Російська культура як засіб масового ураження: дискусія у книгарні «Сенс»
- Деталі
- Дата публікації: П'ятниця, 15 травня 2026, 17:56
Як російська культура впливає на світове сприйняття росії? Чому масова культура може ставати інструментом пропаганди? У книгарні «Сенс» відбулася дискусія «Російська культура як засіб масового ураження», присвячена механізмам імперської експансії та поширенню колоніальних наративів.
Участь у події взяли президент НаУКМА Сергій Квіт, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри літературознавства ім. Володимира Моренця НаУКМА Віра Агеєва, літературознавець, публіцист, кандидат філологічних наук, доцент ДДПУ Олег Баган, філософ, есеїст, президент Українського ПЕН, викладач НаУКМА Володимир Єрмоленко, а також кандидат філологічних наук, завідувач кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій КНУ Олександр Бондаренко. Модерував подію Максим Яковлєв — кандидат політичних наук, доцент, директор Школи політичної аналітики, завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА.
Під час дискусії учасники аналізували, як російська культура й література десятиліттями працювали як засіб «м’якої сили», впливаючи на міжнародне сприйняття Росії та підтримуючи колоніальні практики. Окрему увагу приділили тому, як інструментами ідеології стають не лише класичні тексти, а й сучасна масова культура — зокрема серіали, популярний контент і популярні образи в медіа.
«Щоб ефективно протидіяти російській культурі, потрібно більше вивчати свою і розвінчувати міфи щодо потужного впливу російської культури на українську. Якщо подивитися на біографії українських письменників радянського періоду, часто складається враження, ніби вони надихалися виключно російськими авторами. Насправді ж українську культуру десятиліттями вписували в російський контекст, відсуваючи власну традицію на другий план», — наголосила Віра Агеєва.
Учасники також говорили про необхідність переосмислення підходів до вивчення російської культури в безпековому та геополітичному контекстах, а також про важливість дослідження механізмів культурного тиску для формування стратегій протидії.
«Наші класики та інтелектуали осмислювали себе у світовому контексті, виходячи за межі національного. Саме ця здатність мислити глобально є точкою сили та опори для нас. Водночас Росія протягом століть будувала імперський проєкт, у якому культура ставала інструментом впливу та домінування. Тому сьогодні важливо не лише досліджувати ці механізми, а й формувати власний глобальний голос», — зазначив Володимир Єрмоленко.
Дякуємо всім учасникам і гостям за глибоку та важливу розмову про пам’ять, ідентичність і механізми, які продовжують формувати наше сприйняття світу.
Світлина Олександри Глибовець