v musei

Фрагмент східного фасаду. Сучасний вигляд
Фрагмент східного фасаду. Сучасний вигляд
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку влітку
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку влітку
Студентський performance
Студентський performance
Будинок ігумена Братського монастіря в очікуванні реставрації після передачі на баланс НаУКМА
Будинок ігумена Братського монастіря в очікуванні реставрації після передачі на баланс НаУКМА
Студентський performance біля
Студентський performance біля "нового" академічного корпусу.
Західний фасад
Західний фасад
Cонячний годинник
Cонячний годинник
Вигляд відновлений за гравюрою 1706 р.
Вигляд відновлений за гравюрою 1706 р.
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Західний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Західний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
"Новий корпус"
3-й корпус НаУКМА. Сучасний вигляд
3-й корпус НаУКМА. Сучасний вигляд
Центральна частина з ганком
Центральна частина з ганком
Охоронна дошка № 15/8
Охоронна дошка № 15/8
З північного кута
З північного кута
Панорама 1840 року.
Панорама 1840 року.
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Східний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Східний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
Перед реставрацією. Північний фасад.
Перед реставрацією. Північний фасад.
Кресленник здвінниці Ковніра 1750-х (?) років
Кресленник здвінниці Ковніра 1750-х (?) років
Новий академічний корпус
Новий академічний корпус
Частина північного фасаду
Частина північного фасаду
Північнимй кут
Північнимй кут
Північно-західна сторона. Фотографія 1860-х років
Північно-західна сторона. Фотографія 1860-х років
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку глибокої осені
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку глибокої осені
Звінниця на панорамі 1840-го року
Звінниця на панорамі 1840-го року
Сучасний вигляд
Сучасний вигляд
Вид на південний (дворовий) фасад будинку
Вид на південний (дворовий) фасад будинку
Частина внутрішнього двору
Частина внутрішнього двору
Західний кут
Західний кут
Північно - західна сторона. Сучаний вигляд
Північно - західна сторона. Сучаний вигляд
Поштова листівка початку 20-го століття
Поштова листівка початку 20-го століття
Західний (дворовий) фасад
Західний (дворовий) фасад
Південно-східна частина будинку
Південно-східна частина будинку
Частина північного (дворового) фасаду
Частина північного (дворового) фасаду
Південний годинник
Південний годинник
Північний фасад з воротами. Сучасний вигляд.
Північний фасад з воротами. Сучасний вигляд.
Фото 80-х років 20-го століття
Фото 80-х років 20-го століття
Внутрішній двір
Внутрішній двір
Фрагмент східного фасаду з куполом Благовіщенської конгрегаційної церкви
Фрагмент східного фасаду з куполом Благовіщенської конгрегаційної церкви
Макет одного з проектів реконструкції
Макет одного з проектів реконструкції
Північний фасад
Північний фасад
Західний годинник
Західний годинник
Вигляд східного фасаду з відкритою галереєю другого поверху. Гравюра 1730 року
Вигляд східного фасаду з відкритою галереєю другого поверху. Гравюра 1730 року
Вид Подолу з домінантою Ковнірівської дзвінниці. Фото початку 20-го століття
Вид Подолу з домінантою Ковнірівської дзвінниці. Фото початку 20-го століття
Західні ворота біля просфірні
Західні ворота біля просфірні
Західний годинник
Західний годинник
Кресленник південного фасаду 1730-1740 років
Кресленник південного фасаду 1730-1740 років
Так виглядав корпус 1992 року
Так виглядав корпус 1992 року
Західний фасад з воротами
Західний фасад з воротами
Сучасний вигляд східного фасаду.
Сучасний вигляд східного фасаду.
Фото 2002 року
Фото 2002 року
Західний фасад з прибудовою
Західний фасад з прибудовою
Північний кут
Північний кут
Кресленник південного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Кресленник південного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Північно-західна частина фасаду
Північно-західна частина фасаду
Північний годинник.
Північний годинник.
Східний фасад. Сучасний вигляд.
Східний фасад. Сучасний вигляд.
Сучасний вигляд
Сучасний вигляд
Східний годинник.
Східний годинник.
Креслення північного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Креслення північного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Південно-східна частина фасаду
Південно-східна частина фасаду
img_7886
img_7886
Фрагмент східного фасаду.
Фрагмент східного фасаду.
Південний (дворовий) фасад
Південний (дворовий) фасад
img_7888
img_7888
Сучаний вигляд західного фасаду
Сучаний вигляд західного фасаду
Внутрішній двір. Сучасний вигляд.
Внутрішній двір. Сучасний вигляд.
img_7990a
img_7990a
img_7991a
img_7991a
img_7994a
img_7994a
Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 49

Григорович-Барський Іван Григорович

- архітектор

Григорович-Барський Іван Григорович (1713, м. Київ - 10.09.1791, там само)

Син київського міщанина Григорія Григоровича, брат відомого мандрівника В. Григоровича-Барського.

Навчався у КМА в середині 1720-х - на початку 1730-х рр.

Служив депутатом Київського магістрату, пізніше лавником, райцею, відповідав за садибні межі, запобігаючи пожежам, що входило до обов'язків міського архітектора.

Г.-Б. - творець оригінальних типів культових та світових споруд у Києві та інших містах України. Серед них - міський водогін на Подолі з павільйоном-фонтаном "Феліцітал", пізніше відомий як "Лев" чи "Самсон" (1748 - 49. не зберігся, відновлений 1982 р.). Після спорудження "Самсона" Г.-Б. почав одержувати замовлення на будівництво церков, дзвіниць і громадських споруд - житлових будинків, келій тощо. Зокрема, ним збудована 1760 року надбрамна церква з дзвіницею та інші споруди Київського Кирилівського монастиря (збереглася лише частина муру з наріжною вежею, решту знищено у 30-ті рр. XX ст.);

Київська Покровська церква (1766-72);

центрична однобанна церква Миколи Набережного (1772-75);

магістратська хлібна крамниця па Подолі (зерносховище, 60-ті рр. XVIII ст.);

Гостиний двір (1778, відреставровано у 1980-х рр.);

одноповерховий дерев'яний будинок бурси КМА, а після пожежі на його фундаменті - кам'яна бурса (1778);

дзвіниця Київської Дмитріївської, або Костянтина та Олени, церкви (1757).

Вірогідно, ним складено проекти дзвіниць на Дальніх (1754-61) та Ближніх (1759-62) печерах Києво-Печерської Лаври.

Перебудовано Трапезну Київського Софійського монастиря (1760-ті рр.) та Маріїнський палац (1776).

Складено проект келій (1766) Київського Межигірського монастиря (не збереглися),

Преображенної церкви та дзвіниці (1767-71) у Золотоноському Красногірському монастирі.

Разом з архітектором А. В. Квасовим працював над створенням (виконав скульптурне оформлення) Козелецького Різдвобогородицького собору (1752 - 63) та дзвіниці. Там же збудував будинок полкової канцелярії (1756-60).

Для творчості Г.-Б характерні композиційні прийоми: мальовнича пластика фасадів, рослинні орнаменти в декорі. Будучи найпослідовнішим представником українського бароко, перейшов до зведення церковних споруд з рисами, властивими класицизмові (церква Миколи Набережного у Києві на Подолі).

Г.-Б. пройшов свій шлях від бароко до класицизму і в історію культури України увійшов як архітектор-новатор. Відомий і як промисловець, який успішно торгував разом з синами у своїй крамниці на Подолі.

Збереглася епітафія, складена Г.-Б. на випадок своєї смерті: "Зде положено тіло киевского міщанина райцы Івана Григоровича-Барського (брата родного монаха Василія Григоровича-Барського, странствовавшего по разным землям й святым местам й описавшего в книгу все виденное), сей же брат его трудившийся в разных сооружениях, воду провел в различніе места, в городе сем от различных источников спод гор, а потом строил камения церкви, колокольні і покои. Первую зділав у Кириловским монастирі, звоницею, й брамою й погребами. Церков Покровскую й Набережно-Никольскую. У Козельці церков штукатуриею украшал й тынковал, й колокольню вновь построил у Золотоношском Красногорскім монастирі, церков, колокольні у Петропавловском монастирі, у Соборноуспенском монастирі з церквою, еще магазейн городской, й гостиной дом, жилые покои греческому монастиру й Юрию Дранчеву, реперовав Воскресенскую й Успенскую, у Межигорському монастирі келій, а сего 1785 умре, зде погребен... мая числа которому будет вечное упокоение".

У тексті епітафії пропущено число поховання. Мабуть, будівничий переживав тоді кризу або тяжко хворів. Проте помер він на шість років пізніше - 10.09.1791.

Про те, що, склавши епітафію, автор її жив і працював далі, свідчать документи: у грудні 1784 він їздив до Житомира, щоб підтвердити своє шляхетське походження, і 1787 подав папери до Київського магістрату, який 1787 визнав його шляхетський стан. У метричному зошиті за 1791 знайдено науковцем Л Проценко свідоцтво про те, що "преставився Іван Григорович-Барский, прежде смерти исповіди й святьіх тайн удостоин... Погребен священником Іосифом Сементовским сборне почину христианску... літ 78".

 

За матеріалами енциклопедичного довідника
"Києво-Могилянська aкадемія в іменах XVII-XVIII ст."

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна