Ресурси та сервіси
Підготовку наукових кадрів в галузі філософії в НаУКМА розпочато ще у 1998р. Освітньо-наукову програму підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю 033«Філософія» в НаУКМА розроблено в 2016 р. з урахуванням сучасних запитів суспільства
|
Всі силабуси курсів розміщені на платформі е-навчання DistEdu (лінк наhttps://distedu.ukma.edu.ua/)
|
|||
|
Цикл загальної підготовки Дисципліни науково-теоретичної підготовки |
|||
|
Логіка, методологія та етика наукового дослідження 4 кредити ECTS Викладач: Т.В.Лютий, доктор філософських наук, доцент 4 кредити ECTS
Анотація курсу: Вивчення цієї дисципліни передбачає розгляд засадничих світоглядних проблем сучасної науки, ознайомлення з ключовими методологічними проблемами науки, виокремлення глобальних тенденцій у трансформації наукової картини світу та визначення провідних функцій науки в житті суспільства. Аспіранти зможуть виокремити ціннісні й етичні засади наукової діяльності та принципи формування професійної етики вченого.Шляхом порівняльного аналізу критеріїв науковості аспіранти зможуть досягти розуміння ролі науки в розвиткові цивілізації, набудуть здатності кваліфікувати напрями власних дослідницьких проєктів у контексті розвитку науки та цивілізації. Під історичним кутом зору аналізуватимуться системи цінностей, на які орієнтуються вчені, визначатиметься роль ідеології та міфів в історії науки. Окрема увага приділятиметься навичкам ведення міждисциплінарного діалогу на засадах науковості та толерантності, умінню формулювати переконливі аргументи на підтвердження наукових гіпотез.
Дисципліни науково-практичної підготовки
Цифрова наука та інформаційна грамотність 3 кредити ECTS Викладачі: Ярошенко Т.О., канд.істор.наук, доцент; Чуканова С.О., канд.пед.наук Анотація курсу: Курс призначений для ознайомлення аспірантів НаУКМА з основними складовими наукової комунікації, новітніми трендами та технологіями в цій галузі, способами ефективної роботи з інформацією, управління даними дослідження, отримання відповідних цифрових дослідницьких навичок. За результатами навчання аспіранти матимуть змогу розуміти, як відбувається сучасна наукова комунікація; яким чином відкритий доступ, відкрита наука, відкриті ліцензії, управління даними досліджень впливають на цикл наукового дослідження, зокрема, у поширенні та збереженні результатів дослідження; вмітимуть застосовувати сучасні практики та пошукові техніки для роботи з науковими джерелами, використовувати універсальні та спеціалізовані інформаційні ресурси, сучасні веб-застосунки для різних етапів дослідження.
Викладання в системі вищої освіти 2 кредити ECTS Викладачі: І.М.Бушай, доктор психологічних наук, професор Криворучка Людмила Дмитрівна, кандидат філософських наук
Анотація курсу: Основне завдання курсу – сформувати розуміння системи вищої освіти і принципів законодавчого регулювання сучасної освітньої практики, тенденцій розвитку Європейського простору вищої освіти, вимог Болонського процесу. Аспіранти ознайомляться з освітніми стандартами (за фахом) і нормативним змістом підготовки здобувачів вищої освіти різних рівнів, рекомендаціями щодо моделювання процесу викладання і навчання у відповідності до очікуваних навчальних результатів.
|
|||
|
Практика викладання фахових дисциплін |
|
|
|
|
3 кредити ECTS Викладач: В.І. Менжулін, доктор філософських наук, професор
Анотація: Курс спрямований на формування навичок студентоцентрованого викладання і здатності моделювати навчальні події та форми аудиторної роботи у відповідності до визначених навчальних результатів. Аспіранти розвинуть навички викладання філософських дисциплін (в рамках навчального плану підготовки студентів бакалаврської та магістерської програм НаУКМА за спеціальністю 033 Філософія), вміння моделювати навчальні події і взаємодіяти зі студентами в аудиторії під час проведення занять, апробують поєднання аудиторного і дистанційного навчання, уміння застосовувати форми оцінювання результатів навчання, а також здатність налагоджувати комунікацію і вирішувати проблемні ситуації під час проведення занять, діяти толерантно і демонструвати принципи академічної доброчесності та високої академічної культури. Ознайомлення з особливостями проведення занять за фаховим спрямуванням сприятиме формуванню у аспірантів власної викладацької стратегії та поглибленню знань щодо організації навчання за фахом. Колегіальне оцінювання і само-оцінювання результатів навчання сприятиме розумінню напрямків подальшого розвитку власних викладацьких компетентностей.
|
|
||
|
Дисципліни мовної підготовки
Культура наукової мови 2 кредити ECTS Викладач: Ясакова Н.Ю., доктор філологічних наук, доцент Анотація: Курс подає відомості про особливості мовної організації наукових текстів різних жанрів і формує потрібну сучасному науковцеві комунікативну компетенцію. Уміння висловлюватись точно, лаконічно, відповідно до мовних норм і норм академічної доброчесності формується у процесі мовного аналізу наукових текстів різної тематики та жанрової належності, завдяки редагуванню текстів з власної або спорідненої галузей у групах, а також під час написання та редагування власної наукової статті. Презентація результатів наукового дослідження на підсумковій науковій конференції формує навички спілкування з аудиторією, відповіді на питання та критичні зауваження
Advanced English for Academic Communication -1 8 кредитів ECTS Викладач: Василенко І.В,, кандидат філологічних наук, доцент Анотація: Курс покликаний сформувати навички, які дозволять аспірантам вільно комунікувати з міжнародною науковою спільнотою, представляючи свої дослідження в письмовому та усному вигляді. Одним із завдань курсу є поглиблення навичок критичного аналізу англомовної наукової літератури і оволодіння необхідною граматикою та спеціалізованою лексикою для ефективної і структурованої підготовки огляду літератури (literature review).
Аспіранти зможуть практично оволодіти мовними навичками для підготовки ефективної письмової заявки для участі у міжнародних наукових конференціях (conference proposal, conference abstract) і постерної презентації, покращити свої навички мовлення і письма для підготовки різних видів наукових презентацій (в тому числі короткої презентації – flash presentation), коментуванню даних, відповіді на питання, участі у груповому обговоренні (panel discussion), окрема увага приділятиметься також поведінковим стратегіям під час усних виступів (oral presentation skills).Індивідуальні завдання, підготовані аспірантами, будуть представлені під час підсумкової звітної конференції A LINEA.
Advanced English for Academic Communication -2 4 кредити ECTS Викладач: Мазін Д.М., кандидат філологічних наук, доцент. Анотація: Курс має на меті набуття навичок для підготовки статті для публікації у міжнародному журналі, оволодіти алгоритмом розробки основних елементів наукової статті із використанням необхідного лексичного і граматичного матеріалу за тематикою дослідження.За результатами курсу студенти зможуть коректно і переконливо представляти результати своїх наукових досліджень англійською мовою.
Цикл професійної підготовки
Розробка дисертаційного проекту 3 кредити ECTS Викладач: Ткачук М.Л., доктор філософських наук, професор Анотація: Курс передбачає ознайомлення аспірантів із чинними нормативними документами та вимогами, що регламентують підготовку і захист дисертаційних робіт у галузі гуманітарних наук в Україні, дотримання етичних норм і правил академічної доброчесності здобувачами наукових ступенів на всіх етапах виконання досліджень. Заняття спрямовані на методологічну, методичну і практичну підготовку аспірантів до здійснення дисертаційного дослідження та викладу його результатів, зокрема до визначення стану наукової розробки теми, загального задуму дослідження, його мети і завдань, теоретико-методологічних засад, джерельної бази, структури та основних етапів. Основним очікуваним результатом курсу є підготовка аспірантами індивідуальних дисертаційних проєктів за затвердженими темами. Курс читається в інтерактивному форматі і зорієнтований на реалізацію індивідуальних дослідницьких зацікавлень та досліджень за тематикою дисертаційних робіт кожного аспіранта (студентоцентрований підхід). Аспіранти здійснюють систематичну підготовку складових дисертаційного проєкту у формі індивідуальних письмових завдань, рецензують виконані завдання колег і беруть участь у їхньому колективному обговоренні (peer assessment). Іспит проходить у формі публічного захисту аспірантами підготовлених протягом курсу дисертаційних проєктів за затвердженими темами.
Аспірантський дослідницький семінар 4 кредити ECTS Викладач: Бондаревська І.А., доктор філософських наук, професор Анотація: Семінар передбачає створення навчально-наукової дослідницької групи, робота в якій допоможе аспірантам здійснювати дисертаційні дослідження на належному рівні та у відповідності до визначених планів і термінів виконання. Семінар проводиться на 1–2 році навчання, орієнтований на індивідуальні наукові інтереси кожного аспіранта (студентоцентрований підхід) і передбачає проведення занять в інтерактивному форматі. Від учасників семінару вимагається систематично представляти проміжні результати своїх досліджень. Участь у семінарі передбачає практичне опанування аспірантами навичок наукового дослідження та презентації його результатів, ведення наукової дискусії, здійснення фахової комунікації, засвоєння етичних норм та дотримання академічних стандартів професійної філософської діяльності.
Філософія в сучасному світі: напрями, тенденції, перспективи 4 кредити ECTS Викладач: Менжулін В.І., доктор філософських наук, професор Анотація: Курс проводиться в інтерактивній формі (студентоцентрований підхід) – як дослідницький семінар, який передбачає визначення актуальних проблем, провідних концептів, дискурсів, напрямів сучасної світової філософії, виокремлення основних тенденцій та перспектив у її розвитку, вдосконалення навичок використання її термінологічно-поняттєвого апарату та дослідницьких стратегій. У рамках курсу враховується розмаїття сучасної світової філософії і досліджується досвід як англомовної, так і континентальної, філософських традицій, зокрема таких їхніх напрямів, як аналітична філософія, постпозитивізм, неопрагматизм, геременевтично-феноменологічна філософія, постструктуралізм тощо. |
|||