Міжнародна наукова конференція «Сила безсилих?»: явище дисидентства у творенні незалежної України» в НаУКМА

 

04 грудня, на конференції, організованій НаУКМА спільно з Всеукраїнським товариством «Меморіал» ім. Василя Стуса, науковці обговорили дисидентство з точки зору персонального виміру руху та впливу на сучасну Україну, а також розглянули можливість створення Центру дослідження дисидентського руху в Україні на базі НаУКМА.

 

 

У проекті Резолюції, оприлюдненому на ресурсі «Громадський простір», йдеться: «Дисиденти зайняли помітне місце у світогляді українського народу. Завдяки їхній самовідданій боротьбі у громадській свідомості поступово ствердилася думка, що український народ має право на самовизначення, створення незалежної держави. З середовища дисидентів вийшло багато видатних особистостей і політиків. Всебічно обговоривши феномен дисидентського руху України, вважаємо за потрібне: по-перше, розглянути можливість створення Центру дослідження дисидентського руху в Україні на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» під керівництвом ректора; по-друге, впровадити науково-педагогічні і методологічні матеріали щодо висвітлення місця, ролі та значення руху опору в Радянському Союзі другої половини XX ст. Третє, відзначити високу мистецьку цінність творчої спадщини дисидентів та сприяти її популяризації».

 

«Сила і величезна моральна перевага українських правозахисників над режимом полягала у тому, що вони не стали підпільниками. Вони підписували документи своїми іменами, відкрило демонстрували легалізм, апелюючи до радянського закону і міжнародних правових документів, підписаних СРСР», – згадав дисидент і український громадський діяч Василь Овсієнко.

 

«Дисиденти не знищили систему. Вони знищили міф про систему», – пояснив під час виступу Йосиф Зісельс, український громадський діяч і дисидент, віце-президент Конгресу національних громад України.

 

Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі, Голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, підкреслив символічність проведення цієї конференції у стінах Києво-Могилянської академії: «Могилянка є духом, серцем, розумом України, символом перемоги історичної правди. У час, коли, здавалося б, навіть пам’ять про неї була стерта, вона знову постала, як символ відродження української високої науки, символ непереможності і відповідальності, символ правди і сили».

 

Андрій Мелешевич, президент НаУКМА, наголосив на «дисидентському» характері Могилянки, яка завжди мала свою, неупереджену думку з приводу найгостріших суспільно-політичних питань, завжди публічно її відстоювала і не боялася конфліктів з владою у відстоюванні правди. «Як правник, дозволю собі потрактувати суть явища дисидентства через термін «особлива думка»: взяти на себе сміливість не погодитися з думкою більшості. Таке рішення «спрямоване у майбутнє», працює на майбутнє, де нестандартна «особлива думка» стає головною. Наші дисиденти творили «особливу думку» в Україні, творили її у часи страшні і сповнені випробувань».

 

Детальніше за посиланням.

Детальний фотозвіт тут.

 

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна