Лабораторія «Моделювання природних та природно-техногенних ризиків» (МПТР)

Спільна Лабораторія «Моделювання природних та природно-техногенних ризиків» (МПТР) створена у 2021 році в такому складі:

• науково-дослідна лабораторія «Теоретичної і прикладної геофізики» Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – НДЛ ТПГФ КНУ);
• науково-дослідна лабораторія «Науки про Землю» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (далі – НДЛ «Науки про Землю» НаУКМА);
• науково-дослідний центр цивільного захисту Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (далі – НДЦ ЦЗ ІДУ НД ЦЗ).

• Науково-дослідна лабораторія «Радіаційної екології» Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України (далі - НДЛ РЕ ІПБ АЕС).
• Центр колективного користування магнітометричною апаратурою та Національна сейсмологічна мережа  Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України (далі – ЦККМА та НСМ ІГФ).

Метою діяльності спільної лабораторії є моделювання природних та природно-техногенних ризиків, надзвичайних ситуацій, запобігання їх розвитку, удосконалення системи цивільного захисту в Україні, прогнозування впливу сучасних технологій природокористування на об'єкти критичної інфраструктури.

Завданнями лабораторії є розробка шляхів комплексного, міжнаукового та міждисциплінарного вирішення низки тісно взаємозв’язаних проблем наук про Землю – від фундаментальних (еволюція континентальної земної кори, її магматичних систем та осадових басейнів, формування стратегічно важливих покладів вуглеводнів та рудних родовищ) до актуальних прикладних напрямків (моніторинг ризиків природокористування, створення нових конкурентно-спроможних інноваційних технологій у сфері цивільного захисту, збереження екологічного балансу довкілля з урахуванням змін клімату, збільшення антропогенного навантаження), що у сукупності сприятиме вирішенню завдання – підвищення рівня національної безпеки України.

До основних завдань лабораторії віднесено:

• моніторинг та оцінювання загальних ризиків природокористування;
• розробка раціонального комплексу методів прогнозування впливу природних та природно-техногенних процесів (зокрема, землетрусів та їх наслідків) на урбанізовані території,  територіальні та аквальні комплекси, родючі ґрунти, підземну гідросферу, річкові системи та об’єкти критичної інфраструктури;
• визначення екологічних наслідків розробки родовищ;
• прогнозування та пошук корисних копалин;
• розробка сучасних інформаційних технологій для моніторингу надзвичайних ситуацій та пожеж, з використанням, зокрема супутникових даних;
• збереження екологічного балансу довкілля, а також фінансової стабільності держави з урахуванням змін клімату, збільшення антропогенного навантаження, наявності небезпечних геологічних процесів, несприятливих соціально-економічних явищ.