Як реформувати науку: досвід Польщі для України

Деталі

Дата публікації: П'ятниця, 18 листопада 2016, 16:32

17 листопада 2016 р. у НаУКМА пройшов міжнародний семінар «Науково-освітнє співробітництво в галузі природничих наук між університетом та інститутами Академії наук: досвід Польщі та України».

Могилянка вкотре стала майданчиком для пошуку шляхів реформування науки в Україні, вироблення своєрідної «дорожньої карти» інтеграції науки та освіти. Адже саме НаУКМА став першим університетом країни, де було запроваджено трирівневу систему навчання бакалавр-магістр-доктор, створено Докторську школу, де запрацювали перші в Україні структуровані докторські (PhD) програми західного зразка.

На жаль, у спадок від Радянського Союзу Україні дістався штучний поділ освітньої діяльності, здійснюваної університетами, та науки, котра «прописана» в інститутах Академії наук. Лише з прийняттям нового Закону «Про вищу освіту», до створення та прийняття якого активно долучилися могилянці, ситуація почала поволі змінюватися.

Польща мала аналогічні проблеми, тож має великий досвід інтеграції та співпраці освітніх та дослідницьких установ. Обговоренню польського досвіду та можливостей його застосування в Україні і був присвячений семінар.

Польські гості університету Яцек Кузніцкі (Міжнародний інститут молекулярної та клітинної біології (Варшава)), Цезарій Славінський (Інститут агрофізики ПАН), Юзеф Драбович (Центр молекулярних та високомолекулярних досліджень ПАН та Університет в Ченстохові) на прикладі очолюваних ними інституцій розповідали про налагодження співпраці з університетами. Україна ж робить лише перші кроки у цьому напрямку, і найрезультативніше тут діє Могилянка.

Нагадаємо, НаУКМА цього року підписала угоди про співпрацю з рядом інститутів Національної академії наук України, переважно природничого спрямування. У результаті на базі нашого університету була створена міжінституційна аспірантура НаУКМА та НАНУ, яка цьогоріч набрала перших 15 аспірантів. Можливо, це поки що не така вже й велика цифра, але йдеться про створення прецеденту, своєрідного зразка для наслідування іншими університетами країни.

Відкриваючи семінар, президент НаУКМА Андрій Мелешевич наголосив, що всі освітні інновації незалежної України мали могилянське походження. Крім того, для Могилянки, як класичного університету, природничі науки надзвичайно важливі: «За 25 років діяльності наш університет досяг великих успіхів: ми посідаємо перші-другі позиції у рейтингах підготовки спеціалістів у всіх напрямках, окрім природничих. Тепер черга – за фізиками, хіміками, біологами та екологами. Розвиток факультету природничих наук – наше пріоритетне завдання. Це великий виклик, оскільки вимагає фінансування «з великої літери». І ми наполегливо шукаємо шляхи подолання недофінансування – через грантову діяльність, партнерство з академічними інститутами, центрами, університетами. Цій реформі – переходу до навчання через дослідження – у сучасному світі немає альтернативи».

Директор представництва Польської Академії наук в Києві Генрик Собчук наголосив на численних прикладах успішних науково-освітніх проектів, реалізованих науковцями України та Польщі. За його словами, представництвом було організовано близько 100 конференцій, семінарів, круглих столів, кожен з яких – майданчик для співпраці між дослідниками двох країн. І польські вчені та академічні установи можуть поділитися своїм досвідом щодо реорганізації наукової діяльності в країні.

Почесними учасниками семінару стали колеги з інститутів НАНУ – Ярослав Блюм (директор Інституту харчової біотехнології та геноміки), Олег Кришталь (директор Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця), Ганна Єльська (директор, Інституту молекулярної біології і генетики), Микола Картель (директор Інституту хімії поверхні, академік-секретар відділення хімії НАНУ), Володимир Брей (заст.директора Інституту сорбції та проблем ендоекології), Віталій Прокопенко (в.о.директора Інституту біоколоїдної хімії), Віталій Кальченко (директор Інституту органічної хімії), Сергій Мосякін (директор Інситуту ботаніки ім.М.Г.Холодного), Сергій Попільниченко (Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії) та інші.

Темою розмови на окремій пленарній сесії стали можливості та перспективи співпраці та спільний пошук джерел фінансування наукових та освітніх проектів.

Особливо важливими для НаУКМА тут є два напрямки – розвиток факультету природничих наук та міжінституційної аспірантури НаУКМА та НАНУ. Ці завдання ускладнюються в умовах постійного недофінансування науки. Тому таке «стратегічне об’єднання» наукових установ та університету робить і наукові дослідження, і пошук коштів на них набагато ефективнішим.

Матеріали конференції розміщені в електронному архіві НаУКМА eKMAIR за посиланням.