У Могилянці пройшла міжнародна конференція, присвячена 100-річчю Курултаю

Деталі

Дата публікації: Четвер, 14 грудня 2017, 10:05

Курултай кримськотатарського народу — національне зібрання та вищий представницький повноважний орган кримськотатарського народу. 100 років тому, в листопаді-грудні 1917 року, в Криму на такому зібранні було оголошено про державність кримськотатарського народу, обрано парламент, прийнято Конституцію та національні символи – флаг, гімн. Цьому передувала дуже довга і кропітка робота, яка провадилася впродовж року на території півострова. В цій роботі були враховані всі аспекти життєдіяльності півострова і його корінного населення – робота з національно-політичними об’єднаннями власне в Криму, співпраця з національно-патріотичними рухами за межами Криму, зокрема з українським національно-патріотичним рухом, який на той час теж був дуже активним і займався становленням УНР; робота з представниками різних національностей, які теж проживали на території півосторова.

7 грудня кримські татари України відзначили, в тому числі, проведенням міжнародної наукової конференції «100-річчя Курултаю: минуле, сьогодення, майбутнє". Її організаторами виступили Меджліс кримськотатарського народу, Науковий центр «Кримські студії імені Ісмаїла Гаспринського» (НаУКМА), за участі спеціальності "Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії" кафедри політології ФСНСТ та за підтримки кафедри Жана Моне НаУКМА.

«Сьогодні ми проводимо наукову конференцію, присвячену сторіччю Курултаю кримськотатарського народу, в дуже знаковому для України навчальному і науковому закладі – Києво-Могилянській академії. Це практично перша наукова конференція, присвячена такій важливій події в історії кримських татар, – прокоментувала подію Гаяна Юксель, член Меджлісу кримськотатарського народу, директор агенції «Кримські новини», кандидат філологічних наук. – Створення Курултаю – дуже важлива подія в історії кримських татар, оскільки це історична спроба нашого народу заявити про власну державність і, що важливо, демократичним шляхом встановити цю державність. Зараз ми як науковці, як нащадки тих людей, які були активними 100 років тому, маємо можливість доторкнутись до історії, вивчати документи. І ми бачимо, на якому високому рівні проводилась організаційна просвітницька робота в той час».

Пані Гаяна розповіла, що святкування Курултаю кримськотатарського народу тут, на материковій Україні, дуже важливе не тільки для кримських татар, а й для всього українського народу, зважаючи на політичний контекст - тимчасово окупацію півострова.

Нині, за словами Гаяни Юксель, можна побачити та прослідкувати велику кількість історичних паралелей, які були в той час і спостерігаються зараз: тоді кримськотатарським народом було заявлено про свою волю, про своє бачення ситуації, про своє бачення майбутнього півострова, і зараз, в умовах окупації, кримські татари теж дуже активно намагаються вплинути на ситуацію. Вони не прийняли окупацію, вони не згодні з тим диктаторськім режимом, який зараз панує на півострові. Все те, що роблять представники національного руху, активісти, спрямоване на відновлення територіальної цілісності України.

Пані Гаяна вважає, що Україна – і уряд, і народ – мають здобути досвід із історичних подій сторічної давності: «Зараз особливо актуальне питання – створення стратегії деокупації Криму. І в цій роботі звернення до історичного досвіду набуває особливо актуального значення. І, до речі, в цьому історичному досвіді саме Курултай – одна із знакових і найважливіших подій, тому що в ньому сконцентрована і сформульована воля народу, показана його висока політична культура та організованість. Дуже важливо знати ці історичні реалїі, проектувати їх на нинішню ситуацію. Також необхідно підтримувати кримських татар, які знаходяться на території окупованого півострова, в утвердженні їхнього духу, надавати їм моральну підтримку, нагадувати, що Україна їх не забула».

Гаяна Юксель вважає, що дуже важливо ухвалити стратегічні документи, які наблизять нас до повернення Криму – це і стратегія деокупації півострова, і визнання статусу Криму як кримськотатарської автономії тощо.

«Тому вся ця робота, яку ми тут проводимо, її проекція і донесення до наших співгромадян, які живуть на території півострова, дуже важлива. Адже там зараз залишились не тільки кримські татари, там і українські громадяни, які не можуть зараз, в умовах діктаторського режиму, демонструвати свою волю. Вони всі об’єднуються навколо таких подій, як ювілей Курултаю. Для нас дуже важливо про них не забувати, відчувати цей зв’язок і надавати підтримку», - поділилася пані Гаяна.

Знаковим є й те, що конференція відбулася у стінах Києво-Могилянської академії. Декілька років тому в Могилянці було створено науковий центр «Кримські студії ім. Ісмаїла Гаспринського», діяльність якого спрямована на міждисциплінарне дослідження історії, культури та природиКримського півострову.

«В нас є центр «Кримські Студії» ім. Ісмаїла Гаспринського. У нас є бібліотека ім. Омеляна Пріцака. Це серйозна джерельна база для того, щоб творити і тюркологічну школу, і сфокусуватися на наших представниках тюркських народах – кримських татарах, – сказав керівник Наукового центру «Кримські Студіїім. Ісмаїла Гаспринського Володимир Кушніренко. – У нас є достатньо матеріалів і зацікавлених людей, щоб розвивати цей напрямок досліджень у Могилянці».

Пан Володимир розповів, що зараз у планах команди центру - створення сертифікованої програми «Кримські студії», де будуть блоки з історії, культури, мови кримських татар тощо. А, оскільки в цілому кримські татари - це частина тюркського, ісламського світу, цей загальний напрям теж розвиватимуть. «Ця тема дуже актуальна для України. Ми повинні її досліджувати, розвивати, реально впливати на процеси – формувати громадсько-пл\олітичну думку, давати науковий зміст соціальних образів – і кримських татар, і кримського руху, і України на майбутнє» - завершив Володимир Кушніренко.

Матеріал підготувала Олеся Далебіга, (МП-2, філологія), відділ стратегічного розвитку НаУКМА