Юлія Бернацька: «Успіху в науці завжди досягають ті, хто має справжню зацікавленість в пізнанні світу»

Деталі

Дата публікації: Понеділок, 14 липня 2014, 14:19

Повноцінно працювати у галузі сучасної фізики, не маючи повної вищої освіти, просто неможливо.

Чотири роки бакалаврської програми знайомлять із досягненнями фізики від початку 17-го до середини 20-го століття – це частина фізики, яка вважається усталеною і непорушною. Далі починається фізична наука, яка знаходиться у розвитку. Окрім фізики, за цей час потрібно опанувати і математику, без якої фізичне пізнання світу було б неможливим. І весь цей об’єм матеріалу студенти засвоюють протягом чотирьох років навчання на бакалавраті. І це не тільки в нас – так побудований стандарт освіти в галузі фізики в усьому світі. Магістратура виводить на передній край науки, знайомлячи із тими галузями, де активно ведуться наукові дослідження.

Навчання на спеціальності «фізика» в Могилянці орієнтоване на входження в науку.

З наукою ми знайомимо студентів ще у бакалавраті – з третього року навчання розподіляємо студентів по наукових установах фізичного профілю м. Києва, із якими ми підтримуємо тісні стосунки і в яких маємо добре реноме завдяки позиції кафедри, орієнтованій на співпрацю, і нашим випускникам, які там працюють. У наукових інститутах студенти виконують спочатку курсову, а потім кваліфікаційну бакалаврську роботу. Важливо, що молоді люди спілкуються з науковцями, спостерігають за проведенням наукових досліджень. Там є своя атмосфера, і нею треба наповнитись, щоб рухатись в науці.

Магістратура – це можливість зробити свою власну наукову роботу, почати по-справжньому працювати. Студент-магістр, який вже знайшов себе в науці, як правило, стає співробітником якогось наукового інституту м. Києва. Чимало наших студентів шукають позиції PhD в університетах Європи і продовжують свою кар’єру за кордоном.

Політика кафедри полягає у залученні до викладання провідних фахівців у тих галузях, які активно розвиваються у світі.

На магістерській програмі викладають активні науковці. У нас вони працюють за сумісництвом, а основна їх робота – в науково-дослідних інститутах. Вони приходять до нас, щоб передати молодому поколінню свої знання, залучити їх до роботи у своїх галузях. Для студентів – це можливість дістати знання «з перших рук» і почати працювати у справжній науці.

Думаю, не буде перебільшенням сказати, що такого немає в інших університетах м. Києва. Там нерідко буває, що до кінця навчання студент так і не доторкнувся до справжньої науки.

Окрему увагу я хочу приділити нашому викладацькому складу, якому може позаздрити будь-який європейський університет і яким ми надзвичайно пишаємось. Такий колектив підібрав наш улюблений завідувач кафедри, професор Петро Іванович Голод, який пішов з життя на початку цього року. Завдяки його професіоналізму та високим моральним якостям ми маємо колектив, який працює не за гроші, а для майбутнього покоління.

Кожен наш викладач – це видатна особистість.

Я почну з двох фундаментальних галузей теоретичної фізики, без яких неможлива сучасна освіта фізика-теоретика. Це теорія твердого тіла і квантова теорія поля.

Теорію твердого тіла та попередню важливу дисципліну Квантову теорію багаточастинкових систем, яка вибудовує місток між квантовою механікою і теорією твердого тіла, викладає заслужений працівник освіти України професор Ігор Павлович Пінкевич. Його фах – теорія твердого тіла, він має підручник «Теорія твердого тіла» (2006) у співавторстві з відомим науковцем Володимиром Йосиповичем Сугаковим. Ігор Павлович неперевершено викладає. Він пояснює складні речі просто і послідовно, так що конспекти, записані за ним, варті підручника. Водночас він активно займається наукою, вивчаючи оптичні та плазмонні ефекти у рідкокристалічних системах з наночастинками, співпрацюючи як теоретик із рядом експериментальних центрів у Великобританії та США. Ігор Павлович тривалий час обіймав посаду завідувача кафедри теоретичної фізики в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, а зараз є керівником магістерської програми в нашому університеті, отже, має величезний досвід виховання молодого покоління, саме фізиків теоретиків. Його поради дуже цінні для мене.

Квантову теорію поля, в її широкому контексті, – тому дисципліна має назву "Квантова електродинаміка та неабелеві калібрувальні теорії поля" – викладає професор Валерій Павлович Гусинін, член-кореспондент академії наук НАН України, завідувач відділу астрофізики та елементарних частинок Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Ця людина знана у світі, має в теоретичній фізиці найвищий рейтинг цитування в Україні, його досягненнями є дослідження механізмів динамічного порушення симетрії у фізиці фундаментальних взаємодій, відкриття явища магнітного каталізу, передбачення аномального магнітного квантового ефекта Хола в графені. Нагороджений Державною премією України в 2006 році.

Серед галузей, які активно розвиваються в сучасному світі фізичної науки, маємо такі.

Фізику конденсованих середовищ викладає професор Богдан Іванович Лев, член-кореспондент академії наук НАН України, завідувач відділу синергетики Інституту теоретичної фізики. Він плідно працював у фізиці рідких кристалів, став засновником нового напряму — фізики колоїдних рідких кристалів. Вагомі результати Богдан Іванович має в статистичній фізиці – отримав до того невідомі аналітичні розв’язки для досить важливих задач – ці результати ввійшли в його монографію «Окремі питання статистичної фізики конденсованих систем» (2008).

Іще одну молоду і перспективну галузь теоретичної фізики – квантову оптику – представляє провідний науковий співробітник відділу теоретичної фізики Інституту фізики НАН Олександр Олександрович Чумак. По матеріалах спеціалізованого курсу, який він викладає в Могилянці, видано навчальний посібник «Квантова оптика» (2008).

Кафедра фізико-математичних наук НаУКМА підтримує тісні зв’язки з науковим центром DESY (Німецький електронний синхротрон), через який студенти долучаються до участі в сучасних експериментальних проектах у фізиці високих енергій, зокрема, Belle2 в Японії, CLIC та ATLAS в ЦЕРНі, FCAL в Німеччині, LAL у Франції, а також Fermilab в США. Відповідно, читаються дисципліни, які знайомлять майбутніх науковців з фізикою плазми і фізикою високих енергій.

Основи фізики плазми викладає професор Юрій Володимирович Яковенко, провідний науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України, який працює у відділі теорії ядерного синтезу.

Про актуальні проблеми фізики високих енергій розповідає молодий науковець Артем Івашко, співробітник Інституту теоретичної фізики ім. Лоренца в Лейдені, який приїздить у Київ під час могилянського літнього семестра.

Для тих, хто полюбляє математичні методи, викладається "Теорія інтегрований систем" – галузь, яка знаходиться на межі теоретичної і математичної фізики. Вона бурхливо розвивається вже протягом половини століття та інтерес до неї не вщухає, оскільки моделі, які вона вивчає, є універсальними – виявляється, що одне й те саме рівняння може описувати хвилі на мілкій воді, збурення у холодній плазмі, оптичні солітони, через які реалізується ефект самоіндукованої прозорості в оптичних середовищах. Мова йде про рівняння Кортевега–де Вріза. Це і ряд інших рівнянь мають унікальні математичні властивості, які дозволяють ров’язувати їх аналітично. Петро Іванович Голод був фахівцем у цій галузі, і я маю намір продовжувати і розвивати цю тематику. Зокрема, 30 липня-1 серпня 2014 в стінах Києво-Могилянської академії проходитиме міжнародний науковий семінар «Алгебраїчні криві з симетріями, їх якобіани та інтегровні динамічні системи», який збере відомих представників цього напрямку.

Цього року ми залучили до викладання ще одну непересічну особистість – фахівця в галузі нанофізики поверхонь професора Олександра Анатолійовича Марченка, члена-кореспондента академії наук НАН України, завідувача відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України. Він вивів експеримент по дослідженню атомних поверхонь на еталонний рівень. Це не лише майстерність у знятті експозиції електронним скануючим чи атомно-силовим мікроскопами, це глибоке розуміння процесу вимірювання, що дозволяє виявити велику кількість артефактів, які виникають у цій експериментальній галузі.

Опановувати фізику складно.

Це справа не для лінивих. Хто хоче менше напружуватись і більше заробляти, тим бажаю шукати інші шляхи. Успіху в науці, як правило, досягають ті, хто має справжню зацікавленість в пізнанні світу. І як це завжди буває, кар’єра прикладається.

Семен Єсилевський (випускник 2002р.) захистив докторську дисертацію, працює провідним науковим співробітником у відділі фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України. Роман Лутчин (випускник 2002 р.) робив ступінь PhD в університеті Мінесоти (США), працював на програмі постдока в Університеті Меріленда (США), працює в науковому підрозділі корпорації Майкрософт, втілюючи в життя ідею квантового комп’ютера. Семен Тригубенко і Тетяна Богдан (випускники 2002 р.) захистили PhD і працювали на програмі постдока в Університеті Кембріджа (Великобританія).

Зараз п`ятеро наших випускників навчаються на програмах PhD в DESY, і троє випускники магістерської програми цього року мають там запрошення на PhD. Іще троє студенти виконують там наукові роботи і двоє бакалаврів включаються у роботу.

Наші випускники продовжують навчання і роботу в Інститутах фізики, теоретичної фізики, фізики напівпровідників, ядерних досліджень НАН України, Max Planck Institute of Colloids and Interfaces, University Medical Center Freiburg (Germany), Ludwig-Maximilians University Munich, Industrial Mathematics Institute, Johannes Kepler University Linz, Austria, Postdoc, Material and Process Simulations, University of Bayreuth, Bavaria, Germany, University of Torino, Italy, Chalmers University of Technology.

Не треба думати, що для успішної роботи у фізиці людина має бути надзвичайно талановита.

Успіху завжди досягають ті, хто на початку мав слабкі знання, але проявив наполегливість і старанність. Ми маємо багато таких прикладів.

Хай Вам щастить!