Анотації курсів

Аналітична хімія
Вивчення курсу "Аналітична хімія" сприяє розумінню взаємозв'язку між властивостями речовин та засобами їх визначення, дає можливість здобувачам орієнтуватися серед сучасних методів аналітичного контролю навколишнього середовища та процесу виробництва, допомагає набути досвід експериментальної роботи та математичної обробки результатів аналізів. Викладання курсу ставить за мету зближення теоретичної та практичної підготовки здобувачів з інтересами їх майбутньої виробничої діяльності. Високий рівень знань з аналітичної хімії забезпечує майбутньому фахівцю можливість кращого засвоєння наступних дисциплін професійного спрямування та кваліфіковано вирішувати питання, пов'язані зі швидко зростаючим прогресом теоретичних досліджень в хімії, біохімії, потребами новітніх технологій хімічних та біохімічних виробництв, охороною здоров'я та покращення стану довкілля.

Аналітична хімія -1
Обов`язкова навчальна дисципліна «Аналітична хімія-1»; є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як «Методи хімічного аналізу об’єктів навколишнього середовища», «Аналітична хімія об’єктів навколишнього середовища», «Хімія комплексних сполук», «Застосування органічних реагентів в аналізі», «Методи концентрування та розділення при аналізі органічних сполук», «Сучасні електрохімічні методи аналізу», «Електрохімічні методи аналізу», «Методи молекулярної спектроскопії», «Основи атомної спектроскопії», «Рентген-флуоресцентний аналіз» Опанувавши цей курс, Ви отримаєте знання з таких питань, як – задачі аналітичної хімії; основи класичних методів (хімічних: гравіметрія, титрометрія); основи фізико-хімічних методів (інструментальних: електрохімічних, спектральних); основи методів розділення і концентрування (екстрагування, хроматографія, електрофорез); теоретичне обґрунтування методів та прийомів хімічного аналізу.

Аналітична хімія -2
Обов`язкова навчальна дисципліна «Аналітична хімія-1»; є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-професійного рівня «бакалавр», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як «Методи хімічного аналізу об’єктів навколишнього середовища», «Аналітична хімія об’єктів навколишнього середовища», «Хімія комплексних сполук», «Застосування органічних реагентів в аналізі», «Методи концентрування та розділення при аналізі органічних сполук», «Сучасні електрохімічні методи аналізу», «Електрохімічні методи аналізу», «Методи молекулярної спектроскопії», «Основи атомної спектроскопії», «Рентген-флуоресцентний аналіз» Опанувавши цей курс, Ви отримаєте знання з таких питань, як – задачі аналітичної хімії; основи класичних методів (хімічних: гравіметрія, титрометрія); основи фізико-хімічних методів (інструментальних: електрохімічних, спектральних); основи методів розділення і концентрування (екстрагування, хроматографія, електрофорез); теоретичне обґрунтування методів та прийомів хімічного аналізу.

Аналітична хімія довкілля

Аспірантський методологічний семінар

Біоорганічна хімія
Біоорганічна хімія виникла на межі органічної хімії, біохімії та молекулярної біології. Її основне завдання - вивчення на молекулярному рівні будови, властивостей і реакцій біомолекул, зокрема амінокислот, пептидів, білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів та їх похідних. Дисципліна досліджує закономірності перетворень цих сполук, механізми біохімічних реакцій, хімічні основи біокаталізу й енергетики клітини. Досягнення біоорганічної хімії знаходять широке застосування в різних сферах діяльності людини: у фармакології (створення лікарських препаратів та нових методів терапії), медицині (діагностика та лікування спадкових і метаболічних захворювань), біотехнології (розробка біокаталізаторів, біосенсорів, генно-інженерних продуктів), харчовій промисловості та сільському господарстві. Особливу увагу приділяють ролі органічних сполук у підтриманні гомеостазу організму, у механізмах передачі спадкової інформації та регуляції клітинних процесів. Курс знайомить здобувачів із сучасними уявленнями про структуру та функції біополімерів, закономірності їх взаємодій у живих системах, а також із основами хімічної біології. Розглядаються фундаментальні принципи організації та перетворень біомолекул, методи їх дослідження та прикладні аспекти використання. В програму включені питання, що ілюструють практичне значення біоорганічної хімії, зокрема, у фармації при створенні нових ліків, у харчовій хімії при розробці біологічно активних добавок, у медицині при вивченні патогенезу захворювань, у біотехнології та генної інженерії при розробці нових біоматеріалів і терапевтичних стратегій.

Валідація фармацевтичного виробництва
Фармацевтична валідація - це критичний процес, який гарантує, що фармацевтичні продукти є безпечними, ефективними та постійно високої якості. Оцінка ризику: Першим принципом фармацевтичної валідації є проведення комплексної оцінки ризику продукту, процесу та використовуваного обладнання. Це передбачає виявлення потенційних небезпек, визначення їх тяжкості та ймовірності, а також розробку стратегій контролю або пом 'якшення їх. Валідація процесу: Валідація процесу передбачає встановлення задокументованих доказів того, що виробничий процес послідовно виробляє продукт, який відповідає заздалегідь визначеним специфікаціям та атрибутам якості. Вона включає в себе ряд заходів, включаючи кваліфікацію проекту, кваліфікацію установки, кваліфікацію експлуатації та кваліфікацію продуктивності. Валідація обладнання: Валідація обладнання передбачає встановлення задокументованих доказів того, що обладнання, яке використовується у виробничому процесі, послідовно відповідає заздалегідь визначеним специфікаціям та критеріям ефективності. Це передбачає тестування обладнання в нормальних умовах експлуатації та забезпечення відповідності необхідним стандартам точності, надійності та послідовності. Валідація аналітичного методу: валідація аналітичного методу передбачає встановлення задокументованих доказів того, що аналітичні методи, що використовуються для випробування продукту та його компонентів, є точними, надійними та послідовними. Це передбачає тестування методу в різних умовах, включаючи точність, точність, лінійність, діапазон і специфічність. Валідація очищення: Валідація очищення передбачає встановлення задокументованих доказів того, що обладнання, яке використовується у виробничому процесі, може бути ефективно очищене для запобігання перехресного забруднення та забезпечення якості та безпеки продукції. Це передбачає розробку процедур очищення, перевірку ефективності процесу очищення та моніторинг обладнання на наявність залишкових забруднень. Контроль змін: Контроль змін є критичним компонентом фармацевтичної валідації, оскільки він гарантує, що будь-які зміни, внесені у виробничий процес, обладнання або аналітичні методи, належним чином задокументовані, переглянуті та затверджені. Це допомагає гарантувати, що якість та безпека продукції не будуть порушені будь-якими змінами, внесеними в процес. Документація: Нарешті, документація є критичним принципом фармацевтичної валідації. Усі заходи з валідації повинні бути належним чином задокументовані, включаючи використані процедури, отримані результати та будь-які вжиті коригувальні дії. Це гарантує, що процес перевірки є прозорим, піддається аудиту та відтворюється.

Вступ в біонеорганічну хімію
Біонеорганічна хімія (неорганічна хімія біологічних процесів) - міждисциплінарна навчальна дисципліна на межі біохімії, фізіології та неорганічної (координаційної) хімії. Вона вивчає молекулярні механізми участі йонів металів і неорганічних компонентів у функціонуванні живих систем: утворення та властивості металокомплексів, взаємодію біометалів з біолігандами (амінокислотами, білками, нуклеїновими кислотами, низькомолекулярними метаболітами), а також роль координаційного оточення у каталізі, транспорті, сигнальних процесах і підтриманні гомеостазу. Метою курсу є формування у студентів цілісного уявлення про застосування принципів координаційної хімії для пояснення біологічних і медичних явищ. У межах дисципліни розглядаються властивості біогенних елементів і перехідних металів, закономірності комплексоутворення в водному середовищі, pH-залежні рівноваги, металогомеостаз, транспорт і депонування металів, участь металів у кисневому метаболізмі, окисно-відновних процесах, утворенні активних форм кисню та біоенергетиці (електрон-транспортні ланцюги). Окрема увага приділяється ролі макроелементів у водно-мінеральному обміні та регуляції фізіологічних функцій. Практична значущість біонеорганічної хімії відображається в застосуваннях у медицині та фармакології (металвмісні лікарські засоби, принципи хелатотерапії, механізми токсичної дії металів і дефіцитних станів), у біотехнології та агробіології, а також у екології (біогеохімічні цикли елементів, поведінка токсичних металів у довкіллі, підходи до детоксикації та профілактики забруднення).

Електрохімія
Електрохімія - це розділ фізичної хімії, в якому вивчають закономірності пов'язані з взаємним перетворенням хімічної та електричної форм енергій. Основним предметом електрохімії є процеси, що відбуваються на електродах при проходженні струму крізь розчини. При цьому виділяють термодинаміку електродних процесів і кінетику електродних процесів, що вивчає перебіг їх у часі. Електрохімія має велике теоретичне і практичне значення. Багато питань, що розглядаються в даному курсі є основою цілого ряду фізико-хімічних методів досліджень, основаних на електрохімічних вимірюваннях. Ці методи широко використовуються в аналітичній техніці втому числі і в фармацевтичному аналізі. Такі методи як визначення рН, потенціометричне титрування, електрофорез включені у фармакопею. Потенціометрія, амперометрія, кондуктометрія застосовуються в наукових дослідженнях, а також для контролю за ходом технологічних процесів, конструювання хімічних джерел струму. Вивчення електрохімії має велике значення для розуміння механізмів перетворення енергії, переносу електронів, йонів в живих організмах тощо. Електрохімія вносить суттєвий вклад у вирішення проблеми навколишнього середовища, хімічні джерела струму, електрохімічні способи утилізації відходів, очистку води та ґрунту.

Загальна хімічна технологія
Дисципліна "Загальна хімічна технологія" є фундаментальною наукою, вивчення якої закладає основи знань і формування вміння та спеціальних компетентностей, необхідних для майбутнього фахівця - як науковця-дослідника, так і інженера-хіміка. Послідовність вивчення навчального матеріалу у програмі є традиційною для класичних університетів з урахуванням отриманих знань з курсів неорганічної, аналітичної, органічної, фізичної та колоїдної хімії, хімії високомолекулярних сполук, а також фізики та математики, біології та екології. Мета дисципліни - навчитися розуміти ключові поняття, основні теорії концепції і принципи, що стосуються хімічних технологій і їх апаратурного оформлення, зв'язок між змістом і результатами наукових досліджень та впровадженням їх у виробництво, а також виконувати хіміко-технологічні розрахунки для аналізу та оцінки конкретних технологій одержання хімічних продуктів і набути спеціальні предметні та загальні компетентності.

Загальна хімія
Дисципліна "Загальна хімія" є фундаментальним компонентом підготовки бакалаврів, що закладає теоретичну базу для вивчення неорганічної, аналітичної, фізичної та координаційної хімії. Програма охоплює вивчення атомно-молекулярного вчення, сучасної квантово-механічної моделі будови атома, періодичного закону та природи хімічного зв'язку, що дозволяє прогнозувати реакційну здатність речовин. Особлива увага приділяється фізико-хімічним властивостям розчинів, теорії електролітичної дисоціації, механізмам окисно-відновних процесів, а також фундаментальним закономірностям термодинаміки, кінетики та електрохімії. У результаті вивчення дисципліни здобувачі набувають загальних компетентностей щодо здатності до абстрактного мислення та аналізу, а також низку спеціальних (фахових) компетентностей, зокрема: здатність застосовувати знання основних законів хімії для пояснення властивостей речовин і процесів, вміння використовувати стандартні методи хімічного аналізу, здатність самостійно здійснювати розрахунки параметрів хімічних реакцій (енергії Гіббса, констант рівноваги, електродних потенціалів) та навички безпечного поводження з хімічними реагентами відповідно до класифікації неорганічних сполук

Загальна хімія - 1
Дисципліна "Загальна хімія-1" є фундаментальним компонентом підготовки бакалаврів-хіміків, що закладає теоретичну базу для вивчення неорганічної, аналітичної, фізичної та координаційної хімії. Програма охоплює вивчення атомно-молекулярного вчення, сучасної квантово-механічної моделі будови атома, періодичного закону та природи хімічного зв'язку, що дозволяє прогнозувати реакційну здатність речовин. Особлива увага приділяється фізико-хімічним властивостям розчинів, теорії електролітичної дисоціації, механізмам окисно-відновних процесів, а також фундаментальним закономірностям термодинаміки, кінетики та електрохімії. У результаті вивчення дисципліни здобувачі набувають загальних компетентностей щодо здатності до абстрактного мислення та аналізу, а також низку спеціальних (фахових) компетентностей, зокрема: здатність застосовувати знання основних законів хімії для пояснення властивостей речовин і процесів, вміння використовувати стандартні методи хімічного аналізу, здатність самостійно здійснювати розрахунки параметрів хімічних реакцій (енергії Гіббса, констант рівноваги, електродних потенціалів) та навички безпечного поводження з хімічними реагентами відповідно до класифікації неорганічних сполук.

Кваліфікаційна робота
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Здобувач мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.

Квантова хімія
Курс "Квантова хімія" спрямований на формування у здобувачів фундаментальних уявлень про квантово-механічні основи будови атомів і молекул та природу хімічного зв'язку. У межах курсу розглядаються базові положення квантової механіки, рівняння Шредінгера та його застосування до простих квантових систем, електронна будова атомів і молекул, методи молекулярних орбіталей і валентних зв'язків, наближені методи квантово-хімічних розрахунків. Особлива увага приділяється зв'язку між квантово-хімічними моделями та експериментальними даними, а також використанню квантової хімії для пояснення реакційної здатності, спектральних характеристик і фізико-хімічних властивостей речовин. Засвоєння курсу формує теоретичну основу для подальшого вивчення фізичної хімії, спектроскопії, хімічної кінетики та комп'ютерного моделювання хімічних систем.

Колоїдна хімія
Колоїдна хімія є обов’язковою дисципліною для здобувачів освіти спеціальності «Хімія». Предметом вивчення навчальної дисципліни є дисперсний стан речовин, особливі властивості поверхневих шарів та поверхневі явища в дисперсних системах. В курсі Колоїдної хімії вивчаються також такі специфічні теми як “Явища переносу в пористих тілах” та “Колоїдно-хімічні властивості високомолекулярних сполук”, які дають поняття про різноманітність механізмів масопереносу рідин і газів в пористих тілах, знайомлять здобувачів освіти з мембранними методами розділення газів та розчинів, особливостями будови полімерних адсорбційних шарів тощо. Необхідність введення цих специфічних тем продиктована майбутньою пеціалізацією магістерської програми “мембранні та сорбційні процеси та технології”. Викладання цього курсу базується на знаннях, отриманих здобувачами освіти при вивченні основ університетських курсів загальної та неорганічної хімії, загальної фізики та вищої математики.

Комп`ютерні технології в хімії
Курс "Комп'ютерні технології в хімії" призначений для здобувачів спеціальності Е3 Хімія. У наш час сучасні наукові методи не можна уявити без застосування новітніх комп'ютерних технологій. У таких умовах вчений не може залишатися просто вмілим користувачем ПК, йому необхідно мати набагато більше знань про обчислювальну потужність комп'ютера для реалізації будь-якого свого наукового задуму. У межах даного курсу здобувачі ознайомляться з основними поняттями хемометрики та хемоінформатики. Знання та навички, отриманні у межах курсу, дозволять на сучасному рівні вирішувати різноманітні завдання, які постають перед хіміком - від обробки експериментальних даних до моделювання складних хімічних систем.

Координаційна хімія
Основні положення координаційної теорії. Типи координаційних сполук. Ізомерія комплексних сполук. Термодинаміка та кінетика реакцій комплексоутворення. Константи стійкості комплексів. Експериментальні методи визначення складу і констант стійкості комплексів. Хімічний зв’язок у координаційних сполуках. Дослідження структури координаційних сполук у хімічній технології та аналітичній хімії.

Косметична хімія
Мета курсу - надати здобувачам теоретичні знання та практичні знання та навички щодо складу, властивостей, технології виробництва та оцінки якості косметичних засобів. Забезпечити розуміння хімічних процесів, які лежать в основі вибору компонентів для створення косметичної продукції, та вміння аналізувати вплив активних інгредієнтів на шкіру, волосся й організм людини в цілому. Навчити студентів застосовувати теоретичні знання з косметичної хімії для розшифровки та аналізу складу косметичних засобів, розуміння призначення компонентів косметичних композицій, розуміння принципів складання косметичних рецептур.

Криміналістична хімія
Дисципліна "Криміналістична хімія" належить до вибіркових дисциплін циклу професійної підготовки. Дисципліна "Криміналістична хімія" вивчається здобувачами спеціальності "Хімія" на другому курсі магістерської програми. Предмет спрямований на ознайомлення здобувачів з науковими принципами та технічними прийомами роботи криміналістів, з методиками розслідування злочинів. Навчальна дисципліна "Криміналістична хімія" спрямована на формування у здобувачів вищої освіти системного уявлення про хімічні методи дослідження об'єктів криміналістичної експертизи з урахуванням їх біологічної природи та особливостей взаємодії з навколишнім середовищем. Курс орієнтований на біологізований підхід до криміналістичної хімії, у межах якого хімічний аналіз розглядається як інструмент виявлення, ідентифікації та інтерпретації біологічних і матеріальних слідів, що мають доказове значення. У межах дисципліни розглядаються основні види біологічних об'єктів криміналістичної експертизи (кров та інші біологічні рідини, ДНК, ґрунт, пилок, мікросліди, волокна, токсиканти, вибухові та пострілові залишки, відбитки пальців), а також хімічні, біохімічні, мікроскопічні та статистичні методи їх дослідження. Особлива увага приділяється питанням деградації біологічного матеріалу, контамінації, варіабельності результатів, а також обмеженням і ймовірнісному характеру експертних висновків. Дисципліна формує у здобувачів здатність критично оцінювати результати хіміко-криміналістичних досліджень, інтерпретувати їх у біологічному контексті та усвідомлювати межі застосування хімічних методів у судово-експертній практиці. Курс є складовою фахової підготовки здобувачів у галузі природничих наук та криміналістики й створює підґрунтя для подальшого вивчення судової біології, токсикології та молекулярно-генетичних методів експертизи.

Курс "Практика викладання фахових дисциплін"

Курсова робота
Завдання курсової роботи – прищепити здобувачам навички самостійної праці (робити огляд наукової літератури, аналізувати різні підходи, формулювати власні висновки).

Магістерська робота
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Здобувач мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.

Мембранні методи розділення, очищення та концентрування речовин
Навчальний курс "Мембранні методи розділення, очищення та концентрування речовин" призначений для вивчення студентами магістерської програми Національного університету "Києво-Могилянська академія" за напрямом підготовки -ХІМІЯ, спеціалізація - мембранні та сорбцій ні процеси та технології. Курс розглядає актуальні питання розділення, очищення, концентрування та фракціонування речовин різної природи, а саме солей, йонних речовин, різноманітних збудників, а також органічних речовин (білків, барвників, поверхнево-активних речовин) за допомогою мембран та баромембранних процесів, а також застосування гібридних технологій з використанням зворотньо-осматичних нано- та ультрафільтраційних мембран. Значна увага при викладанні курсу " Мембранні методи розділення, очищення та концентрування речовин " надається практичним і лабораторним роботам, формуванню у студентів навиків щодо роботи на мембранних установках, вивченню процесів масопереносу в процесах мембранного розділення речовин різної хімічної природи.

Методи аналізу харчових продуктів
"Методи аналізу харчових продуктів" є вибірковою дисципліною для здобувачів освіти бакалавської програми спеціальності "Хімія", а також буде цікавим для здобувачів освіти спеціальностей "Екологія" та "Біологія". Дисципліна "Методи аналізу харчових продуктів" присвячена дослідженню проблеми якості харчової продукції та передбачає вивчення нормативно-правових документів щодо безпечності та якості харчових продуктів; забруднення харчової продукції нітратами, радіонуклідами, пестицидами, важкими металами, антибіотиками, мікотоксинами тощо; фізико-хімічних та органолептичних методів дослідження якості харчової продукції рослинного та тваринного походження. Метою курсу є оволодіння здобувачами освіти базових знань з якості та безпечності харчової продукції, набуття умінь і навичок щодо застосування основних методів оцінки якості харчових продуктів.

Методи виділення і дослідження органічних сполук
Курс "Методи виділення і дослідження органічних сполук" присвячений вивченню основних традиційних і сучасних методів хімічного експерименту, що застосовуються при синтезі, виділенні, очищенні, аналізі та ідентифікації органічних і природних речовин. Значну увагу приділено освоєнню методів хроматографічного поділу та хроматографічного аналізу, а також використанню сучасних спектральних методів дослідження, зокрема ультрафіолетової, інфрачервоної, ЯМР-спектроскопії та мас-спектрометрії. Курс спрямований на формування у здобувачів освіти практичних навичок роботи з органічними сполуками: від основ лабораторної техніки (зберігання, відважування, безпечна робота з токсичними, агресивними та легкозаймистими речовинами) до створення лабораторних установок та проведення складних операцій із виділення, розділення і очищення речовин. Особливе місце займає визначення фізико-хімічних констант, вибір адекватних методів аналізу та ідентифікація речовин за їх фізико-хімічними і спектральними характеристиками. Набуті знання та вміння є необхідними для подальшого вивчення спеціалізованих дисциплін бакалаврського та магістерського рівнів підготовки хіміків, а також для майбутньої науково-дослідної роботи.

Методи виділення, концентрування і аналізу хімічних речовин
Вивчення традиційних та сучасних методів виділення та концентрування; ознайомлення з можливостями використання для цього хімічних, фізико-хімічних методів та різноманітних хроматографічних методів; оволодіння практичними навичками у проведенні цих операцій; ознайомлення з основами стандартизації, метрології та контролю якості хімічної продукції; формування знань для кваліфікованої участі у реалізації вимог нормативних документів стандартизації хімічних продуктів.

Методи дослідження структури та властивостей полімерних сполук

Методи синтезу і модифікування мембранних матеріалів
Розглядаються основні напрямки та методи модифікування мембраноутворюючих полімерних і неорганічних матеріалів для їхньої функціоналізації й отримання нових заряджених функціональних мембран, що використовуються у процесах водоочищення, водопідготовки та в мікробіологічній і медичній промисловості. Велику увагу приділено методам ініціювання прищепленої полімеризації акрилових і пірідінієвих мономерів для створення на поверхні мембран гідрофільних і заряджених полімерних шарів з метою отримання мембран з антибактеріальною активністю та іммобілізації ферментів і біологічно активних речовин.

Методологія наукових досліджень в хімії
Методологія наукових досліджень у хімії є фундаментальною дисципліною, спрямованою на формування у здобувачів системного уявлення про наукове пізнання, логіку й організацію хімічних досліджень, а також про принципи планування, проведення та аналізу експериментальних робіт. Дисципліна поєднує елементи філософії науки, загальної методології досліджень і спеціальних підходів, притаманних хімічним наукам. Курс розглядає основні поняття наукового дослідження, структуру наукової теорії, етапи формування дослідницької проблеми, постановку наукових питань і гіпотез, вибір методів та дизайн досліджень у хімії. Особлива увага приділяється методології експерименту, принципам відтворюваності та достовірності результатів, роботі з експериментальними даними, їх обробці та інтерпретації. Значне місце в дисципліні займають питання хімічної безпеки, етичного поводження з хімічними речовинами, відповідальності дослідника та дотримання принципів академічної доброчесності. Розглядаються сучасні вимоги до безпечної організації хімічних досліджень, роботи з небезпечними речовинами та управління хімічними відходами. Курс також ознайомлює здобувачів із методами пошуку та аналізу наукової літератури, використанням цифрових наукових ресурсів і баз даних, основами наукового письма та наукової комунікації. Розглядаються правила підготовки наукових статей, тез конференцій, дослідницьких проєктів і презентацій результатів досліджень. Вивчення дисципліни формує у здобувачів здатність критично оцінювати наукову інформацію, самостійно планувати та здійснювати хімічні дослідження, коректно представляти їх результати та дотримуватися етичних і професійних стандартів у науковій діяльності.

Методологія створення і тестування біологічно активних сполук
Метою курсу "Методологія створення та тестування біологічно активних сполу" формування у студентів знань, компетентностей і навичок з ідентифікації і отримання біологічно активних сполук, вивчення етапів створення біологічно активних сполук, видів біологічної активності, методів тестування біологічної активності; основ комп'ютерного моделювання (докінг) комплексу "діюча речовина-рецептор"; виявлення, дизайн та отримання біологічно активних сполук, створення залежностей структура - активність; основ комбінаторної хімії.

Нанокомпозитні полімери та мембрани
Теоретичні та практичні уявлень різних методів отримання нанокомпозитних полімерів та мембран та сфер їхнього використання, після закінчення курсу студенти матимуть фундаментальні знання про структуру та властивості полімерних нанокомпозитів і основні напрямки їх використання (наноматеріали і нанотехнології, сучасна полімерна теорія нанокомпозитів, різні типи наночастинок, основні матеріали для нанокомпозитних полімерів та мембран, характеристики полімерних наноструктурних матеріалів, полімерні матриці, нанокомпозити на основі термопластів, нанокомпозити на основі термоотверджувальних полімерів, нанокомпозити на основі нанотрубок та нановолокон, нанокомпозити здатні до біодеструкції, нанокомпозити на основі еластомерів, нанокомпозити на основі шаруватих силікатів, методи синтезу та дослідження полімерних нанокомпозитів та мембран, фізико-хімічні основи формування нанокомпозитів при золь-гель процесах).

Нанохімія
Курс "Нанохімія" включає опанування здобувачамии базових знань, основних понять і теоретичних засад сучасної нанохімії, знання яких дозволяє більш глибоко і обґрунтовано підходити до інтерпретації різноманітних результатів досліджень в хімії.

Неорганічна хімія
Змістова спрямованість курсу охоплює системне вивчення хімічних елементів та їхніх сполук за групами Періодичної системи: від Гідрогену та Оксигену (включаючи пероксиди) до детального розгляду властивостей галогенів, елементів підгруп Сульфуру (халькогенів), Нітрогену та Карбону (зокрема сполук Силіцію, Стануму та Плюмбуму). Програма передбачає вивчення хімії металів головних підгруп І-ІІІ груп (лужних, лужноземельних металів, Бору та Алюмінію), інертних газів VIII групи, а також розширений аналіз перехідних d-елементів побічних підгруп, включаючи підгрупи Хрому, Манґану, родини Феруму та Платини (з акцентом на координаційні сполуки), підгрупи Купруму та Цинку. Роль дисципліни полягає у формуванні навичок науково обґрунтованої організації експериментальної роботи, вмінні прогнозувати фізико-хімічні властивості речовин на основі будови атомів та практичному застосуванні знань для вирішення дослідницьких завдань. Освітній процес реалізується через поєднання лекцій та інтенсивного лабораторного практикуму, де студенти опановують методи одержання та дослідження реакційної здатності простих і складних неорганічних речовин згідно з основними законами хімії. Викладання спрямоване на формування навичок методично та науково правильно організовувати експериментальну роботу студентів на лабораторно-практичних заняттях і в науково-навчальних лабораторіях. Сформувати навички практично застосовувати набуті теоретичні знання для вирішення навчальних і дослідницьких завдань у процесі вивчення дисциплін у галузі хімії та інших природничих наук освітньої програми для здобуття освітнього ступеня бакалавра, а також у подальшій фаховій діяльності.

Неорганічна хімія - 1
Навчальна дисципліна "Неорганічна хімія-1" є фундаментальним складником підготовки фахівців галузі знань "Природничі науки, математика та статистика" за спеціальністю "Хімія" першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (ОПП "Хімія"). Змістова спрямованість курсу охоплює системне вивчення хімічних елементів та їхніх сполук за групами Періодичної системи: від Гідрогену та Оксигену (включаючи пероксиди) до детального розгляду властивостей галогенів, елементів підгруп Сульфуру (халькогенів), Нітрогену та Карбону (зокрема сполук Силіцію, Стануму та Плюмбуму). Програма передбачає вивчення хімії металів головних підгруп І-ІІІ груп (лужних, лужноземельних металів, Бору та Алюмінію), інертних газів VIII групи, а також розширений аналіз перехідних d-елементів побічних підгруп, включаючи підгрупи Хрому, Манґану, родини Феруму та Платини (з акцентом на координаційні сполуки), підгрупи Купруму та Цинку. Роль дисципліни полягає у формуванні навичок науково обґрунтованої організації експериментальної роботи, вмінні прогнозувати фізико-хімічні властивості речовин на основі будови атомів та практичному застосуванні знань для вирішення дослідницьких завдань. Освітній процес реалізується через поєднання лекцій та інтенсивного лабораторного практикуму, де студенти опановують методи одержання та дослідження реакційної здатності простих і складних неорганічних речовин згідно з основними законами хімії. Викладання спрямоване на формування навичок методично та науково правильно організовувати експериментальну роботу студентів на лабораторно-практичних заняттях і в науково-навчальних лабораторіях. Сформувати навички практично застосовувати набуті теоретичні знання для вирішення навчальних і дослідницьких завдань у процесі вивчення дисциплін у галузі хімії та інших природничих наук освітньої програми для здобуття освітнього ступеня бакалавра, а також у подальшій фаховій діяльності.

Органічна хімія -1
Основним завданням курсу «Органічна хімія-1» є вивчення теоретичних основ органічної хімії, зокрема, електронної природи та просторового розташування зв'язків у сполуках вивчених класів, мати уявлення про просторову та оптичну ізомерію органічних сполук; систематичні і тривіальні назви сполук вивчених класів; механізми вивчених реакцій, джерело добування ( природне і синтетичне ) речовин вивчених класів, а також як визначати продукти за початковою речовиною та початкову речовину за продуктами реакції . Набуті знання нададуть можливість назвати за систематичною номенклатурою сполуку вивчених класів за структурною формулою; написати структурну формулу для сполуки вивчених класів за систематичною назвою; охарактеризувати будову, одержання, характеристику представників гомологічного ряду, порівняти властивості сполук з різноманітними замісниками, а також сполук різних класів; визначати характер не тільки прямих, але й побічних продуктів; а також користуючись загальними принципами хімічної кінетики та термодінаміки визначати вплив реакційних умов (розчинник, концентрації реагентів, температура, тиск ) на швидкість взаємодії реагентів; та надати оцінку реакції як технологічного процесу з точки зору його екологічної небезпеки.

Органічна хімія -2
Основним завданням курсу «Органічна хімія-2» є вивчення теоретичних основ органічної хімії, зокрема, електронної природи та просторового розташування зв'язків у сполуках вивчених класів, мати уявлення про просторову та оптичну ізомерію органічних сполук; систематичні і тривіальні назви сполук вивчених класів; механізми вивчених реакцій, джерело добування ( природне і синтетичне ) речовин вивчених класів, а також як визначати продукти за початковою речовиною та початкову речовину за продуктами реакції . Набуті знання нададуть можливість назвати за систематичною номенклатурою сполуку вивчених класів за структурною формулою; написати структурну формулу для сполуки вивчених класів за систематичною назвою; охарактеризувати будову, одержання, характеристику представників гомологічного ряду, порівняти властивості сполук з різноманітними замісниками, а також сполук різних класів; визначати характер не тільки прямих, але й побічних продуктів; а також користуючись загальними принципами хімічної кінетики та термодінаміки визначати вплив реакційних умов (розчинник, концентрації реагентів, температура, тиск ) на швидкість взаємодії реагентів; та надати оцінку реакції як технологічного процесу з точки зору його екологічної небезпеки.

Органічна хімія з основами біохімії
Систематика, номенклатура, фізичні властивості, знаходження у природі, роль у живому організмі, атомна і електронна будова, лабораторні та промислові методи одержання, використання у промисловості й побуті, хімічні властивості основних класів органічних сполук: алканів, алкенів, алкадієнів, алкінів, циклоалканів, циклоалкенів, ароматичних сполук, а також галогенопохідних, гідроксипохідних, нітропохідних, амінопохідних, альдегідів і кетонів, карбонових кислот та їх естерів, ангідридів і галогенангідридів, амідів і нітрилів, сполук із мішаними оксигеновмісними функціями, 3-, 5-, 6-членних гетероциклічних сполук, моносахаридів і полісахаридів, амінокислот і білків.

Основи адсорбції
Види адсорбції. Адсорбція на межі «розчин – газ». Рівняння адсорбції Гіббса. Рівняння Шишковського. Поверхнева активність. Ізотерми адсорбції Ленґмюра. Робота адсорбції. Адсорбція на межі «тверде тіло – газ». Теплоти адсорбції. Адсорбційні сили біля поверхні твердого тіла. Природа адсорбційних сил. Теорія мономолекулярної адсорбції Ленґмюра. Теорія полімолекулярної адсорбції Поляні і теорія БЕТ. Адсорбція газів і парів на пористих тілах. Капілярна конденсація. Розподіл пор за розмірами. Адсорбція на межі тверде тіло – рідина. Адсорбція неелектролітів (молекулярна адсорбція), електролітів. Виникнення подвійного електричного шару. Йонний обмін.

Основи технології водопідготовки та водоочищення
Навчальний курс "Основи технології водоочищення та водопідготовки" призначений для вивчення здобувачами освіти науково-освітньої магістерської програми Національного університету "Києво-Могилянська академія"-ХІМІЯ. Курс розглядає актуальні питання раціонального використання водних ресурсів в промисловості та комунальному господарстві, а саме: розробку та обґрунтування принципових технологічних схем водопідготовки та водоочищення природних та стічних вод; теоретичні основи фізико-хімічних процесів очищення води (коагуляція, флокуляція, фільтрування, змішування, відстоювання, знезараження, дегазація, хімічні та біологічні методи водоочищення) ; конструкції очисних споруд та апаратів станцій водопідготовки та водоочищення. Значна увага при викладанні курсу надається практичним і лабораторним роботам, формуванню у здобувачів навиків щодо методів розробки основних технологічних засобів проектування технологічних схем водопідготовки та водоочищення.

Основи фармацевтичної хімії
Курс "Основи фармацевтичної хімії" призначений для здобувачів четвертого курсу природничого факультету НаУКМА. Дисципліна "Основи фармацевтичної хімії" є однією з основних в комплексі хімічних і медико-біологічних дисциплін, покликаних забезпечити підготовку фахівців-хіміків в області пошуку і дослідження лікарських засобів.

Основи хроматографії
Програму навчальної дисципліни "Основи хроматографії" складено у відповідності до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму 102-Хімія. Навчальна дисципліна належить до дисциплін вільного вибору студентів, циклу професійної та практичної підготовки. Предмет навчальної дисципліни - хімічні та хроматографічні методи дослідження. Цілями курсу "Основи хроматографії" є: ознайомлення здобувачів з актуальними методами розділення та концентрування, які застосовуються у сучасній аналітичній хімії та аналізі; засвоєння теоретичних основ і характеристик методів розділення та концентрування, методології оцінки їх ефективності, і практики застосування; ознайомлення із сучасними методами розділення та концентрування, що використовуються у якісному та кількісному хімічному аналізі.

Полімери біомедичного призначення
Вивчення вимог до полімерів в медицині. Біоінертні та біосумісні полімери. Використання полімерів у різних областях медицини. Застосування полімерних лікарських плівок. Медичні нитки. Полімери-кровозамінники. Мікрокапсулювання. Полімерні лікарські речовини. Полімери для створення нових лікарських форм. Полімерні наностуктури у терапії та діагностиці. Полімерні міцели, наночастинки, візикули.

Практика виробнича
Програма виробничої практики здобувачів за напрямком підготовки Е3 "Хімія" є основним навчально-методичним документом, який визначає усі аспекти проведення практики. Вона забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практики, їх системність, неперервність і послідовність навчання здобувачіві. Практика спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих здобувачами за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь, формування та розвиток у здобувачів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретної професійної ситуації, оволодіння сучасними фізико-хімічними методами, формами організації праці в галузі їх майбутньої спеціальності.

Практика навчальна екохімічна
Навчальна екохімічна практика є обов’язковою складовою професійної підготовки бакалаврів за спеціальністю «Хімія» та спрямована на поглиблення і закріплення теоретичних знань, здобутих під час вивчення фундаментальних і спеціальних хімічних дисциплін. До проходження навчальної практики допускаються здобувачі, які успішно опанували курси «Загальна хімія», «Неорганічна хімія», «Аналітична хімія», «Органічна хімія», та “Аналітична хімія навколишнього середовища”. У межах практики здобувачі ознайомлюються з основними підходами та методами екохімічних досліджень, набувають практичних навичок відбору, підготовки та аналізу проб об’єктів навколишнього середовища (води, ґрунтів, повітря).

Практика науково-дослідницька
Програма науково-дослідницької практики здобувачів освіти за напрямком підготовки 102 Хімія є основним навчально-методичним документом, який визначає усі аспекти проведення практики. Вона забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практики, їх системність, неперервність і послідовність навчання здобувачів освіти. Програма розроблена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з хімії та забезпечує інтеграцію теоретичної підготовки з практичними навичками науково-дослідної роботи.

Розробка дисертаційного проекту

Розчини полімерів
Курс "Розчини полімерів" побудований таким чином, щоб здобувач ознайомився з фізико-хімічними основами одержання та переробки розчинів полімерів, міг опанувати матеріал по структурі полімерних молекул в розчинах різної концентрації, склав уявлення про розчини як складні фізико-хімічні системи, в яких між компонентами проявляються всі відомі типи взаємодії від дисперсійних до хімічних, вивчив питання термодинамічної стійкості цих систем, які при певних умовах можуть втрачати стійкість та розшаровуватися. Матеріал курсу базується на знаннях, які отримали здобувачі при прослуховуванні курсів лекцій з органічної, фізичної та колоїдної хімії, хімії високомолекулярних сполук. Ефективному засвоєнню здобувачами матеріалу курсу "Розчини полімерів" буде сприяти проведення лабораторно-практичних занять по його розділах, використання спеціальної літератури. Метою курсу є отримання студентами уявлення про відмінності розчинів полімерів від розчинів низькомолекулярних сполук, про конформації макромолекул в розчинах, про фазові рівноваги, про рівноважні та динамічні властивості полімерних систем. Особлива увага приділяється фізико-хімічним методам дослідження полімерів в розчинах. На семінарських та практичних заняттях засвоюються методики дослідження полімерів в розчинах та розв'язуються задачі по програмі курсу.Достатньо високий рівень знань здобувачами може бути досягнутий лише за умови активної самостійної роботи з використанням підручника та іншої рекомендованої літератури. Завданнями вивчення дисципліни є отримання майбутніми фахівцями знань та навичок професійної діяльності, які стосуються отримання та дослідження властивостей систем полімер-низькомолекулярна розчинник. У результаті вивчення курсу здобувач повинен: Знати: класифікацію систем полімер-розчинник, їх ознаки та особливості; теоретичні основи сучасних уявлень про фізичну хімію розчинів полімерів; методи дослідження полімерів в розчині; сфери застосування розчинів полімерів. Вміти: використовувати отримані уміння та навички для дослідження властивостей високомолекулярних сполук та їх розчинів.

Синтетичні мембрани
Матеріали для формування мембран та їхні властивості. Основні методи одержання мембран на основі полімерних і неорганічних мембраноутворюючих матеріалів. Метод інверсії фаз. Золь-гель технологія. Фазовий поділ у полімерних системах. Вплив різних параметрів на морфологію мембран. Пористі і непористі мембрани. Йонообмінні і заряджені мембрани. Мембрани з додатковими функціями. Динамічні мембрани. Структура, фізико-хімічні і механічні властивості мембран. Розділювальні характеристики мембран. Мембрани для процесів розділення рідких і газових сумішей.

Сорбенти і сорбційні процеси
Одержання активованих вуглів, їхні властивості, застосування у промисловості. Використання активованих вуглів в очищенні води, харчових технологіях, медицині. Одержання силікагелів. Використання силікагелів у вибіркових сорбційних процесах. Природні та синтетичні цеоліти, їхні властивості. Використання у вибіркових сорбційних процесах. Застосування цеолітів у процесах осушення газів та органічних рідин, у процесах очищення газів. Очищення стічних вод, зниження токсичності промислових викидів.

Супрамолекулярна хімія
Супрамолекулярна хімія - це одна з найбільш популярних сучасних галузей експериментальної хімії, котра бурхливо розвивається на протязі останніх років. Один із засновників супрамолекулярної хімії лауреат Нобелівської премії 1987 року Жан-Марі Лен визначив її як "хімію молекулярних та міжмолекулярних зв'язків". Супрамолекулярна хімія займається синтезом, аналізом будови та вивченням властивостей і поведінки в хімічних реакціях не окремих молекул, а їх ансамблів, в яких молекули зв'язані слабкими міжмолекулярними взаємодіями. Її навіть представляють як своєрідну "молекулярну соціологію", яку цікавить не окремий індивідуум, а поведінка індивідуума у складі різних колективів, а також властивості, які має колектив як певне самостійне ціле. Сфера використання супрамолекулярної хімії є надзвичайно широкою - від молекулярної електроніки ("органічні метали", напівпровідники, надпровідники, молекулярні комп'ютери і т.інш) до фармацевтичної хімії (синтез та модифікування властивостей лікарських препаратів, забезпечення їхньої адресної доставки до відповідної частини організму, лікування генетичних захворювань тощо) та моделювання біологічних процесів. Курс знайомить слухачів з фундаментальними та прикладними засадами супрамолекулярної хімії. Студенти познайомляться як з методами синтезу систем, здатних до самоорганізації, для отримання великих молекул або молекулярних угруповань, так і з їх фантастичними властивостями.

Теоретичні основи мембранних процесів
Транспорт у мембранах. Рушійні сили мембранних процесів. Нерівноважна термодинаміка. Транспорт крізь пористі мембрани. Транспорт крізь непористі мембрани. Транспорт у йонообмінних мембранах. Баромембранні процеси: мікро- фільтрація, ультрафільтрація, нанофільтрація, зворотний осмос, п’єзодіаліз. Мембранні процеси під дією концентрацій: газорозділення, первапорація, діаліз, рідкі мембрани. Термомембранні процеси: мембранна дистиляція, термоосмос. Електромембранні процеси: електродіаліз, електрофільтрування. Поляризаційні явища: концентраційна і температурна поляризація. Формальний опис мембранного масопереносу. Фізичні моделі: модель розчинення-дифузії, модель тонкопористої мембрани, модель грубопористої мембрани, осмотична модель. Концентраційна поляризація-гелеутворення.

Техніка проведення лабораторних робіт
Курс спрямований на формування у здобувачів практичних навичок та теоретичних знань, необхідних для виконання хімічних лабораторних досліджень. Програма охоплює основи організації роботи в хімічній лабораторії, правила техніки безпеки при роботі з хімічними речовинами, методи підготовки посуду та реактивів, а також правильне використання лабораторного обладнання, складання звіту про виконану лабораторну роботу. Основне завдання курсу – навчити здобувачів виконувати лабораторні експерименти, навчити фахово грамотно описувати спостереження за хімічними процесами, робити необхідні розрахунки, формулювати ґрунтовні висновки і складати письмовий звіт про виконану роботу. Курс закладає основи практичних знань і вмінь роботи в хімічний лабораторії, необхідних для ґрунтовного вивчення розділів хімії і проведення наукової діяльності.

Технології сорбційного розділення
Основи молекулярної адсорбційної хроматографії рідких речовин; іоннообмінної хроматографії; осадкової хроматографії; адсорбційної газової хроматографії; газо-рідинної хроматографії. Безперервний метод розділення газів у шарі адсорбенту, що рухається. Капілярна хроматографія, ступінчата хроматографія, вакантохроматографія. Основи розподільчої хроматографії на папері. Гельхроматографія.

Фармацевтична хімія
Курс "Фармацевтична хімія" призначений для здобувачів магістерських програм природничого факультету НаУКМА. Дисципліна "Фармацевтична хімія" є однією з основних в комплексі хімічних і медико-біологічних дисциплін, покликаних забезпечити підготовку фахівців-хіміків в області пошуку і дослідження лікарських засобів.

Фізична хімія
Курс "Фізична хімія" призначений для здобувачів освіти природничого факультету НаУКМА за спеціальністю "Хімія". Він може також бути корисним як додаткова дисципліна для здобувачів освіти з напрямами підготовки "біологія", "екологія" та "фізика". Викладання курсу фізичної хімії базується на знаннях, отриманих здобувачами при вивченні основ університетських курсів з загальної та неорганічної хімії, органічної хімії, загальної фізики та вищої математики. Послідовність вивчення учбового матеріалу в курсі є традиційною. Значна увага приділяється розкриттю закономірностей в хімії за допомогою фізичних уявлень та математичних методів, а також відтворенню цих же закономірностей та явищ у біологічних системах. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з фізичної хімії вивчатиметься здобувачами у рамках окремих дисциплін (колоїдна хімія, хімія високомолекулярних сполук, структурна хімія, основи хімічної технології) та спецкурсів.

Фізичні методи дослідження в хімії
Вступ до фізичних методів дослідження. Симетрія молекул, таблиці характерів. Оптичні методи аналізу. Електронна спектроскопія. Коливальна спектроскопія. Спектроскопія ядерного магнітного резонансу. Спектроскопія електронного парамагнітного резонансу. Мас-спектрометрія. Комплексне застосування фізичних методів дослідження в хімії.

Функціональні мембрани

Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук
"Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук" є обов'язковою дисципліною для здобувачів спеціальності "Хімія". Послідовність вивчення навчального матеріалу в курсі є традиційною: спочатку здобувачі засвоюються основні поняття про мономери і олігомери, ступінь полімеризації та молекулярну вагу полімеру а потім вивчаються основні методи синтезу полімерів - радикальна та йонна полімеризація, поліконденсація, полімераналогічні перетворення; технології переробки полімерів; особлива увага приділена вивченню фізико - хімії полімерів - детально вивчаються фізичні стани полімерів та їх механічні властивості; розчини полімерів та надмолекулярна організація високомолекулярних сполук. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з хімії і фізико - хімії високомолекулярних сполук вивчатиметься здобувачами полімерів, синтетичні мембрани, методи синтезу і модифікування мембранних матеріалів, полімери біомедичного призначення, фармацевтична хімія, нанокомпозитні полімери та мембрани).

Хімія наноматеріалів
В запропонованому міждисциплінарному курсі основна увага зосереджена на окремих розділах хімії, зокрема фізичної та колоїдної хімії, хімії твердого тіла, стосовно вивчення наноматеріалів. Послідовно розглядаються такі питання як історія виникнення науки про нанооб'єкти та її місце в сучасній науці, класифікація наноматеріалів та їх особливості, основи фізичної хімії речовини в нанорозмірному стані, будова, синтез та методи дослідження наноматеріалів, властивості основних класів нанооб'єктів та наноматеріалів, приклади та перспективи використання наноматеріалів.