Актуальна стаття політичного філософа, доцента КМА Михайла Мінакова

Деталі

Дата публікації: Вівторок, 23 жовтня 2012, 15:14

Він розмірковує, чому в сьогоднішній Україні немає публічного політичного простору

Вадим Гудима з Громадянського руху ЧЕСНО запитував його (для сайту "Українська правда") про те, як політика впливає на повсякдення життя українців, яку функцію виконують українські партії, і чи лишились у суспільства важелі впливу на політичні еліти.

Зокрема, Михайло висновував:" Просто неймовірно, як за 21 рік вдалося втратити усі можливості, які дарувала доля разом з незалежністю. Радянський спадок, що дістався нам такою великою ціною було віддано за безцінь.

Можливість свободи виявилася примарою. І в цьому ми не можемо звинуватити ані царат, ані комуністів, ані іноземних загарбників. Ми самі несемо відповідальність за те, що зробили, що позбавили себе й своїх дітей майбутнього, що ми бідні, говоримо спільною мовою ненависті, і дедалі більше втрачаємо колись наявне вміння домовлятися про спільне благо. І попри те, Україні щастить. Яка б спокуса не була, ми не вбивали одне одного. Як би не виявляли в мові ненависть одне до одного, ми не переходимо межу, за якою братовбивство. Щось ще нас стримує.

Це щось – суспільний досвід, таємне знання постгеноцидного, постоталітарного, посткомуністичного суспільства, після кількох страшенних воєн, суспільства, в якого травм – на кілька народів. Це старе знання, що дозволяло і, можливо, дозволить ще якийсь час виживати.

Але якщо ми хочемо відсвяткувати, скажімо, 50-річчя незалежності, то слід створювати нові правила спільного життя – україно- та російськокультурних, еліт і посполитих, киян і провінціалів, містян і селян, власників і наймитів, православних і православних."