Реставрація Братських келій. Історія, рішення і документи

Деталі: Дата публікації: П'ятниця, 29 грудня 2023, 15:03

Історія Архітектурного ансамблю Братського монастиря, розташованого на історичній території Києво-Могилянської академії, а також досвід реставрації цих будівель від часу відродження Національного університету «Києво-Могилянська академія» (в теперішньому статусі) у 1991 році, дозволяє вести мову про три головних завдання: порятунок від саморуйнування (більшість з них зустріла українську незалежність в аварійному стані, деякі — без дахів), власне реставрацію, а також пристосування до різних університетських, передусім навчальних, потреб. У сукупності це означає повернення їх до первісного призначення — застосування в українській вищій освіті.

Будівля Братських келій у радянський період, найвірогідніше, переважно використовувалася в якості морга. Вже в часи незалежності вона пережила загрози саморуйнування, зокрема у 2011 році на Братських келіях провалився дах. Також неодноразово виникали загрози використання цієї будівлі з цілями, несумісними із завданнями вищої освіти. Через що НаУКМА доводив свою правоту в судах у 2008-2012 роках. Києво-Могилянська академія також проводила нагальні протиаварійні роботи у 2012 році, здійснювала відповідні пошукові та історичні дослідження, що зрештою дозволили створити проєкт реставрації Келій зі збереженням її первісного вигляду й усіх автентичних елементів, які дійшли до нас.

Пам’яткоохоронний статус будівлі

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» серед інших об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесений Комплекс споруд Києво-Могилянської Академії (ансамбль Братського монастиря), як пам’ятка історії. Охоронний номер: 260025-Н.

Комплекс (ансамбль) — топографічно визначена сукупність окремих або поєднаних між собою об’єктів культурної спадщини.

До утворення України як суверенної і незалежної держави, за часів радянської влади, Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» Братський монастир був внесений до списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави під охоронним номером 15.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 р. № 442 були внесені доповнення до списку пам’ятників. Зокрема, до складу комплексу Братського монастиря включені Братські келії (номер пам'ятника в комплексі 15/6).

Таким чином, Братські келії є окремою будівлею, яка входить до складу пам’ятки національного значення «Комплекс споруд Києво-Могилянської Академії (ансамбль Братського монастиря)».

Комплекс Братського монастиря в цілому та Братські келії зокрема були віднесені до групи пам'ятників архітектури, які можна використовувати для культурних або господарських цілей і передавати в орендне користування установам та організаціям.

Права НаУКМА користуватися будівлею Братських келій

19 вересня 1991 р. рішенням Верховної Ради України відновлено діяльність Києво-Могилянської академії на її історичній території як незалежного навчального закладу. На момент відновлення Академії частина будівель комплексу Братського Монастиря перебувала в державній власності. Декретом Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 26-93 Університету «Києво-Могилянська академія» було передано в безоплатне безстрокове користування будівлі та споруди, які перебувають у загальнодержавній власності й розташовані на його історичній території.

Натомість інші будівлі комплексу належали до комунальної власності міста, зокрема будівля Братських келій. Постановою Ради Міністрів УРСР від 18.05.1987 р. з метою забезпечення цілісного збереження містобудівних і архітектурних комплексів та окремих пам’яток історичної частини Києва було створено Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ». До 1998 р. ДІАЗ «Стародавній Київ» був окремою установою. З 1998 р., внаслідок реорганізації, ДІАЗ «Стародавній Київ» втратив статус окремої установи і став структурним підрозділом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ).

10 жовтня 1988 р. за рішенням Київської міської ради народних депутатів № 976 келії Братського Богоявленського монастиря були передані з балансу Центральної районної лікарні Подільського району на баланс ДІАЗ «Стародавній Київ».

20 травня 1993 р. між ДІАЗ «Стародавній Київ» (який на той час був уповноваженою установою) та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» укладено охоронно-орендний договір № 94/93 на використання пам'ятки історії та культури келій Братського монастиря, відповідно до якого передано з 01.06.1993 р. у безстрокову безоплатну оренду об’єкт Братські келії Братського монастиря для використання під приміщення Університету.

12 червня 2012 року до охоронно-орендного договору № 94/93 від 1993 р. було укладено Додатковий договір, підписаний з боку орендодавця Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, який є правонаступником ДІАЗ «Стародавній Київ».

Таким чином будівля Братських келій на підставі безстрокової оренди перебуває у володінні НаУКМА для використання під приміщення університету.

Дозволи та погодження на реставрацію

Відповідно до Положення про установу «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій» (затвердженого Рішенням Київської міської ради від 24 грудня 2009 р. № 906/2975, чинного в редакції затвердженої Рішенням КМР від 28 липня 2020 р. № 82/9161), КНМЦ має право організовувати проведення в установленому порядку ремонтних, реставраційних та інших робіт на об'єктах культурної спадщини, які перебувають в оперативному управлінні Центру.

24.04.2012 р. між КНМЦ (Центр) та НаУКМА укладено Договір № 10 про делегування функцій замовника, відповідно до якого Центр делегував Університету, а Університет прийняв на себе зобов’язання з виконання частини функцій замовника щодо виконання реставраційних робіт з пристосуванням під навчальні та службові приміщення корпусу Братських келій Братського монастиря, що перебуває в оперативному управлінні (на балансі) Центру.

На замовлення НаУКМА Центром було виготовлено історико-архітектурну довідку щодо Братського корпусу.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», повноваження щодо об’єктів культурної спадщини національного значення, зокрема надання дозволів на проведення робіт на пам’ятках національного значення, визначені за центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (Міністерство культури).

Зокрема, відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 5 Закону, до повноважень Міністерства культури, належить надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення.

05.07.2012 р. Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України було погоджено Національному університету «Києво-Могилянська академія» реставраційне завдання на розроблення науково-проєктної документації будівлі Келій (Братського корпусу) комплексу Братського монастиря. Характер запланованих робіт: проведення реставраційних робіт із метою відновлення конструктивної міцності споруди, повернення їй зовнішнього вигляду, пристосування під навчальний корпус, сучасне інженерне забезпечення. Серед невідкладних робіт передбачено заміну перекриттів над 1-м та 2-м поверхами, які втратили несучу здатність. Ремонт даху та перекриттів над 2-м поверхом.

► скани реставраційного завдання

► скан листа-погодження від 05.07.2012

03.09.2014 р. Міністерством культури України погоджено Проєкт реставрації з пристосуванням під навчальні та службові приміщення братських келій Братського монастиря.

► скан листа-погодження від 03.09.2014 та титульного аркушу проєкту

Проєктна документація за номером PD01:2459-8620-9405-5024 зареєстрована на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

12.07.2023 р. ТОВ «УК ЕКСПЕРТИЗА» проведено експертизу проєкту щодо об’єкту реставрації з пристосуванням під навчальні та службові приміщення Братських келій Братського монастиря на вул. Григорія Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києвата складено позитивний експертний звіт № 12/531-07/23, який за номером

EX01:5183-2050-4111-2107 зареєстровано на Порталі ЄДЕССБ

03.08.2023р. на Порталі ЄДЕССБ за номером ІУ013230802318 також зареєстрований дозвіл Державної інспекції архітектури та містобудування України на виконання будівельних робіт

25.09.2023 р. Університет направив директору Департаменту охорони культурної спадщини КМДА повідомлення про початок реставрації з пристосуванням під навчальні та службові приміщення Братських келій Братського монастиря на підставі наведених проектної та дозвільної документації. Зауваження від Департаменту не надходили (скан листа-повідомлення від 25.09.23).

Стосовно дозволу на тимчасове порушення благоустрою (отримання відповідної контрольної картки)

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою у розумінні Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є дозволом на порушення об’єктів благоустрою.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності та порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, визначені у статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Цим Законом установлено принцип мовчазної згоди, згідно із яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови, якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено необхідність отримання дозволу на порушення об’єктів благоустрою у визначених випадках.

Питання отримання дозволу на порушення об’єктів благоустрою врегульовано ст. 261 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до якої порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з виконанням суб’єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі відповідного дозволу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради. Дозвіл або відмова у його видачі видається заявнику в письмовій формі впродовж десяти робочих днів від дня реєстрації заяви. Якщо в установлений 10-денний строк не видано дозвіл або відмову в його видачі, право виконання на об’єкті благоустрою земляних та ремонтних робіт виникає на десятий робочий день від дня завершення зазначеного строку, а дозвіл вважається виданим.

Тобто в ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» щодо питань отримання дозволу на порушення благоустрою передбачений принцип мовчазної згоди.

02.10.2023 р. до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Університетом було подано лист-звернення та Заявку на отримання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою в зв’язку з реставрацією з пристосуванням під навчальні та службові приміщення братських келій Братського монастиря по вул. Григорія Сковороди, 2 у м. Києва.

Оскільки в установлений строк Університету не було видано оформлену контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою, але не відмовлено в її видачі, то відповідно до ч. 7 ст. 261 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ч. 6 ст. 41 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», право виконання на будівлі Братських келій ремонтних робіт виникло 22.10.2023 р., а дозвіл (контрольна картка) на тимчасове порушення благоустрою вважається виданим.

► Повне правове обґрунтування

Щодо припису КП «Київблагоустрій»

12 грудня 2023 року за адвокатським запитом нашого представника Університет отримав офіційне підтвердження, що інспектором КП «Київблагоустрій» був складений припис від 25.11.2023 р. з пропозицією до «невідомого власника» оформити контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у зв’язку з будівельними роботами по вул. Г.Сковороди, 2.

15 грудня 2023 року Університет письмово повідомив КП «Київблагоустрій», що необхідні документи для оформлення контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою були подані 02.10.2023р., а роботи розпочалися лише після спливу строків, передбачених ст. 261 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» (скани повідомлення від 14.12.2023р. та копії припису від 25.11.23).

Таким чином припис був винесений інспектором КП «Київблагоустрій» безпідставно, без належної перевірки інформації.

Обґрунтування проєктних рішень

За своїм первісним призначенням будівля створювалася для проживання послушників Братського монастиря. За радянських часів вона не використовувалася за призначенням і зазнала значних змін як у внутрішньому плануванні, так і стосовно зовнішньої добудови. Зокрема були змінені перекриття, закладено цеглою аркаду арочної галереї, ззовні до сходової клітини прибудовано шахту вантажного ліфта, яка була вищою від даху самої будівлі. Цільове призначення будівлі за радянської влади повністю не з’ясовано. Певний час будівля використовувалась як морг, а згодом також для інших потреб лікарні.

Пізніше будівля Братських келій була передана в оренду з метою використання під університетські приміщення. Актом до охоронно-орендного договору від 20.05.1993 р. зазначено, що будинок потребує реставрації з пристосуванням.

Тобто без пристосування неможливе використання будівлі з визначеною договором метою. Окрім того, пристосування Братських келій під навчальні функції покликано органічно об’єднати будівлю з іншими спорудами Комплексу Києво-Могилянської академії.

Активне проникнення пам’яток архітектури в сучасне життя досягається завдяки їх пристосуванню. Реставрація пам’яток з пристосуванням для потреб сьогодення є також необхідною умовою їх фізичного та морального збереження. Окрім історичної та художньої цінності, пам'ятки архітектури, як правило, мають ще й безпосередньо матеріальну, утилітарну цінність. У цьому їх специфічна відмінність від творів інших видів мистецтва, що зберігаються як пам'ятки.

Враховуючи поставлене завдання, процеси реставрації та пристосування не можуть бути відірвані одне від одного, вони мають здійснюватися одночасно й комплексно.

Відповідно до Реставраційного завдання на розроблення науково-проєктної документації, погодженого листом № 22-1750/41 від 05.07.2012 р. Міністерства культури України, станом на 2012 р. технічний стан споруди було визначено як незадовільний.

Комплекс робіт з пристосування враховує вимоги фізичного збереження усіх вцілілих цінних в художньому та історичному відношенні елементів. При цьому, одночасно необхідним є створення умов для експлуатації, що максимально забезпечать протидію руйнівному впливові часу. Також, окрім фізичного збереження, забезпечується збереження умов сприйняття пам'ятника, максимальне наближення до його автентичного зовнішнього вигляду, розкриття внутрішнього простору тих приміщень, інтер'єр яких має певну художню цінність. Об’єм пам'ятки залишається незмінним.

Враховуючи стан будівлі та мету пристосування, безспірним є внесення в інтер'єр нових елементів, необхідних для організації сучасної життєдіяльності, водночас гармонійно пов’язаних з архітектурою пам'ятника.

Автор проєкту вважає, що підробка під стиль пам'ятника, що широко практикувалася в минулому, межує з фальсифікацією. Подібний метод не корелюється із сучасними поглядами на реставрацію. Натомість у проєкті передбачено створення нових елементів інтер'єру, художньо пов'язаних зі старою архітектурою і ніби підлеглих їй.

Окрім того, пристосування пам'ятки до сучасної функції передбачає наділення її необхідним інженерним обладнанням. У цій частині, автор проєкту керувався вимогою превалювання збереження всіх цінних елементів пам’ятки.

Проєктом реставрації з пристосуванням Братських келій до сучасного використання були вирішені поставлені задачі. Зокрема всебічно враховані історико-художнє значення пам'ятника, а також конструктивні й технічні особливості приміщень, що будуть використовуватися з визначеною метою.

Стосовно окремих елементів, які привернули особливу увагу

Проєктні рішення влаштування міжповерхових перекриттів та конструкцій горища.

Внаслідок проведених науково-дослідних та вишукувальних робіт було встановлено:

● хрестові скріплення збереглися в задовільному стані й під час реставрації можуть бути відновлені повністю з незначними втратами (фото на момент дослідження)

● дерев’яні міжповерхові перекриття та дерев’яні конструкції горища не зберегли свої технічні характеристики внаслідок гниття та природного руйнування, а тому не можуть бути залишені й підлягають заміні повністю. Значна площа міжповерхових перекриттів була замінена за часів радянської влади із застосуванням збірно-монолітних балок низької якості, тому також підлягає заміні повністю (фото на момент дослідження).

● покриття даху з покрівельної сталі не є автентичним, а відноситься до радянського періоду. Його стан та зовнішній вигляд не відповідають естетичним і технічним вимогам, а тому покрівля підлягає заміні повністю (фото на момент дослідження).

Вирішуючи питання вибору проєктних рішень та матеріалів заміни елементів перекриттів, які не можуть бути залишені, автор проєкту враховував у тому числі базові вимоги до реставрації нерухомих пам’яток, визначені міжнародними угодами, до яких приєдналася Україна.

Відповідно до Міжнародної хартії з охорони й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць (Венеціанська хартія) ООН від 31.05.1964 р., реставрація розглядається як унікальний захід охорони пам'ятки. Метою реставрації є збереження й виявлення естетичної та історичної значущості пам'ятки, що базується на обачливому ставленні до історичної субстанції як автентичного документа. Реставрація завершується тоді, коли починається гіпотеза; що ж до гіпотетичних відтворень, то всякі доповнення, визнані необхідними з естетичних чи технічних міркувань, мають відрізнятися в архітектурній формі пам'ятки й нести ознаки нашого часу (ст. 9).

У тих випадках, коли застосування традиційної техніки виявиться непридатним, зміцнення нерухомої історичної пам'ятки може бути здійснене за допомогою сучасної техніки консервації та будівництва, ефективність якої доведена науковими даними й гарантована практичним досвідом (ст. 10).

Елементи, якими належить замінити відсутні частини, мають гармонійно вписуватися в загальну форму пам'ятки, але водночас і відрізнятися від автентичних фрагментів, щоб запобігти фальсифікації пам'ятки як документа історії та твору мистецтва (ст. 12).

Доповнення допустимі лише в разі, якщо внаслідок їх виконання залишаються незайманими всі варті уваги частини споруди, її традиційне оточення, композиційна рівновага та зв'язок із навколишнім середовищем (ст. 13).

Реставрація з пристосуванням пам’ятки не виключає застосування сучасних технологій та матеріалів на заміну тих елементів, які не збереглися в автентичному вигляді, або перебувають у невідновлюваному стані.

Реставраційне завдання передбачає пристосування будівлі під навчальні та службові приміщення університету. Тому, під час розробки проєкту, в частині будівельних технологій та матеріалів, їх вибір оцінювався за критеріями міцності, надійності й довговічності. Також враховані зокрема вимоги до експлуатаційної безпеки, пожежної безпеки, енергозбереження.

Заміну міжповерхового перекриття на нове дерев’яне визнано недоцільною з наведених далі міркувань. По-перше, замінені міжповерхові перекриття цієї будівлі не становлять естетичної або історичної цінності, оскільки повністю приховані іншими личкувальними матеріалами. По-друге, заміна міжповерхових перекриттів на нові дерев’яні, виконана із застосуванням традиційної техніки, не відповідатиме поставленим експлуатаційним вимогам. По-третє, застосування збірно-монолітних технологій є сучасною технікою будівництва, ефективність якої доведена науковими даними й гарантована практичним досвідом.

Заміну перекриттів вирішено виконати за технологією «Теріва»

Проєктом передбачено повну заміну кроквяної системи даху з улаштуванням вікон для виходу на покрівлю. Покрівля виконується зі сталі, пофарбованої в зелений колір, традиційний для цього історичного ареалу. Два вікна з кожного боку створюються зокрема на виконання протипожежних вимог та для вентиляції.

Несучі конструкції даху запроєктовані з металевих трикутних ферм прольотом 10,38 м, які встановлюються з кроком 4,75 м. Жорсткість конструкції даху забезпечується поперечними прогонами з швелерів та в’язями. Застосування цієї технології дозволить збільшити простір приміщення конференц-зали, яка буде розташована на другому поверсі. При цьому зовнішні геометричні параметри будівлі залишаються незмінними.

Хрестові скріплення галереї будуть розчищені від неавтентичних нашарувань та законсервовані за сучасними технологіями.