Мічіо Каку: Наука як причина багатства

Деталі

Дата публікації: Вівторок, 04 червня 2013, 13:07

В Могилянці періодично відбуваються зустрічі з відомими особистостями. Нещодавно Києво-Могилянську академію відвідав всесвітньовідомий фізик Мачіо Каку з публічною лекцією-прогнозом майбутнього. Він розповів про те, як пов‘язана наука та багатство, якими є причини світових економічних криз та про інші цікаві речі.

Наука і збагачення

Звідки береться багатство? Безумовно, воно виникає завдяки праці  робітників, менеджерів, а також інвесторів. Але, зрештою, першопричиною багатства є наука, хоч ми, здається, про це забули. Як відомо, наука розвивається хвилеподібно: винахід спричиняє хвилю багатства. Дуже часто в результаті утворюється бульбашка на фондовій біржі, а коли вона лускається – виникає економічна криза.

У 1800 р. фізики створили концепцію термодинаміки, вирахували, скільки енергії можна отримати з вугілля, – і це спричинило появу локомотивів, що, в свою чергу, привело до появи фабрик. Так фізики спровокували індустріальну революцію – і першу хвилю збагачення.

Та зрештою гроші опинились на фондовій біржі Лондона. Там вони утворили величезну економічну бульбашку, а коли в 1850 р. вона луснула, відбувся перший крах капіталізму. Катастрофа була настільки відчутною, що породила нову філософію – марксизм.

Друга хвиля багатства була спричинена винаходом електроенергії і шаленої кількості нових продуктів, від електричної лампочки, до автомобілів. Ці гроші потрапили на американський фондовий ринок. На автомобільному та суміжних ринках знову утворилась величезна бульбашка. Луснула вона у 1929 р.

Через 18 років фізики створили лазери, комп’ютери, GPS, інтернет, телекомунікації... Ці нові технології спричинили третю хвилю збагачення, а також третю бульбашку. В США вона мігрувала на ринок нерухомості і луснула в 2008 р.

Якою буде четверта хвиля винаходів? Ми вважаємо, що це буде комбінація біотехнологій, нанотехнологій та штучного інтелекту. Вона забезпечить суспільство багатством і добробутом на наступні 80 років.

Мічіо Каку: "Першопричиною багатства є наука, хоч ми, здається, про це забули"

Про майбутнє комп'ютера

Закон Мура (Moore's law) – один з найважливіших законів в історії людства. Він стверджує, що потужність комп’ютерів подвоюється кожні 80 місяців. Скажімо, коли ви отримуєте музичну листівку на день народження, то всередині її є чіп, за який Гітлер, Сталін, Рузвельт, Черчіль готові були б вбити. А що ми робимо з ним? Викидаємо у сміття. В 1969 р. людина вперше ступила на поверхню місяця. Сьогодні ваш мобільний телефон потужніший, ніж всі космічні програми того періоду.

Згідно з законом Мура, в 2020 р. чіпи будуть коштувати 1 пенні.  Комп’ютери будуть всюди - і ніде. Подивіться на електрику: сьогодні вона розміщується під підлогою, на стіні, на стелі. Вона всюди і ніде. І коли ви вперше заходите в кімнату, то відразу шукаєте вимикач. А слово «електрика» взагалі більше ніхто не вживає. Воно зникло з нашого життя, з нашої мови. Так буде і з комп‘ютерами: років через сім саме слово «комп’ютер» зникне з нашого словника. І ніхто не знатиме, де саме будуть розташовані комп‘ютери, в підлозі, на стелі, на стінах і т.д. Це і є майбутнє комп’ютера. Його доля – зникнути.

Збагачена реальність

Як відомо, Google готується випустити свої революційні окуляри до кінця цього року. Вони будуть здатні розпізнавати обличчя, показувати біографію, перекладати фрази співрозмовника. Скільки разів вам доводилось натикатись на людину, ім’я якої ви не могли згадати? В майбутньому окуляри скажуть вам: «Це ж Джеймс, дурню».

Дуже скоро буде модно носити такі окуляри і постійно бути онлайн: переглядати фільми, вести бізнес… Якщо ж ви не хочете носити окуляри, в майбутньому з‘являться і подібні лінзи. Вони будуть незамінними і для політиків, які з легкістю зможуть читати промови, і для дітей, які грають в онлайн-ігри, і для туристів. В майбутньому ми зможемо завантажувати будь-яку лекцію, будь-яку інформацію, лише моргнувши оком.

В основі концепту таких лінз лежить ідея збагаченої реальності: людина буде здатна бачити безліч інформації в будь-якому місці в будь-який час. Вашими очима зможе бачити і ваш друг. Припустимо, ваш чоловік постійно купує не ті продукти в магазині. В майбутньому він зможе бачити, що стоїть перед вашими очима вдома. А ви - що стоїть перед його очима на полицях в магазині. Отже, наше майбутнє буде значно приємнішим!

Мічіо Каку: "Діджиталізації вже не можна уникнути"

Діджиталізація: оцифроване все

В недалекому майбутньому  гроші будуть оцифровані. І вам буде достатньо побачити товар, вказати на нього і клацнути по клавіатурі мобільного телефону, щоб зробити покупку. Якщо вам потрібен лікар чи юрист, потрібно буде лише вибрати відповідну функцію на телефоні, – і перед вами з’явиться віртуальний консультант. Вже зараз компанія IBM розробляє і тестує подібні технології.

Вже зовсім скоро люди зможуть дивитись фільми з 3D-ефектом без спеціальних окулярів, і кожен глядач зможе віртуально стати головним героєм фільму, який переглядає.

Люди будуть пересуватися на запрограмованих автомобілях без водія. Завдяки інноваційним GPS-системам слово «затори» зникне з нашої мови.

На нас чекає новий спосіб споживання – масова кастомізація. Він дозволить кожній людині отримувати потрібні товари за допомогою 3D-принтерів. Це буде ідеальний капіталізм. Сьогодні капіталізм базується на попиті та пропозиції. Ви ніколи не знаєте напевне, яка справжня ціна обраного вами продукту. Проте в майбутньому ваші лінзи зможуть визначати, хто продає товар найдешевше, в кого він найкращий, який прибуток отримує компанія з цього продукту.

Освіта і медицина також будуть оцифровані. Вже зараз вирощуються тканини та органи людського організму, також їх «друкують» за допомогою 3D-принтерів. Наука наближається до розуміння причин старіння, і скоро можуть з‘явитися ліки від цієї «хвороби».

Діджиталізації вже не можна уникнути. Вона зробить наше життя простішим, товари дешевшими, розширить наш вибір. Таким є наше майбутнє. Не боріться з ним, а скористайтеся всіма перевагами, які воно надає.

Вперше опубліковано на innovations.com.ua

Фото: фотогалерея НаУКМА

Підготувала Ганна Гаврилів,

випускниця ФСНСТ-2012,

співробітниця служби Президента НаУКМА