Віра Вовк стала Почесним доктором НаУКМА
- Деталі
- Дата публікації: Четвер, 20 квітня 2017, 10:45
24 квітня 2017 р., 15:00, Музей НаУКМА (перший поверх)
Рішення про присудження нашій видатній сучасниці звання Почесного доктора Вчена рада НаУКМа прийняла на своєму засіданні у лютому 2017.
Хоч доля судила їй жити на чужині, але все життя в її серці є Україна.
Віра Вовк народилася 1926 року у Бориславі, з 1945 року - в еміграції, нині мешкає у Бразилії.
Студіювала германістику, славістику, музикологію у Тюбінгемському університеті (Німеччина); закінчила університет Ріо-де-Жанейро. Стажувалася у Колумбійському (Нью-Йорк, США) і Мюнхенському (ФРН) університетах, де вивчала порівняльне літературознавство. Отримала науковий ступінь доктора філософії. Професор німецької літератури в Державному Університеті Ріо-де-Жанейро.
Учасниця Нью-Йоркської літературної групи. Пише українською, німецькою і португальською мовами. Перекладає з іспанської, португальської, німецької, англійської, французької, італійської, румунської, македонської, старослов'янської мов на українську.
Відзначена Літературними преміями ім. Івана Франка в Чикаго (1957, 1979, 1982) та Києві (1990); премією Благовість (2000). Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2012), премії «Глодоський скарб» (2013).
Лауреат Шевченківської премії 2008.
Нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня (2003).
Автор 12 збірок поетичних, 7 прозових, 7 видань драматургічних творів, численних перекладів українською творів Ф. Дюрренмата, Ф. Г. Лорки, П. Клоделя та ін.
Активно пропагує українську культуру, мову, красне слово.
Її зв’язок з Батьківщиною не припинявся за будь-яких часів. Вона була цілковито своєю в колі поетів- шістдесятників; зберіглось та чекає на дослідників її численне листування до Ірини Стешенко, Григорія Кочура, Миколи Лукаша, Михайлини Коцюбинської, Василя Стуса, Івана Світличного та багатьох інших — винятковий людський документ і свідчення епохи.
Віра Вовк чимало зробила для того, щоб українська поезія прийшла до читачів південноамериканського (й не тільки) континенту. Ще 1959 року вийшла в її перекладі «Антологія української літератури». В 1966 році вперше зазвучали португальською вірші Ірини Жиленко, Івана Драча, Ліни Костенко, Василя Симоненка та інших. Окремими виданнями з-під її пера з’явилися твори українських класиків — Марка Вовчка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника. А в серії «Писанки» у 90-х вийшов цілий ряд збірок сучасник українських поетів (і прозові твори Валерія Шевчука). До речі, часто видання виходили у світ коштом самої перекладачки.
З часу відродження Києво-Могилянської академії Віра Вовк щороку приїздить до університету, проводить тут творчі зустрічі, лекції, презентації для студентів та викладачів.
З 1997 року Віра Вовк почала передавати свою безцінну книжкову колекцію та архів до НаУКМА. Було створено «Колекцію Віри Вовк», повністю опрацьовану та доступну для всіх дослідників та студентів. Нині колекція нараховує 4366 примірників, з них 347 примірників виокремлені як рідкісні та цінні.
Окрім книжок, Віра Вовк також подарувала Науковій бібліотеці НаУКМА частину свого особистого архіву (його другу частину передано до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України), а також свою філокартичну колекцію – кілька сотень листівок.
У фонді Віри Вовк зберігаються автографи відомих українських діячів науки, культури і церкви – М. Антоновича, В. Барки, І. Костецького, О. Пріцака, З. Лісовської, В. Мороза, Л. Онишкевич, Ю. Соловія, У. Старосольської, М. Француженка, Ю. Шевельова, І. Драча, Л. Костенко, М. Коцюбинської, С. Майданської, Ю. Мушкетика, Світличних, патріарха Йосипа Сліпого, єпископа Мирослава Марусина.