Кібер Академія: як працювала КМА в перший тиждень карантину
- Деталі
- Дата публікації: Середа, 25 березня 2020, 16:05
Кіберпростір — це “віртуальний” світ, що створений пристроями з підтримкою Інтернету та надає можливості комунікувати та реалізовувати суспільні відносини віртуально. Пандемія коронавірусу змусила людей в усьому світі перейти з реального світу в віртуальний, а НаУКМА тепер — Кібер Академія.
Як воно, замість ранкової кави в “Голіку” чи “119” (кав'ярні на Подолі) — стікер в Месенджер чи Телеграм, замість щоденних нарад з колегами, тепер “чатик в MS Teams”, аудиторні заняття на платформі DistЕdu (Moodle), а вікно в Американці чи Антоновичах тепер у екрані комп'ютера?
- Могилянці активно використовують власну платформу DistEdu для продовження навчального процесу
У перший тиждень роботи Олександр Подденежний та команда Центру електронної освіти НаУКМА налагодила систему дистанційної освіти, підготувала понад десяток вебінарів для викладачів та студентів із інструкціями щодо роботи в системі електронного навчання Distedu: тепер викладачі використовують MS Teams та Zoom у програмі та отримують повноцінну технічну підтримку.
- Викладачі отримують методологічну підтримку
Керівниця Центру забезпечення якості освіти Ольга Бершадська веде окрему рубрику “Корисні матеріали”, де публікує матеріали про ефективне та якісне онлайн навчання з найактуальнішими порадами для викладачів та студентів. Викладачі активно діляться своїм досвідом з колегами, викладають онлайн інструкції з порадами, відповідають на запитання та допомагають зареєструвати курс чи освоїти нові інструменти.
- Могилянці мають безкоштовний доступ і до Coursera
Викладач факультету інформатики Максим Корнійчук ініціював та допоміг отримати безкоштовний доступ для 5000 студентів, викладачів та співробітників НаУКМА до курсів на платформі Coursera for Campus. Якщо ви ще не скористалися цією нагодою — реєструйтеся.
- Бібліотека активно працює в дистанційному режимі
Команда Наукової бібліотеки НаУКМА налагодила систему дистанційного доступу до численних електронних баз даних (якщо у вас немає такого доступу, хутчіш заповнюйте форму й користуйтеся) та могилянських онлайн ресурсів, а консультування викладачів та студентів здійснюють 24/7.
- Адміністративні підрозділи продовжують роботу
Ще до початку карантину керівниця відділу стратегічного розвитку Валерія Казадарова ініціювала створення сторінки, де можна отримувати актуальну інформацію про ситуацію, рекомендації та офіційні документи. Відділ міжнародного співробітництва координує студентів та викладачів, що перебувають закордоном та продовжує проводити співбесіди і відбір студентів на міжнародну мобільність в осінньому семестрі онлайн. Вступна кампанія не скасована, тому наш студентський відділ кадрів активно працює не лише зі студентами, а й випускниками, видаючи довідки, дипломи, атестати з архіву. У дистанційному режимі продовжують роботу і бухгалтерія, і фінансова служба, і відділ кадрів. Щотижня відбуваються онлайн зустрічі оперативного штабу, наради деканів.
“Відповідні інструменти для дистанційного навчання я систематично збирала останні декілька років, оскільки розумію, що змішане (онлайн і офлайн) навчання буде (і вже є) нашою реальністю", — Тетяна Степурко.
Тетяна Степурко — викладачка Школи охорони здоров’я в продовж трьох років була учасницею проєкту BIHSENA від НаУКМА. Для учасників під час освітніх семінарів організовували чимало майстер-класів, зокрема, й про дистанційне навчання: “Нінке де Йонг — викладачка Маастрихського університету (Нідерланди) ділилася з нами основними інструментами дистанційного навчання і "лайфхаками" організації вебінарів, включаючи веб-інтерактиви. Більше того, Нінке проводила декілька воркшопів для освітян в Києві і в Чернівцях, й супроводжувала нашу проєктну команду під час розробки масового онлайн курсу "Дилеми врядування в охороні здоров'я" для Курсери”.
Окрім того, Тетяна Степурко керує київським офісом україно-швейцарського проєкту "Розвиток медичної освіти", що, серед іншого, має на меті впровадження електронного навчання в пілотних медичних університетах, медичних академіях й інститутах, а зараз розробили онлайн курс для медичних закладів вищої освіти про інструменти дистанційного навчання: “MS Office виглядає чудовим рішенням для закладів вищої освіти щодо корпоративної пошти, й інших інструментів. Могилянка вже довгий час користується цим, але пілотні заклади медичної освіти ще не знайомі з цим інструментом, тому ми вирішили через використання Teams для вебінарів продемонструвати функції MS Office проєктним колабораторам. Тож, дізнавшись про потребу переходу в дистанційний режим в КМА і, розуміючи шикарну можливість використання MS Office, я повідомила студентів про те, що замість аудиторного заняття ми переміщуємося в Teams".
Тетяна однією з перших ще 12 березня, в день оголошення карантину, провела для студентів онлайн лекцію у форматі відеоконференції на базі MS Teams, а у четвер, 19 березня, студенти курсу “Здоров'я і медицина в суспільстві” слухали лекцію про систему громадського здоров'я від Уляни Супрун.
Викладачі КМА активно включилися в процес та почали використовувати нові інструменти для того, щоб онлайн навчання було максимально ефективним. Адже до 12 березня - початок карантину - жоден курс у НаУКМА не був на 100% дистанційним, а чимало викладачів взагалі не використовували платформу Distedu.
“Навчання йде за розкладом, — з оптимізмом констатує декан факультету інформатики, один із розробників DistEdu Андрій Глибовець. Першу ж онлайн лекцію пана Глибовця для студенів першого курсу спеціальності “Інженерія програмного забезпечення” відвідало понад 50 студентів. — Я вийшов з лекції, а студенти продовжили спілкуватися. Лекція пройшла за розкладом і студенти нічого не втратили. До цього в них були тести і вони мали виконати та завантажити свої практичні роботи”.
Андрій Глибовець вважає, що факультет інформатики найбільш готовий до дистанційного формату, зважаючи на те, що для більшості курсів і так використовували DistEdu (Moodle).
“Найбільш уразливим місцем були математичні дисципліни, але навіть вони вже повністю підтримуються на платформі. Частина викладачів розмістила додаткові матеріали на платформі DistEdu. Для проведення лекційних і навіть практичних зайнять більшість викладачів факультету почали використовувати Microsoft Teams та Zoom, де можна у форматі відеоконференції спілкуватися зі студентами”.
Декан факультету гуманітарних наук, професор Марина Ткачук зазначила, що інколи складнощі виникають через те, що не у всіх викладачів і студентів є належне технічне обладнання, аби забезпечити хорошу якість відеолекцій. Пані Ткачук підкреслює, що не зважаючи на форс-мажорну терміновість і поспіх у перебудові навчального процесу та освоюванні нових форм освітньої комунікації, що призводять до перевантаження викладачів і студентів, загалом карантин став суттєвим каталізатором організації дистанційного навчання в НаУКМА і на ФГН зокрема:
“У тісній співпраці з Центром електронної освіти НаУКМА — і ми висловлюємо величезну вдячність усім співробітникам Центру і його керівникові Олександру Подденежному за реальну допомогу і підтримку в режимі 24/7! - налагоджено викладання 57 дисциплін гуманітарних кафедр на освітній платформі DistEdu, — зазначає професор Марина Ткачук. — Низка дисциплін викладається за допомогою інших ресурсів (Schoology, Сlasstime, Zoom Video Communications, Skype) та засобів дистанційного навчання, які надають сервіси Google й Офіс 365 (Google classroom, MS Teams). Деякі викладачі успішно апробовують можливості дистанційної освіти через закриті групи Facebook, Viber, Телеграм.
Важливою складовою дистанційного навчання є збереження звичного робочого режиму: фактично, лекції і семінари з багатьох предметів відбуваються за розкладом аудиторних занять, але онлайн (за допомогою Skype, Zoom, MS Teams). Налагоджено чітку систему надсилання завдань студентам, встановлення і дотримання дедлайнів тощо”,— Марина Ткачук.
Незважаючи на те, що викладачі можуть використовувати усі пропоновані інструменти для організації дистанційного навчання, на рівні університету було прийнято рішення надавати максимальну технічну та консультаційну підтримку з використання могилянської платформи дистанційного навчання DistEdu. За перший тиждень фахівці Центру електронної освіти НаУКМА Олександр Подденежний, Трохим Бабич та Ярослав Вознюк, організували 10 навчальних вебінарів для викладачів із різним рівнем користувацького досвіду: як зареєструватися на платформі та розмістити курс, як проводити вебінари з використанням Zoom та MS Teams, як використовувати форуми та чати тощо.
Окрім того, викладачі, котрі вдало випробували новий формат також розпочали консультувати колег і ділитися досвідом. Викладач факультету економічних наук Іван Затварський запропонував свою допомогу та погодився надавати консультації. А от декан факультету правничих наук Денис Азаров записав відеовлог про те, як організувати дистанційні заняття з використанням MS Teams. “Сьогодні провів тестову лекцію та перше повноцінне семінарське заняття у форматі «віртуальної аудиторії» з використанням MS Teams (Тімз), і хочу поділитися з вами враженнями. А вони – враження – ну дуже позитивні”, - ділиться в мережі Денис Азаров. - На занятті ми мали абсолютно живе спілкування з цілою групою студентів(ок). При цьому вони постійно бачать і чують викладача, а викладач може чути кожного та бачити того, хто в цей момент говорить. На цьому занятті ми вирішували кейси з кримінального права і я не відчув, що заняттю бракувало чогось такого, чого немає в реальній, а не віртуальній аудиторії.
Тімз дуже простий і дозволяє організувати заняття повністю самостійно (за умови, що всі студенти мають корпоративні імейли), що його вигідно відрізняє від платформи DistEdu. Утім Тімз добрий саме для віртуальних аудиторій, інші форми організації дистанційного навчання краще реалізовано на DistEdu. Якщо ви їх поєднаєте – станете зіркою «карантинного» навчання)))”.
За даними Центру електронної освіти НаУКМА, з 11 до 23 березня DistEdu користувався 3421 унікальний користувач, а це означає, що лише платформою DistEdu користується більше 70 % усіх могилянців, а загалом — понад 90 % студентів та викладачів перейшли у віртуальний світ - Кібер Академію.
Пояснюємо: на кінець 2019 року в КМА налічувалося 4205 студентів (бакалаврат та магістратура) і 659 науково-педагогічних працівників (є викладачі, котрі не мають курсів у цьому семестрі), тому цифра 70, 33 % може бути й більша. До того ж, значна частина викладачів використовує для роботи інші платформи.
“Справді, кількість користувачів на порталі після запровадження карантину зросла, — пояснює керівник Центру електронної освіти НаУКМА Олександр Подденежний, котрий разом із командою працюють останній тиждень в режимі 24/7. — Так, починаючи з 11 березня на DistEdu зареєструвався 741 новий користувач. Також збільшилася кількість активних курсів і, звісно, щоденна активність на платформі.
Зараз ми працюємо над тим, щоб максимально збільшити кількість активних курсів та залучити тихвикладачів, котрі ще не використовують платформу чи користуються іншими сервісами. Вже провели 10 навчальних вебінарів минулого тижня й плануємо ще й ще. Також спільно з Ольгою Бершадською вже працюємо над тим, як покращити якість викладання в режимі онлайн. У середу на вебінарі пані Ольги "Лайфхаки та практичні поради щодо впровадження методології дистанційного навчання" були присутні 60 викладачів, а значно більше зможуть переглянути його в записі”.
“Нове може лякати, але це як навчитися плавати - варто навчитись, і ти вже не зможеш спокійно ходити вздовж берега”, — Ольга Бершадська.
Одним із надважливих завдань в організації дистанційного навчання для команди НаУКМА було й залишається максимально зберегти якість. Керівниця Центру забезпечення якості освіти, старша викладачка кафедри англійської мови НаУКМА, фасилітаторка майстер-класів та конференцій з викладацької майстерності Ольга Бершадська з перших днів вирішила зосередитися саме на тому, аби допомогти викладачам і студентам знайти такі віртуальні способи, методи, інструменти, котрі б забезпечили максимальну реальність.
“Знаєте, часто ми робимо певні активності в аудиторії, не задумуючись над їх функцією, — розповідає Ольга Бершадська. — Тому якщо зосередитись на самій активності, може здатися, що онлайн альтернативи немає. Втім, якщо згадати для чого ця вправа робиться і до якого навчального результату веде, альтернативу знайти легше”.
Пані Бершадська зазначає, що для багатьох викладачів справді було складно зробити перші кроки й після багаторічного досвіду живого викладання повірити в ефективність дистанційної освіти - зараз уже альтернативи немає.
“Викладачів можна умовно поділити на три категорії: перша - ті, для кого перехід на дистанційне навчання не склав проблеми. Такі викладачі вже давно використовують онлайн супровід своїх курсів. Тут, головне — не заважати й заохочувати перейти на платформу DistEdu, якщо ще цього не зробили. А також подякувати за те, що ділитесь та допомагаєте колегам.
Друга — ті, хто розглядає карантин, як можливість нарешті навчитись й зробити перший крок. Для таких викладачів ми зробили рубрику “Корисні матеріали” на сторінці нашого Центру. Є вебінари. Є форма, де можна поставити питання щодо DistEdu. Також можна просто написати листа мені Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або на адресу центру Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Ці викладачі викликають щире захоплення своє відкритістю та готовністю вчитися.
І, на сам кінець, третя — ті, для кого перехід на дистанційну форму навчання став справжнім стресом. З різних причин викладачам важко. Тут хочеться нагадати наступне: ви не одні! Центр електронної освіти готовий отримати структуровані матеріали та самостійно викласти їх на DistEdu. Ці матеріали не мають бути ідеальні (ми ж знаємо, ідеальними вони не стануть ніколи). Неідеально зроблена робота завжди краща ідеальної незробленої. Багато викладачів у всьому світі наразі вчаться. Нове може лякати, але це як навчитися плавати — варто навчитись, і ти вже не зможеш спокійно ходити вздовж берега. Недарма кажуть, що криза - це можливість. У нашому випадку, можливість долучитися до того майбутнього, в якому вже живуть наші студенти”.
Перехід на дистанційне навчання для студентів є дещо простішим, але зустріч в аудиторії та вікно в читальній залі Антоновичів замінити не можливо. Студентка Емма Бродіна каже, що перехід на дистанційне навчання виявився доволі ефективним: “Вважаю, що потрібно у будь-якій ситуації шукати не лише негативний підтекст, який і так очевидний, але і знаходити нові можливості. На факультеті економічних наук викладачі використовують цілий спектр зручних онлайн-інструментів. Тому, тепер у будь-який момент ти можеш подивитись запис лекції, послухати аудіороз'яснення незрозумілої теми, також присутній зворотній зв'язок через пошту, соцмережі або по телефону. У мене навіть відвідуваність лекцій зросла. Однак виросло і навантаження, якщо колись ти міг поєднувати різні види роботи у різних місцях, то зараз ти у доволі замкнутому просторі сидиш за комп'ютером, при чому маєш доволі жорсткі дедлайни. Така ситуація, як на мене, доволі пригнічує”.
Справді, одним із найскладніших викликів для усіх є саме ізоляція та мінімізація - у деяких випадках повна відсутність - звичних соціальних контактів. Тому наша психологиня Наталія Бондаренко також готова надавати консультації онлайн.
Повне обмеження руху транспорту в столиці та перехід на дистанційний режим роботи також унеможливили відвідини Бібліотеки НаУКМА. Колектив Наукової бібліотеки НаУКМА забезпечив цілодобову онлайн підтримку студентів, ще до обмеження руху транспорту працівники готові були видавати студентам книжки, а зараз бібліотека продовжує надавати віддалений доступ до передплачених онлайн ресурсів: “Ми слідкуємо за ситуацією у світі науки та збираємо на сайті Бібліотеки актуальні посилання на нові електронні ресурси для дистанційної науки та навчання, що доступні безкоштовно та вільно в мережі Інтернет протягом карантину. Перелік поповнюється щодня, а переглянути його можна на сайті", — розповідає директорка Бібліотеки НаУКМА Тетяна Чорна.
Усім користувачам бібліотеки доступні такі ресурси:
- Відкритий Доступ — це наукові бази даних, користування якими не потребує ліцензійних угод та передплати;
- Електронний архів eKMAIR — наукові роботи викладачів Києво-Могилянської академії;
- Цифрова колекція НаУКМА — це колекція оцифрованих рідкісних та цінних документів та інших об'єктів з фондів наукової бібліотеки, архіву та Музею НаУКМА.
Пані Тетяна каже, що всі працівники бібліотеки працюють онлайн, згідно плану затвердженого на 2020, й тепер у всіх достатньо часу на завдань, які відкладали на пізніші терміни через завантаженість поточними справами: “Ми вперше запровадили онлайн реєстрацію користувачів бібліотеки, які мають корпоративний акаунт для отримання доступу до всіх бібліотечних сервісів (форма реєстрації, віртуальний читацький квиток, який фізично можна буде забрати на Довідці після карантину). Також оцифровуємо розділи підручників для викладачів для забезпечення матеріалами до курсів, що розміщуються на платформі DistEdu, активно працюємо над розробкою нового бібліотечного сайту й багато іншого”.
Ще один виклик з'явився в Академії, коли було прийнято рішення про закриття кордонів України з 18 березня 2020 року, бо 33 студенти та викладачі Могилянки перебувають за кордоном на тривалих програмах мобільності й на коротких стажуваннях. Також важливо було розробити рекомендації й інструкції для іноземних студентів Могилянки: “Зараз студенти та викладачі Могилянки перебувають у США, Канаді, Італії, Іспанії, Нідерландах, Норвегії, Німеччині, Польщі, Великій Британії, Фінляндії, Чехії, Латвії, Литві, Франції, Туреччині. Всі країни почали вводити обмеження, тож перед студентами і викладачами постала дилема: залишатися в країні чи повертатися додому? — розповідає керівниця відділу міжнародного співробітництва Лариса Човнюк та зазначає, що партнерські університети дуже ретельно інформують наших студентів і колег про розвиток подій, а також регулярно надсилають інформацію до міжнародного відділу НаУКМА. — Станом на зараз в Україну планують повертатися двоє аспірантів, котрі перебували у Вільнюському університеті; інші залишаються у країнах перебуваннях. Міжнародний відділ продовжує тісно з ними спілкуватися і проговорювати ті питання, що в них виникають".
Щодо іноземної громади НаУКМА, яка налічує близько 40 осіб: викладачів, студентів (повної форми, студентів за програмами мобільності тощо), слухачів і дослідників, то головним завданням для Відділу було пояснити, як функціонуватиме країна, місто, університет, які вводяться обмеження і чим Могилянка може допомогти. Команда відділу уже скоординувала забезпечення всіх іноземних студентів корпоративним поштовими електронними адресами, комунікацію між студентами та викладачами, а для іноземних викладачів запланували окремий англомовний тренінг з організації роботи на DistEdu.
“Важливо й те, що з 1 квітня у нас був запланований початок 10 нових мобільностей до різних німецьких університетів — за останній тиждень всі партнери скасували їх, — розповідає пані Човнюк та каже, що сподіваються на те, що всім номінованим студентам вдасться поїхати восени. — Ми продовжуємо збір заявок і відбір студентів на міжнародну мобільність в осінньому семестрі — інформація є на сторінці відділу, співбесіди проводимо через Zoom.