Дискусія про осмислення Революції Гідності
- Деталі
- Дата публікації: Понеділок, 25 лютого 2019, 11:24
До п’ятої річниці трагічних подій Майдану в Академії відбулась дискусія «Майдан. Жива історія. Спроба самоусвідомлення». За ініціативи видавництва «Дух і Літера» та благодійного фонду «Карітас Київ» Андрій Васильченко, Ірина Берлянд, Владислава Осьмак, Костянтин Сігов, Анна Порохова обговорили: чому свідчення про Майдан – це виклик для реальності і цінність для суспільства, що хоче знати пост-майданне покоління про Революцію Гідності, якою є мова події та якою є мова оповіді про неї.
Розпочали обговорення з вітального слова директорки Культурно-мистецького Центру НаУКМА Владислави Осьмак. Вона поділилась власними спогадами про події 18-20 лютого 2014 року.
«…Майдан був цілком сучасною, постмодерною формою спротиву, революцією епохи цифрових технологій, - зазначив у доповіді про смисли Майдану Андрій Васильченко, філософ, головний редактор видання «Словник Європейських філософій. Лексикон неперекладностей». - І водночас він увібрав у себе культурні коди дуже різних епох української та світової історії. Об’єднавши сподівання та прагнення всіх верств суспільства, Майдан став новим архетипом спротиву та визволення. Він утвердив свободу та гідність людини в боротьбі проти свавілля авторитарної влади. Завдяки своїй безкомпромісності в пошуках правди та обстоюванні справедливості, українська визвольна боротьба на Майдані набула універсального, загальнолюдського значення», - підсумував свій виступ науковець.
Про те, коли подія стає історією, розмірковувала далі Ірина Берлянд, вчений-гуманітарій, упорядник книги «Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність».
На фото: Олексій Сігов та Ірина Берлянд.
Анна Прохорова, соціолог, кураторка дослідницького проекту «Майдан. Свідчення», науковий співробітник кафедри соціології НаУКМА ділилась думками про особливості методу усної історії та досвід збирання свідчень учасників Майдану.
Так, відповідаючи на питання як говорити про Революцію Гідності з пост-Майданним поколінням, Анна зазначила: «Свідчення, як на мене. говорять самі за себе, вони більш переконливі, ніж будь-які цифри, чи узагальнення, бо є особистим досвідом окремої людини. Тим більше, коли таких людей десятки і сотні».
Опісля дискусії модератор Олексій Сігов (МП- Філософія, 2008) запросив до слова учасників проекту «Майдан. Свідчення». Борис Єгіазарян – сучасний український художник, активний учасник Майдану, та священник о. Богдан Огульчанський поділилися власним досвідом та відчуттями. А Олена Євтеєва прочитала емоційні вірші, написані про події Революції Гідності.
На завершення вечора Олена Андреєва, кураторка проекту «Майдан. Свідчення. Медична допомога, міжнародна солідарність», презентувала онлайн-проект «Майдан. Свідчення». У 2016-2017 роках авторський колектив Центру юдаїки НаУКМА та видавництва «Дух і Літера», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» зібрав свідчення більш ніж ста учасників надання допомоги постраждалим на Майдані. Ці історії зберігаються у створеному в рамках проекту архіві. Книга «Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність» , до якої було включено переважну більшість матеріалів архіву, вийшла друком, як спільний видавничий проект Києво-Могилянської Бізнес Школи та видавництва «Дух і Літера». Перша книга з серії «Майдан. Свідчення» містить розповіді оборонців, медиків, священиків, митців – людей різного віку та фаху, мешканців практично всіх регіонів країни, котрі долучилися до подій на Майдані.