Новий підручник з української літератури як інструмент усвідомлення національної ідентичності

Деталі

Дата публікації: Середа, 22 червня 2022, 18:10

24 червня, о 15.00 – 17.00, в рамках круглого столу «Шкільний курс української літератури в стратегії усвідомлення національної ідентичности» освітяни пропонують обговорити саме такий вектор розвитку та створення нової моделі шкільного курсу української літератури.

Серед організаторів заходу:

Національний університет “Києво-Могилянська академія”,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

Український католицький університет.

Круглий стіл проводиться за сприяння Українського ПЕН та Харківського літературного музею.

Ініціатори заходу стверджують, що філологічна, зокрема, літературознавча, освіта в контексті російсько-української війни набуває стратегічного значення і є фундаментом громадянського самоусвідомлення, а також потенційною противагою агресивній доктрині «русского міра». Тим часом збережена з радянських часів модель викладання української літератури в середній школі не виконує цієї місії, - впевнені науковці. Шкільний курс української літератури не орієнтований на розвиток критичного мислення, не вчить аналізувати логіку персонажів та авторський символічний ряд, не заохочує до інтерпретацій, не виховує художній смак – і це спричиняє побутування стереотипів і упередженості щодо української літератури загалом. Минулорічні “польові дослідження” шкільних програм Харківського літературного музею саме з точки зору «держзамовлення» (науковці аналізували шкільні програми з 40-х років ХХ століття і до сучасності), продемонстрували, що радянська матриця «виховання» використовується і в сучасній шкільній освіті – змінилася тільки риторика.

“Навіщо вивчати українську літературу в школі? Коли до нас у музей учителі приводять школярів, ми не бачимо зацікавленості українською книгою, або бажання дізнатись більше про літературу. Шкільна програма, зі слів учнів, нудна, сумна, місцями пафосна... Якщо сприймати її як держзамовлення на нашу культурну пам'ять, то, очевидно, необхідні принципові зміни - і у підходах, і у підборі текстів, і у розумінні самої мети шкільної освіти”, – говорить Тетяна Пилипчук, директорка Харківського літературного музею.

“Шкільний курс української літератури необхідно остаточно звільнити від стереотипів, – додає Ігор Ісіченко, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор філологічних наук, – нав’язуваних через однобічний добір текстів і їхню тенденційну інтерпретацію, які плекали комплекси меншовартості, відрубності від європейської цивілізації, провінційної замкненості в дріб’язкових проблемах, суспільної інфантильності”.

Учасники круглого столу обговорюватимуть нову модель шкільного курсу української літератури, здатну інтегруватися в стратегію усвідомлення учнями своєї національної ідентичности й стати активним чинником розвитку творчої інтенційности молоді.

Передбачається визначити структуру викладання української літератури в 5-11 (12) класах, принципи виділення тематичних блоків і добору матеріалів до них, охоплення літературного процесу в його хронологічній послідовності. Варто звернути увагу на перелік текстів, рекомендованих для читання, на обсяг висвітлення історико-літературних епох: Середньовіччя, Ренесанс, Бароко, Просвітництво, Романтизм, Позитивізм, Модернізм, Соцреалізм, Постмодернізм, на рекомендовані методи аналізу текстів і творчих робіт учнів, широту сюжетного діапазону творів, їхню репрезентативність.

За результатами обговорення передбачається розробити рекомендації для Комітетів Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і з питань освіти, науки та інновацій, Міністерства освіти і науки України.

Круглий стіл відбуватиметься в двох форматах - онлайн і наживо.

Модератор: Кирило Лукаш.

Учасники

Наживо:

Сергій Жадан – український письменник, перекладач, громадський діяч.

Ігор Ісіченко - архиєпископ-емерит, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор філологічних наук, член українського ПЕН.

Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею.

Ігор Помазан – завідувач кафедри українознавства й почесний професор Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», кандидат філологічних наук, методист з української мови та літератури Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти, голова методичної комісії Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».

Тетяна Матвєєва – професор ХНУ імені Каразіна.

Онлайн:

Тамара Гундорова – літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України.

Раїса Мовчан - доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Роксана Харчук - кандидат філологічних. наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Галина Хоменко – літературознавиця, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.

Данило Ільницький – кандидат філологічних наук; старший викладач кафедри філології Гуманітарного факультету Українського Католицького Університету.

Назар Федорак - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ім. акад. М.Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка та кафедри філології Українського католицького університету.

Таміла Яценко - доктор педагогічних наук, головний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України.

Ірина Тригуб - кандидат педагогічних наук, учитель-методист, заступник директора ОНЗ Щасливський НВК Пристоличної сільської ради, авторка модельної навчальної програми.

Ігор Хворостяний – кандидат філологічних наук, радник із питань мови в проєкті "Навчаємось разом", автор підручників, посібників, онлайн-курсів із української мови та літератури.

Ростислав Семків - доцент кафедри літературознавства Національного Університету "Києво-Могилянська Академія"; кандидат філологічних наук.

Світлана Антонович - кандидат філологічних наук, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Галина Бійчук - старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук.

Галина Бондаренко - завідувачка кафедри української філології та журналістики Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.

Людмила Головко - кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Ніна Головченко - літературний критик, кандидат педагогічних наук, доцент, учасниця експертної комісії з літератури (української та зарубіжної) МОНУ від 2021 р.

Євгенія Квітень - методистка науково-методичного центру предметів мовно-літературної та історичної галузей і міжнародної інтеграції Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

Тетяна Коханевич - методистка з української мови і літератури Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Олена Кравець - кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Інна Кремінська - кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Григорій Савчук - доцент кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат філологічних. наук, доцент.

Тетяна Трофименко - кандидат філологічних наук, Харківське історико-філологічне товариство.

Олеся Слижук - кандидат педагогічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України.

Валерій Корнійчук - доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури імені акад. М.Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка.

Роман Крохмальний - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка, доцент кафедри бібліотекознавства і бібліографії, в.о.декана філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Володимир Микитюк - літературознавець, франкознавець, педагог. Завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка. Кандидат філологічних наук (1995), доктор педагогічних наук (2018), доцент (1998).

Тетяна Котляр – викладач української мови та літератури.

Микола Луцюк - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка.

Ірина Мельничук - кандидат філологічних наук, доцент завідувачка кафедри української філології Маріупольського державного університету.

Наталія Пастушенко - кандидат педагогічних наук, доцент, Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Лариса Удовиченко - доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка.

Юлія Курилова - кандидат філологічних наук, доцент, кафедра української літератури Запорізького національного університету.

Технічна та інформаційна підтримка - Медіахаб Харків