Підсумки вступної кампанії – 2013

Деталі

Дата публікації: Четвер, 29 серпня 2013, 12:05

Виступ президента НаУКМА С.Квіта на Загальних зборах колективу 29 серпня

Цього року ми знову мали непросту вступну кампанію на тлі загального погіршення ситуації в українській вищій освіті.

Для початку, деякі статистичні дані.

МОН зменшило державне замовлення для НаУКМА в цілому на 17 %, зокрема по Бакалаврату зменшення склало 8 %, на Маґістеріумі – 32 %.

На ОКР Спеціаліст державне замовлення було збільшене на 8 %. Додамо ще зменшення на 50 % держзамовлення для аспірантури.

Всього до НаУКМА було зараховано 1033 особи, що складає на 141 особу менше, ніж у 2012 р.

Назва показника   Зараховані на бюджет   Зараховані на контракт

_______________________________________________________

ОКР Бакалавр      383 (2012 – 413)            270 (2012 – 231)

ОКР Спеціаліст     55 (2012 – 51)                 24 (2012 – 25)

ОКР Маґістр        230 (2012 – 351)               71 (2012 – 103)

Разом                 668 (2012 – 815)            365 (2012 – 359)

Зменшення контингенту студентів відбулося за рахунок маґістерських програм (- 153 особи).

Ми набрали на 39 контрактників-бакалаврів більше, ніж минулого року та, поруч з тим, на 32 контрактника менше на Маґістеріумі.

За цих умов наша політика останніх років по відкриттю нових маґістерських програм виявилася правильною. Вона дозволяє підвищувати академічну якість університету й залучати більшу кількість студентів другого циклу освіти.

Також Києво-Могилянська Бізнес-школа, починаючи з 2012 р., набирає понад 70 осіб на свою маґістерську програму. Для порівняння, у 2011 р. КМБШ набрала 19 осіб.

У підсумку ми виконали важливе завдання по втриманню контингенту студентів у кількості понад 3000 осіб.

Проведене Приймальною комісією НаУКМА дослідження рівня могилянських першокурсників у порівнянні з іншими українськими ВНЗ, у т.ч. з нашими найближчими конкурентами, показало, що ми знову стали лідерами за показниками балів сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. Дослідження базувалося на матеріалах системи «Конкурс». Приймальна комісія працювала ефективно. Тому я дякую Глибовцю М.М., Шошиній О.П., Моренцю В.П., Костюку О.О., всім викладачам, співробітникам і студентам, які брали активну участь у вступній кампанії. Всі факультети працювали злагоджено по набору на бюджетну і контрактну форми навчання. За традицією, нас знову перевіряла комісія МОН – і ми успішно пройшли цю перевірку.

Правильним було рішення перенести вступну кампанію з приміщення Бурси до Культурно-Мистецького Центру. Як завжди, абітурієнти та їхні батьки відзначали дружнє ставлення і професійність всього нашого персоналу. Головна заслуга у щорічному покращенні роботи Приймальної комісії, системному налагодженні всіх технічних процесів належить Лєсковій Т.С. Тому їй також велика подяка.

Досвід цьогорічної вступної кампанії вказує нам на завдання відрізнити поточні проблеми від загальних тенденцій, також адекватно реагувати на всі перешкоди для розвитку Києво-Могилянської академії.

Перша проблема.

Це звична дискримінація з боку МОН, що відбивається насамперед на зменшенні державного замовлення для НаУКМА. Іншим університетам дежзамовлення також зменшують, але щодо нас це робиться більш дошкульно (маґістерські програми, аспірантура) і наші втрати значно більші.

Друга проблема.

Заборона для НаУКМА перехресного вступу. Ідея перехресного вступу була належно озвучена нами у мас медіа та в академічному середовищі. Міністерство освіти і науки навіть було змушене лицемірно оголосити експеримент по його вивченню, хоч наш університет працює в такому режимі з 1996 р. Тобто могилянський Маґістеріум, спираючись на сучасні форми організації вищої освіти, запрацював за два роки перед тим, як в Україні були відкриті перші маґістерські програми.

До того ж, не лише Західні, але й російські та білоруські університети давно вже застосовують перехресний вступ. Ця норма присутня в усіх законопроектах «Про вищу освіту». Тому я переконаний, що ближнім часом нам вдасться запровадити його в Україні. Я розцінюю теперішнє блокування перехресного вступу як свідоме нанесення шкоди українській вищій освіті.

Нагадаю, що минулого року ми судилися з МОН, проте Апеляційний суд досі не знайшов часу для проведення засідання із цього приводу. Позиція Міністерства освіти і науки у суді першої інстанції була такою, що перехресний вступ вигаданий Могилянкою, а тому суперечить «високим» принципам вітчизняної системи вищої освіти. Той очевидний факт, що він працює буквально в усьому світі поза Україною (можливо – поза Північною Кореєю), сприймається (у підтексті) не більше, як руйнування «славних» радянських традицій. Натомість ми надалі будемо просувати цю прогресивну норму.

Третя проблема.

Намагання МОН нашкодити репутації НаУКМА через оприлюднення власного рейтингу, згідно з яким Могилянка опинилася на 13 місці. Зокрема після Ужгородського національного університету, Луганського національного університету ім. Шевченка, Східноукраїнського національного університету ім. Даля, Таврійського національного університету ім. Вернадського, Донецького національного університету, Сумського національного університету, Національного університету «Острозька академія» та ін.

МОН не вдалося досягти своєї мети. Преса не просто була здивована і сприйняла цю новину з гумором. Українські мас медіа взагалі вперше звернули увагу на міністерський рейтинг після того, як журналісти та експерти не побачили Могилянку серед лідерів.

Поруч з тим, під час проведення вступної кампанії з’явився новий незалежний рейтинг. Асоціація «ІТ-Україна» визнала НаУКМА університетом, який дає найефективнішу ІТ-освіту. Вони оцінювали працевлаштованість випускників українських ВНЗ. Було опитано понад 10 тис. працівників у 20 найбільших ІТ компаніях України.

Четверта проблема цьогорічної вступної кампанії – відмова багатьох університетів видавати своїм випускникам бакалаврські дипломи, поки не відбудеться зарахування на маґістерські програми. Цей крок, поруч з іншими численними порушеннями, дискримінував багатьох абітурієнтів, у т.ч. вступників до НаУКМА.

Тепер негативні тенденції.

На відміну від поточних проблем, вони вимагають не пошуку тактичних рішень, а зміни стратегічних підходів. Перша тенденція – це прагнення батьків абітурієнтів вислати своїх дітей на навчання за кордон як на маґістерські, так, усе частіше, – на бакалаврські програми. Також зменшення загальної зацікавленості магістерським циклом. Цей тренд має соціальний характер. Він пов’язаний з невдоволенням українцями станом справ у державі, у т.ч. у вищій освіті.

Друга тенденція.

Держава не в змозі фінансувати всі ВНЗ, яких в Україні зараз нараховується 823. Тому падіння державного замовлення відбувається хаотично. Попри цілеспрямовану антимогилянську політику Дмитра Табачника, на яку можна нарікати, потрібно розуміти, що кожен міністр зараз зменшував би фінансування університетів. Адже освіта, на жаль, не належить до пріоритетів нашої держави. Центр дослідження суспільства провів спеціальне розслідування на тему «Як фінансується державне замовлення?» та виявив численні зловживання МОН. Наприклад, на тлі загального падіння держзамовлення по Україні, існує перелік університетів, де воно зростало. Так, у Дніпропетровському національному університеті ім. Гончара збільшення склало 15,6 %, у т.ч. на соціальні науки, бізнес і право держзамовлення зросло на 30 %. Дослідження проводилося з відкритих джерел, оскільки МОН продовжує приховувати подібну офіційну інформацію.

Отже, які завдання будуть для нас головними наступного навчального року?

Перше.

У центрі нашої уваги повинна залишатися університетська якість. Для цього зокрема потрібні яскраві проекти, які мобілізують Києво-Могилянську академію та вирізняють її з-поміж інших ВНЗ. Ми першими в Україні створювали Докторську школу та відкривали PhD програми, працювали над текстом і просуванням нового законопроекту «Про вищу освіту», ще раніше – були піонерами у запровадженні системи Liberal Arts Education та інших інноваційних проектів.

Цього року ми розпочинаємо новий університетський проект по створенню англомовних peer-reviewed journals в гуманітарних, соціально-політичних, економічних та природничих науках. Принаймні на сьогоднішній день я саме так бачу послідовність його реалізації. Хоч, можливо, ми матимемо ентузіастів також з інших галузей знань. Вже маємо досвід та електронну платформу Kyiv Mohyla Journal. У нас є команда фахівців. Попри популярність в українському академічному середовищі «Наукових записок НаУКМА» і «Маґістеріуму», Могилянка не може надалі обходитися без сучасних англомовних електронних видань.

Деякі українські університети вже мають peer-reviewed journals в окремих галузях, проте не в усіх. Така форма академічної діяльності у поєднанні із зусиллями наших кафедр, Докторської школи, аспірантури і докторантури, залученням партнерів, дозволять вивести академічну якість НаУКМА на новий рівень, у т.ч. для збільшення присутності нашого університету в Інтернет-просторі (включно з Web-сайтом, який потребує особливої уваги).

Друге.

Сподівання на університетський розвиток за рахунок державного замовлення потрібно залишити у минулому часі назавжди. Навіть за умови приходу найпрогресивнішого міністра освіти і науки, фінансування ВНЗ буде скорочуватися, оскільки держава фактично перебуває на межі банкрутства.

Досить часто абітурієнти, вступивши на держзамовлення в інші університети, приходять до нас на контрактне навчання. Реалії є такими, що в Україні фактично скасована норма статті 53 Конституції України про доступ до безплатної освіти. Тому Києво-Могилянська академія, якісний університет з репутацією, що будувалася століттями, має робити ставку на розвиток платного навчання. Разом із зростанням попиту на якість, ми повинні допомогти майбутнім абітурієнтам та їхнім батькам знайти свій шлях до НаУКМА. Разом з тим, ми будемо продовжувати нашу соціальну політику сприяння тим абітурієнтам і студентам, родини яких не можуть повністю оплачувати навчання.

Це означає, що кафедри та їхні програми повинні бути більш професійними і привабливими. Рекламне просування напрямів і спеціальностей має відноситися не до вступних кампаній, а стати частиною повсякденного університетського життя. Нам треба сформувати інакшу психологію розвитку. Нагадаю, що минулого року на прохання В.П. Моренця подати пропозиції по фінансуванню факультетських заходів в рамках вступної кампанії залишилася без відповіді. Пропозицій не було і допомога від університету виявилася непотрібною. Зрозуміло, що кожний якось працює по-своєму, але ми перейдемо до системного планування й відстежування результатів.

Третє: розвиток платних курсів на тих кафедрах і факультетах, де це можливо.

Найближча перспектива – English Academic Writing на кафедрі англійської мови, відповідні курси на правничому факультеті й факультеті інформатики.

Четверте: відкриття нових маґістерських програм.

На черзі – могилянсько-французька програма з міжнародного права та інноваційна програма Public Administration. В обох випадках ми залучаємо нові кадри та фінанси, будемо набирати більше студентів.

П’яте: дистанційне навчання.

Хоч ми принципово не запроваджуємо в НаУКМА заочну форму, до якої в Україні прирівнюється дистанційна, ми не можемо ігнорувати технологічний прогрес. Тому все більше будемо використовувати сучасні засоби для інтенсифікації навчального процесу. Сьогодні ми застосовуємо елементи дистанційного навчання в КМБШ, на факультеті інформатики, у Могилянській школі журналістики, в рамках доуніверситетської підготовки.

Шосте: відкриття підготовчого відділення для іноземних студентів.

Сьоме: відкриття Інституту післядипломної освіти.

Восьме: ми будемо відповідно змінювати форми діяльності служби розвитку (PR, FR, зв’язки з пресою, зв’язки з випускниками та ін.).

Насамкінець я хочу згадати деякі новини останнього часу.

В НаУКМА відбулися кадрові зміни. Школу охорони здоров’я очолила Чала Н.Д., відділ кадрів – Бурсак Н.В., деканат по роботі із студентами – Глигало Ю.В., кафедру історії – Шліхта Н.В., науково-дослідну частину – Моршна Н.В., новий керівник Докторської школи – Павленко Л.С.

Вітаємо з проходженням конкурсів декана гуманітарного факультету Ткачук М.Л., декана економічного факультету Гуменну О.В., декана факультету природничих наук Вишенську І.Г.

Висловлюю щиру подяку Івановій Н.Ю., Костровій Л.І., Щербаку В.О., Винницькому М.І., Яковенко Н.М., Кобзар К.І. та всім нашим колегам, які раніше обіймали свої посади, за їхню працю в університеті.

Ми знову прийматимемо відомих інтелектуалів: 9 вересня з відкритою лекцією виступить провідний дослідник в галузі демократичних студій Ларрі Даймонд, наприкінці вересня – новий посол США Джеффрі Пайєтт.

Ми не встигли завершити ремонтні роботи, що проводяться у гуртожитку по вул. Цветаєвої та в деяких навчальних корпусах, до 01 вересня через затримку проплат Державним Казначейством України. Але ближнім часом всі роботи будуть завершені.

Сподіваюся, що у вересні наші спонсори встановлять нові лави біля будинку Братських келій.

У суботу і неділю (31 серпня -1 вересня) матимемо посвяту у студенти та інавгураційну лекцію почесного професора НаУКМА Дмитра Сергійовича Наливайка. Звертаю увагу на дві справи: організованість академічної процесії (це важливо для урочистості заходу) та правильного розташування факультетів.

Програма всіх заходів розміщена на університетському сайті.

Шановні колеги! Вітаю Вас з новим навчальним роком!

Повний текст також можна прочитати за посиланням.