У Могилянці відбулася Перша конференція викладацької майстерності
- Деталі
- Дата публікації: Четвер, 19 липня 2018, 10:12
100 учасників та учасниць (зокрема, 80 – з професорсько-викладацького складу НаУКМА).
14 виступів. 2 презентації від студентів про досвід навчання у КМА. Усе це про конференцію «Розкриваємо викладацьку майстерність Могилянки».
Вона була організована двома ініціативами могилянських випускників – проектом «Профі+» (головний організатор) та Школою професійного розвитку викладачів НаУКМА, засновницями яких є відповідно Валерія Казадарова та Наталія Старинська. Зокрема, як пояснила Валерія Казадарова: «Після року таких Шкіл ми розуміли, що треба виводити це на ширший рівень, об’єднати навколо ідеї підвищення кваліфікації ще більшу кількість викладачів. Тому й виникла ідея організувати таку конференцію. До речі, це традиція, яка характерна для більшості європейських вишів. Тож ми в тренді».
26 червня 2018 р. третій поверх Культурно-мистецького центру перетворився на майданчик для обміну досвіду, спілкування колег з різних факультетів і кафедр, пошуку найоптимальніших рішень.
Конференція складалася з кількох секцій. Тема першої з них – «Keynote: виклики і перспективи викладання у вищій освіті». Виступ Світлани Калашнікової, директора Інституту вищої освіти НАПНУ, дав змогу розглянути українську освіту в європейському контексті. Зокрема, були озвучені ключові тези Паризької міністерської конференції, згадано про тренди (спільні програми, мобільність, цифрові рішення тощо) та пріоритети – інклюзивні (в широкому значенні) та інноваційні підходи. Крім цього, Світлана Калашнікова з допомогою болонської матриці порівняла показники європейської та української освіти, а також відзначила, що в болонському звіті ми виглядаємо непогано, хоч є gaps, наприклад, щодо національних стратегій використання нових технологій у викладанні і навчанні у вищій освіті.
Продовжила конференцію секція на тему «Презентації викладацьких новацій та активностей». У ній Вадим Арістов, Поліна Вакулюк, Наталія Іванова, Маргарита Чабанна, Оксана Харченко представили зміни, уведені у свої курси, та подискутували, яким має бути «поріг розважальності» (термін Вадима Арістова), тобто де варто зменшувати інтерактивність і застосовувати традиційні методи викладання. Також предметом обговорення стало питання, наскільки результативним є впровадження нових методів навчання. На думку Маргарити Чабанної, інтерактивні методи дають змогу засвоїти набагато більше матеріалу, ніж під час звичайних лекцій.
Секція «Тенденції в розвитку освітніх технологій – Могилянка та світ» була спрямована в найближче майбутнє, яке ми творимо нині своїми діями. Зокрема, Андрій Глибовець виступив на тему, чи замінить онлайн освіта очне навчання (на його думку – ні; вони можуть тільки підсилити одне одного). Зоряна Черненко наголосила на необхідності інтернаціоналізації освіти, уведення її в ширший, іноземний контекст. Людмила Криворучка розповіла про нові місії освіти, необхідність стратегічного планування та системного підходу, а також про те, як усі новації реалізовуються в Докторській Школі НаУКМА. А можливості для того, щоб повчитися іноземному досвіду й запровадити його в Україні, запропонувала у своїй доповіді Лариса Човнюк.
Однією з «родзинок» конференції стала секція «Освіта в Могилянці очима студентів», у якій Богдана Ватаманюк, Іванна Бойко й Анастасія Кузнєцова презентували результати власного опитування та запропонували кілька варіантів, щоб покращити освіту в Могилянці.
Завершилася конференція презентацією концепції професійного розвитку викладачів НаУКМА, що передбачає створення Центру розвитку викладацької майстерності в НаУКМА.
Та, окрім знань, отриманих на цій конференції, важливою була й сама атмосфера події. «Коли в Академії щось починається – це завжди дуже цікаво, надзвичайна подія. Я була впевнена, що тут буде могилянський дух. І я його відчула: ми обмінювалися досвідом, як тоді, коли ще тільки починали відроджувати Могилянку», – поділилася Наталія Куліченко. А Оксана Кирієнко запропонувала: «Можливо, варто було б проводити такі конференції навіть раз на три місяці, на півроку. Тому що це дуже корисно, коли не кожен сам у собі "копається", а відбувається загальне обговорення з різних кафедр, у якому викристалізовуються ідеї, які ти собі береш, застосовуєш або розумієш, що вже використовуєш».
Тож, справді, як зазначив Сергій Квіт, конференція стала своєрідним підсумком проведеної роботи й ознаменувала новий етап у розвитку могилянської освіти.
Відгуки учасників конференції: "Ми в тренді"
Звіт про Першу конференцію викладацької майстерності