було створено 2002 року, і зараз він потребує доопрацювання.

Це мала конституція Києва, і він, як і Конституція України, не може регулювати дрібні випадки, але фіксує основні принципи функціонування міста: безпека, доступність, комфорт, законність, естетичність. Рішення місцевої влади мають керуватися цим статутом. Нам обіцяють децентралізацію згори, а я вам пропоную цього не чекати, бо це може залишитися тільки гаслом. Ми маємо можливість побудувати локальне законодавство, яке приведе до реальної децентралізації. Буде створена робоча група, і я запрошую всіх охочих долучатися до неї.

Про публічний простір

Я хотів би, щоб у новому статуті був великий блок з юридичним визначенням поняття «публічний простір». Є правила благоустрою і забудови, санітарні норми, обмеження шуму тощо, але це все недостатньо захищає право кожного містянина на його комфортне, безпечне, естетичне проживання в місті. Настав час говорити про те, що приватний інтерес, звісно, має право на життя, але коли він зіштовхується з громадою, то публічне має перемагати. Уявіть собі, що хтось купує будівлю, яка є пам’яткою архітектури та історії, але не підтримує споруду належним чином — і місто втрачає стародавній красивий будинок.

Я переконаний (і так прийнято у цивілізованій Європі), що будь-яка будівля, навіть у приватній власності, є елементом публічного простору, тому має існувати певний механізм її захисту. Будь-який чиновник, приймаючи рішення щодо міста, повинен буде керуватися Статутом територіальної громади й ідеєю захисту публічного простору. Містяни, звертаючись до суду, будуть знати, на що вони посилаються, а судді — а я сподіваюся на справедливі суди після проведення судової реформи — теж матимуть на що опиратися у прийнятті рішень.

Про систему управління містом та залученість громади

Думаю, ми за понад двадцять років незалежності вже відходимо від пролетарського світогляду, коли нам всі щось винні, а ми можемо тільки чекати. Мені здається, що вже існує досить активний шар населення в Києві, який може самостійно діяти. Однією з форм участі територіальної громади у прийнятті рішень є процедура громадських обговорень. Зокрема, перейменуванню вулиць неодмінно передує двомісячне громадське обговорення.

Я прихильник референдумів і був би щасливий, якби нам вдалося до них прирівняти територіальну ініціативу. Та законодавство навмисне приховує процедуру проведення місцевих референдумів. Якщо нам у результаті спільної праці вдасться виписати можливість проведення референдуму в Києві, то це буде справжня перемога для всіх нас.

Ми хочемо розробити як мінімум трирівневу систему управління містом. Законодавча база дозволяє створювати органи самоорганізації населення. Наразі в Києві є щонайменше 72 мікрорайонні комітети з історичними назвами, зокрема, Русанівка, Березняки, Виноградар, Поділ. Це та ланка, з якої має починатися інститут самоврядного об’єднання киян. Наступна ланка — це районні ради, і третя ланка — міська рада. Можливо, ця система має бути чотирирівневою і в неї слід включити також будинкові комітети.

Про реформи

На основі соціологічних опитувань і спілкування з експертами та міжнародними організаціями ми виділили напрямки, які потребують реформ передусім:

• медична сфера регулюється державою, а органи місцевого самоврядування не мають відповідних повноважень; попри це, ми готові домовлятися з МОЗ і йти на експеримент, щоб довести, що реформа медицини в Києві можлива;

• система управління майном, що перебуває у власності територіальної громади міста, — застаріла і непрозора; реформування особливо потребують комунальні підприємства, які радше нагадують кишенькові фірми; можливо, частину з них треба віддати на аутсорсинг, щоб треті особи, ефективні власники, надавали муніципальні послуги, і це дозволило б скоротити кількість комунальних підприємств і більш доцільно використовувати бюджет;

• штат КМДА нараховує 5 тис. осіб, з яких 2, 5 тис. працюють у службах соціального захисту; багато підрозділів КМДА варто закрити, а деякі департаменти — об’єднати по кілька в один, але це поки що є темою для подальших досліджень.