Муфтій Саїд Ісмагілов прочитав у Могилянці інаугураційну лекцію з циклу «Духовні цінності людини»

Деталі

Дата публікації: П'ятниця, 08 вересня 2017, 12:30

Навчальний рік у Могилянці традиційно розпочинається з двох традиційних лекцій, одна з яких присвячується формуванню ціннісних орієнтирів першокурсників-могилянців. Як правило, ці лекції читають священнослужителі – представники різних конфесій. Так склалося, що до цього року лекції про духовні цінності людини читали представники різних християнських конфесій, представлених в Україні. Але наша держава – це духовний, культурний простір, у якому співіснують представники різних релігій та віровчень, зокрема, ісламу. Мусульмани – це невід’ємна частина нашого народу, які століттями мешкали поруч з українцями. І цього року, вперше в історії Могилянки, лекцію з циклу «Духовні цінності людини» прочитав Муфтій ДУМУ «Умма» Шейх Саїд Ісмагілов.

Шейх Саїд розпочав свою лекцію з невеличкої історичної довідки про розвиток ісламу в Україні. Муфтій розповів, що іслам є не менш традиційною релігією для України, ніж християнство, а перші докази перебування мусульман на території нашої держави сягають VIII-IX ст. Шейх Саїд розповів також, що Україна – одна з небагатьох країн, в якій століттями мусульмани та християни жили в тісному сусідстві. Україна знаходиться на перетині багатьох важливих міжнародних шляхів. Постійна взаємодія культур виховувала в українцях толерантність та повагу до інших народів та релігій.

Зараз мусульман в Україні порівняно небагато – до одного мільйона осіб. Близько половини з них – жителі Кримського півострова та найближчих до нього областей. Друга частина – жителі Донбасу, а також великих міст України – Києва, Одеси, Харкова.

Доволі тривалий час існував стереотип, що ісламу та мусульман в Україні взагалі немає, ця частина нашої спільної історії та культури замовчувалась. Це сталося через трагічну подію – у 1944 році злочинний сталінський режим депортував усіх кримських татар (це, як пам’ятаємо, чи не найбільша частка українських мусульман) з Кримського півострова. Аж до отримання незалежності Україною не функціонувало жодної офіційної релігійної громади, не було жодної мечеті, не виконувалось жодних публічних релігійних мусульманських заходів.

Насправді мусульмани були. Їхнє релігійне життя, як і вірян інших релігій, зокрема, греко-католиків, відбувалося у підпіллі. Після проголошення незалежності України, кримські татари отримали змогу повернутися на рідну землю, та почали відновлювати все з нуля. Доводилось відновлювати і релігійне життя.

Шейх Саїд Ісмагілов звернув увагу на події, які впливають зараз на формування цінностей у громадян нашої країни. Помаранчева революція, Революція гідності, окупація Криму, російська агресія на сході України – все це важкі події, але великою мірою саме вони вплинули на формування української політичної нації. «Політична нація складається не лише з етнічних українців, а з усіх, хто, незважаючи на етнічне походження, вважає себе українцями. – говорить муфтій. – Повага до мови, до культури, до традицій різних народів, що існують в Україні – вона кристалізує українців. Тих, хто буде майбутнім нашої держави».

Шейх Саїд Ісмагілов наголосив, що головні моральні засади є спільними для представників всіх аврамістичних релігій – християн, мусульман, іудеїв. Одна з таких цінностей – важливість розуміння, що людина наділена свободою вибору. Ми вільні робити добро, і вільні робити зло. Але ми відповідальні за шлях, який обираємо.

Ще одна цінність – навчання, пошук знань і накопичення досвіду, творче мислення. Навчання збагачує людину. «Ми пізнаємо світ, і це робить людей розвинутими, це робить людей духовними та освіченими, - говорить Шейх Саїд.

Ну і, звісно, дії – віра мертва без дій. Добрі справи – це ще одна із важливих цінностей. До вашої уваги – декілька тез із виступу Шейха Саїда Ісмагілова:

…» Якщо дивитися на досвід людської історії, то побачимо: коли люди намагаються щось поєднати, то часто виходить не одне, а три. До прикладу, коли в Україні намагалися поєднати католицизм та православ’я, виник третій напрям християнства. Тому, може, не потрібно людей примушувати об’єднуватися, щоб створити якесь єдине духовне поле, спільне для всіх. Нехай цвітуть тисячі квітів. Нехай кожна людина сповідує те, що їй ближче, у що вона вірить. Головне, щоб одні не пригноблювали інших, щоб усі поважали один одного. Насильне приєднання не приведе до справжнього об’єднання. Те, що приєднується через примус, а не добровільно, не буде стабільним».

…» Іслам пропонує чотири поступові кроки, щоб виправитися і зняти зі своєї душі провину. Перше: коли людина зробила щось погане, потрібно щиро розкаятися в скоєному. По-друге, треба припинити робити цей гріх. Якщо людина щось украла, потім покаялась, а потім знову краде, то це не є розкаянням. Якщо людина дійсно розкаялась, вона припиняє робити гріх. По-третє, потрібно попросити пробачення у Бога і в скривдженої людини. І четверте, потрібно відшкодувати завдані збитки. Наприклад, якщо людина вкрала в іншої людини, то недостатньо покаятися і попросити пробачення, потрібно повернути вкрадену річ».

…» Існує міф, наче жінки в ісламі пригноблені та пригнічені. Насправді, ми мусимо відрізняти те, чому навчає іслам, від місцевих традицій. Дуже часто місцеві традиції, ще доісламські, більш впливові, ніж релігійні приписи, викладені в Корані. Скажімо, так відбувається в Афганістані, Сомалі – найбільш незаможних, відтак, найменш розвинених країнах мусульманського світу. Там дуже низький рівень життя, рівень освіти. Деякі речі, що там відбуваються, часто зовсім не відповідають ісламу. Коли жінці, наприклад, забороняється мати освіту, коли жінка немає права брати участь у виборах, тощо. У деяких ісламських країнах жінки були міністрами та прем’єр-міністрами, активними громадськими діячками. Туреччина, Єгипет демонструють нам зовсім інші приклади – там жінки беруть активну участь у житті суспільстві. Тому пригноблення жінок більшою мірою пов’язане з місцевими традиціями, ніж з релігією».

Фотоальбом лекції можна переглянути за посиланням. 

Матеріал підготувала Олеся Далебіга, (МП-2, філологія), відділ стратегічного розвитку НаУКМА

- - - -

Шейх Саїд Ісмагілов народився 9 серпня 1978 р. у Донецьку, в татарській сім’ї.

Вищу релігійну освіту здобув на теологічному факультеті Московського вищого духовного ісламського коледжу (нині – Московський ісламський університет), який з відзнакою закінчив у 2001 році й отримав звання імам-хатиб. В 2007 році Саїд успішно закінчує Державний університет інформатики і штучного інтелекту, отримавши два дипломи: бакалавра філософії та магістра релігієзнавства. Був імамом в м. Шахтарськ Донецької області, а з 2002 по 2009 - імамом Донецької мусульманської громади “Дуслик” (співдружність). В 2009 р. в Києві Саїд був обраний муфтієм Духовного управління мусульман України “Умма”. З цього ж року Шейх Саїд Ісмагілов є постійним членом “Ради Духовних Управлінь мусульман України”. З 2011 р. він входить до складу робочої групи вчених, яка працює над канонічним перекладом Священного Корану на українську мову.

Шейх Саід Ісмагілов - послідовник сунітської гілки ісламу і прихильник ідеї “аль-васат” (помірність), яка не приймає проявів радикалізму і крайнощів.