Могилянка і україномовне середовище: від заборони російської до законопроєкту

Деталі

Дата публікації: Середа, 18 грудня 2024, 14:10

Рішенням 40-ї сесії Академічної конференції НаУКМА 27 січня 2023 року було затверджено заборону використання російської мови в межах Національного університету «Києво-Могилянська академія». Цей крок став відповіддю на нову хвилю російської агресії, яка поставила під сумнів не лише територіальну, але й культурну незалежність України.

Багаторічна історія Могилянки являє собою яскраве свідчення відданості ідеї формування української ідентичності та національної свідомості. У період колоніального тиску Речі Посполитої, а згодом і Московського царства, Академія стала центром розвитку української філософської думки. У XVIII столітті, коли імперська влада Петра I та Катерини II розпочала системну русифікацію, вона стала осередком підготовки освіченої еліти, що активно протистояла політиці зросійщення. У цей період Академія була не тільки навчальним закладом, а й центром просвітництва, поширення ідеї національного визволення та формування духовної спадщини українців.

Вірність цій традиції обстоює й історія сучасної Могилянки, яка стала одним із символів національного відродження незалежності України.

Цінуючи свою спадщину, в Києво-Могилянській академії ніколи не толерували російську мову, а в умовах повномасштабного вторгнення офіційне закріплення цього правила стало логічним продовженням політики Університету. Заборона російської мови поширена не лише на навчальні процеси, а й на неформальне спілкування в межах кампусу. Метою такого заходу є не лише підтримка державної мови, а й посилення україномовного середовища, що має ключове значення для розвитку культури, збереження традицій і національної єдності.

«Рішення про заборону російської мови в Могилянці було підтримане університетською спільнотою — студентами, викладачами, випускниками та співробітниками. Це крок, який підкреслює нашу позицію щодо зміцнення української ідентичності й формування стійкої, свідомої України. Ми були першим університетом після розпаду СРСР, де повністю запровадили українську мову в усіх аспектах діяльності, і цей досвід довів свою значущість для освітнього й суспільного простору», — наголошує Сергій Квіт, президент НаУКМА.

Реакція громадськості

Оголошення про заборону російської мови в Могилянці викликало значний суспільний резонанс. Частина громадськості підтримала ініціативу, вбачаючи в ній символ боротьби за спільне майбутнє. Інші критикували цей крок як такий, що «роз’єднує суспільство».
Позиція Академії залишається чіткою: це не про обмеження прав, а про створення україномовного простору, де кожен студент міг би зануритися у середовище, що формує та розвиває українську культуру та науку.

Що змінилось?

Заборона російської мови стала потужним каталізатором формування та зміцнення національної свідомості серед студентів НаУКМА, особливо в умовах повномасштабного вторгнення.

Найбільше вплив усталеного україномовного середовища проявляється в таких аспектах:

 • Інтеграція вступників у студентське життя. Опинившись в університеті, де українська мова є нормою, студенти швидко вливаються в спільноту. Це особливо важливо для тих, хто приїхав із регіонів, де переважає російська мова. Україномовне оточення стимулює їх перейти на українську.

 • Формування національної свідомості. Заборона використання російської мови допомогла багатьом студентам усвідомити важливість державної мови. Вони почали сприймати її не лише як засіб спілкування, а й як ключовий елемент національної ідентичності.

 • Вплив на соціальне оточення. Нові мовні звички студенти поступово інтегрують у повсякденне життя, використовуючи українську в спілкуванні з рідними та друзями. Таким чином вони стають агентами змін, поширюючи цінність української мови за межі університету.

Могилянська внутрішня політика плекає цінність нашої спільноти, кожен член якої є не лише індивідуумом, а й активним агентом впровадження змін.

«Мовна політика для нас — це не про формальні заборони. Ми завжди пов’язуємо її з нашими цінностями, зокрема національною свідомістю. Це рішення пояснюється тим, що зараз наша нація буквально бореться за своє існування. Ми плекатимемо все, що цьому сприяє, і важливо, щоб кожен — від студентів до працівників — усвідомлював цю цінність і передавав її новим членам спільноти», — наголошує Ада Красенко, керівниця відділу про роботі зі студентами.

Могилянка демонструє, що згуртована університетська спільнота може бути основою для змін в освіті та суспільстві. Досвід університету показав, що мовна політика не є бар’єром для студентів, а навпаки, допомагає краще інтегруватися та зрозуміти цінність української мови.

Законодавче закріплення

Ми впевнені, що законодавче закріплення україномовного середовища в інших закладах освіти стане поштовхом до формування ідентичності молодого покоління.

Такої самої думки дотримується народна депутатка Наталія Піпа, яка 1 жовтня 2024 року зареєструвала законопроєкт №12086 з метою створення україномовного освітнього середовища в закладах освіти.

«Досвід Києво-Могилянської академії надихнув мене на створення законопроєкту. Прагну поширити подібне правило для всіх закладів освіти в Україні. Аналізуючи практики інших країн, як-от Бельгії, Канади та країн Балтії, я дійшла висновку, що такі ініціативи не лише не порушують прав, але й ефективно підтримують мовну ідентичність та культурну спадщину», — зазначає народна депутатка Наталія Піпа.

Передбачається, що вчителі, учні та батьки мають спілкуватися українською мовою на уроках, перервах, а також під час різних заходів. Однак це не означає заборони інших мов. Навпаки, перехід на українську мову заохочується через пояснення її цінності. Батьків також закликають долучатися до цього процесу, спілкуючись із дітьми державною мовою.

Разом із цим закон враховує права національних меншин: в ньому передбачено можливість навчання мовами країн ЄС, англійською та мовами корінних народів. Такий підхід сприяє підтримці культурної різноманітності й дотриманню права кожного на власну ідентичність.

Законодавче закріплення україномовного середовища — це не обмеження, а можливість збудувати освітню систему, яка плекатиме українську державність та національну ідентичність. Наше майбутнє починається в школах і університетах, де закладаються цінності, що стають фундаментом сильної нації.