«Україна у війні – залишатися чи ні?» - у Могилянці відбулася зустріч з Оксаною Сироїд

Деталі

Дата публікації: Понеділок, 19 лютого 2018, 14:04

15 лютого за сприяння Асоціації Випускників НаУКМА відбулося дві зустрічі з заступницею голови Верховної ради України, випускницею НаУКМА (БП «Політологія», 1997) Оксаною Сироїд.

Зустріч з випускниками та співробітниками Могилянки стосувалася теми українського питання в Європейському контексті. Їй передувала зустріч зі студентами, за організацію якої взялась активна і невтомна Асоціація студентів-політологів НаУКМА.

Темою спілкування зі студентами стала досить актуальна нині проблема виїзду української молоді за кордон. Звісно, йдеться не про тимчасовий виїзд на навчання чи волонтерство – якраз такі поїздки пані Оксана вважає корисними, адже вони розширюють світогляд і збагачують досвідом, який можна застосувати тут, для розбудови і розвитку власної держави. Йдеться про еміграцію – виїзд без наміру повернутися. Політологиня спробувала проаналізувати, що штовхає українців покидати свою державу – на прикладі власного життєвого досвіду, історії інших європейських держав, прикладах з класики української літератури тощо. Однією з головних причин пані Оксана вважає відчуття сорому – за власну державу, за брудний неприбраний сніг на вулицях міста, за відсутність обігрівачів на зупинках та інших благ, давно відомих розвиненим країнам. А головним рецептом від сорому – любов. Любов до певної групи, спільноти безпосередньо пов’язана з асоціюванням себе з цією спільнотою. Так, любов до власної держави передбачає ідентифікацію себе з цієї державою. І якраз тут велику роль грає досвід державності. Адже у повоєнний період багато держав у Європі опинилося в не набагато кращому стані, ніж зараз Україна.

Проте, маючи приблизно такі ж можливості для еміграції, вони не виїжджали так масово. Чому?

Оксана Сироїд бачить відповідь у тому, що громадяни цих країн були впевненими, що зможуть відновити свою країну, і вона знову процвітатиме; а впевненість ця базувалася саме на досвіді державності. Їм вже доводилося опинятися в такому стані раніше, але вони відбудовували все спочатку, а тому були певні, що зможуть зробити це ще раз. Україна здобула незалежність досить недавно. Впродовж тривалих періодів історії наша країна знаходилася під гнітом інших держав, і зараз все ніяк не може відійти від постколоніального синдрому, все сподіваючись, що хтось сильніший збоку зможе допомогти, відбудувати, захистити.

Отже, за словами пані Оксани, ми маємо нарешті поставити питання самим собі: «Чи готові ми себе усвідомлювати настільки, щоби самі брати за себе відповідальність?».

Впродовж зустрічі підіймалося ще багато актуальних політичних, економічних, соціальних питань. Після лекції залишилося достатньо часу, аби кожен охочий міг поставити запитання чи взяти участь у дискусії, чим аудиторія активно скористалася.

А ми пропонуємо до вашої уваги відгуки студентів про зустріч:

Артем Жученко (Політологія, 2 курс):

«Попри те, що пані Сироїд прийшла до людей, які і так усвідомлюють важливість громадської активності і участі в політичному процесі, такі зустрічі надихають, тому що ми знову згадуємо, для чого ми всі вчимося, до чого ми себе готуємо. І ще раз це оформлюється не просто в слова, а й у емоції. Адже тут така камерна, ненапружена атмосфера, і ми відчуваємо себе частиною чогось єдиного, замислюємося над глибокими речами, які наштовхують на те, щоб щось робити. Власне для мене як політолога це, знову ж таки, звернення до якихось базових істин, аксіом, на яких будуються всі інші політичні теорії, програми, потрібні для держави. Ну і звичайно цікаво було дізнаватися деякі факти, які часто не потрапляють до нашої уваги через велику кількість інформації навколо. А тут таке щось окреме вихоплюється і доповнює наш фактаж».

Анастасія Нестеренко (Міжнародні відносини, суспільні комунікації, регіональні студії, 1 курс):

«Я вважаю, що подібні зустрічі здійснюють таку просвітницьку діяльність, яка допомагає розвиватися молоді одночасно в декількох напрямках. Тобто, будучи міжнародником, не треба забувати, що ця галузь тісно пов’язана з політологією, а тому велику роль відіграє те, що відбувається в державі, яка структура політики в нас, щоб знати, що виносити потім вже далі – за кордон нашої держави – на міжнародний рівень. Такі зустрічі завжди проходять у формі лекцій-дискусій і це полегшує сприйняття інформації, і все стає вже не таким важким і заплутаним, як коли це бачиш по телевізору. Тому я вважаю, що це неймовірні речі, які згодом, років через 10, згадуватимеш наче щось легендарне».

Матеріал підготувала Олеся Далебіга, (МП-2, філологія), відділ стратегічного розвитку НаУКМА